Чому іноземці виходять з ОВДП і як це вплине на гривню

Все починалося ще в середині липня, а до кінця вересня переросло у справжній тренд: з 16 липня до 21 вересня нерезиденти скоротили свій портфель ОВДП на 12% (на 13,6 млрд грн) — зі 107,4 млрд грн до 93,8 млрд грн.

А після прогнозів рейтингових агентств Fitch та S&P щодо очікуваних дефолтів одного з найбільших китайських забудовників Evergrande Group, виникли побоювання, що іноземці почнуть ще активніше бігти з ринків, що розвиваються. Україна не стане винятком.

«Мінфін» разом із експертами проаналізував дії іноземців і спробував передбачити їх подальші кроки.

Як іноземці виходять з ОВДП

Нерезиденти не вперше виходять з українських держоблігацій, ця практика стає звичною або навіть сезонною. Тому великої трагедії з неї не роблять. Але фінансисти намагаються виявити циклічність рухів іноземців, щоб на ній заробити.

«Інвестори закладають сезонність на українському валютному ринку в інвестиційну стратегію. Входять в папери на пікових значеннях курсу долара/гривні, виходять — на мінімальних. Зараз саме той момент, коли потрібно виходити», — зазначив у розмові з «Мінфіном» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Це раціональний підхід, без паніки та істерії.

«Інвестори непогано заробили на курсовій різниці і на відсотковій ставці, і тепер фіксують прибуток. Це нормальний ринковий процес», — запевнив «Мінфін» заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Нерезиденти непогано вивчили наш ринок, прорахували його ліквідність. Розуміють, що він крихітний, порівнюючи з іншими світовими: тут не можна за лічені дні скинути великі пакети ОВДП у гривні, відразу відкупити на неї долар і відправити його за кордон. Інакше ці покупки спровокують різке подорожчання американської валюти в Україні, і реальна дохідність вкладень у валюті виявиться гіршою. Тому вихід із ОВДП розтягують на тижні або навіть місяці (при особливо великих обсягах).

Це щадний режим для нашої гривні/міжбанку та держуправління, який не провокує різку девальвацію.

Він влаштовує всі сторони:

• Іноземці отримують в Україні непоганий заробіток у сухому залишку. Навіть з урахуванням курсової різниці і за вирахуванням резервів виходить понад 2−3% річних, які можна заробити на розвинених ринках.

• Українські банки та інші гравці прораховують дії нерезидентів і будують на них свої торгові стратегії на міжбанку, отримуючи в результаті непогані спекулятивні заробітки на різниці в курсі гривня/долар.

• Мінфін отримує потрібне грошове підживлення, і може перекривати за рахунок цих ресурсів дефіцит держбюджету.

• Нацбанк придбав в особі нерезидентів стабільного покупця долара, який виконує роль противаги на міжбанку і не дає гривні надмірно зміцнюватися. Особливо в літній період, на піках, коли наші аграрії заводять в країну валютний виторг від продажу врожаю і переводять його у нацвалюту. Це важливий фактор, оскільки, чим дешевше долар — тим нижчий гривневий заробіток експортерів і менші їх відрахування до держбюджету.

«У поточній короткостроковій ситуації валютний попит нерезидентів — один із чинників, який стримує гривню від подальшого зміцнення, позитивно впливаючи на доходи експортерів і податкові надходження бюджету», — підтвердив «Мінфіну» директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

Читайте також: Іван Світек: «Купили банк і на його базі будемо будувати фінтех»

Чому іноземці продають ОВДП. 5 причин

Мотивація для купівлі/продажу гривневих держоблігацій у іноземців всього одна — прогнози щодо майбутньої дохідності. Політичні фактори і ризики теж враховуються, але в кінцевому підсумку зводяться до розрахунків із впливу на майбутні заробітки.

«Нерезиденти дуже прагматичні у виборі напрямків інвестування. Вони заходили в наші папери у той момент, коли інфляція була набагато нижчою, обмінний курс вищим і Мінфін готовий був залучати кошти на тривалий термін під 12%+. Диференціал між інфляцією і високою ставкою залучення, у поєднанні з високим обмінним курсом, був основною причиною для входу», — запевнив «Мінфін» керівник управління казначейських операцій Банку Кредит Дніпро Юрій Гриненко.

Якщо узагальнити головні чинники, через які нерезиденти зараз скидають ОВДП і скуповують долар, то вийде 5 пунктів:

1. Зменшення ефективної дохідності.

На перший погляд, ставки нашого Мінфіну знаходяться досить високо — досягають 12,6% річних. Що багато, порівнюючи із західними країнами, де дохідність боргових паперів становить лише 2−3% річних. Однак дохідність наших ОВДП оцінюється в прив'язці до поточного рівня інфляції в країні — 10,2%. Це далеко від цільового рівня в 5%±1%, якого обіцяв дотримуватися НБУ. Тому дохідність «з'їдається» і вибивається з формули, яку іноземці закладають в кожній країні.

Читайте також: НБУ очікує сповільнення інфляції в кінці року

«Чим вищою є дохідність ОВДП, тим більший інтерес до цього інструменту може бути у всіх категорій інвесторів. І навпаки: при низьких ставках інтерес до наших держоблігацій зменшується, що, власне, і спостерігається. Адже підвищення облікової ставки Нацбанку (на 1% річних з червня, до 8,5% — авт.) зараз майже не знайшло відображення у відсоткових ставках за гривневими ОВДП», — пояснив «Мінфіну» ситуацію старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

2. Зміцнення гривні.

Це літо починалося з рівня 27,5 грн/$, а в серпні-вересні міжбанк зафіксувався у діапазоні 26,6−26,88 грн/$. Іноземці реагують на це по шаблону: заводять валюту в Україну під час подорожчання долара, а виводять — коли він дешевшає. Намагаються вивести до нового витка девальвації, який зазвичай прогнозується на осінь.

«Даються взнаки зростання інфляції і девальваційні очікування в осінній період. На цьому тлі збільшення дохідностей за ОВДП у гривні, після підвищення облікової ставки НБУ з 8% до 8,5% річних у вересні, було недостатнім для залучення нових коштів від нерезидентів», — сказав «Мінфіну» директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

Це одна з причин, через яку безготівковий курс у вересні і серпні не вдавалося зафіксувати в районі 26,50 грн/$ або опустити нижче, хоча міжбанк під час активних розпродажів долара прямував до даного рівня. Як тільки він підступався до цих позначок, валюту кидалися скуповувати або іноземці, або Нацбанк. Регулятор зазвичай викуповував надлишок, коли не бачив інших споживачів. А нерезиденти були впевнені, що це і є курсове «дно», і дешевшою валюта вже не буде. Тому регулярно підкуповували її для фіксації прибутку.

«Зміцнення курсу гривні досягло максимальної глибини, і найближчим часом учасники ринку очікують на девальваційний тренд», — підтвердив «Мінфіну» директор департаменту ризик-менеджменту ПуАТ «КБ» Акордбанк" Микола Войтків.

3. Невизначеність щодо кредитування України Міжнародним валютним фондом і додаткові політичні та економічні ризики.

«Для України додатковий негатив пов'язаний зі зростанням цін на енергоносії, нетто-імпортером яких є країна. А також із завершенням будівництва „Північного потоку-2“, який знижує шанси країни заробити на транзиті російського газу навіть при високому попиті на нього в Європі», — розповів «Мінфіну» директор департаменту ринку капіталів ІК «Універ Капітал» Артем Лютик.

Сюди ж відносять інші ризики України: конфлікт на сході країни, повільні темпи вакцинації населення від коронавірусу і зростання захворюваності covid-19.

Читайте також: Як купити ОВДП і скільки на них можна заробити

4. Очікування щодо посилення монетарної політики американського Федрезерву, яке вплине на ціну долара і на всі світові ринки.

Від ФРС чекають скорочення викупу активів, який був запущений для підтримки економіки США у період пандемії коронавірусу. Це означає згортання емісії долара і підвищення ставок із нинішніх 0−0,25%. За одними прогнозами, все трапиться на початку 2022 року, а за іншими — вже цієї осені. Як тільки це відбудеться, західні інвестфонди скоротять вкладення в ринки, що розвиваються (emerging markets), і в Україну в тому числі.

«У світлі цього долар зміцнюватиметься проти всіх валют, особливо валют ринків, що розвиваються. Вартість запозичень зросте, вигідність торгівлі carry trade, в рамках якої кошти позичаються в країнах із низькою обліковою ставкою і вкладаються в країнах із високою, знизиться. Відповідно, інвестори поспішають скоротити вкладення в ризики і йдуть в надійність — тобто в борги США і Євросоюзу», — пояснив Лютик.

5. Реакція світових ринків на дефолти китайського забудовника Evergrande Group із боргами на $300 млрд, якому пророкують банкрутство.

У числі його кредиторів понад 250 фінустанов, тому експерти побоюються ланцюгової реакції не тільки КНР, але і у всьому світі. Це позначиться на попиті на ОВДП, а також на доходах українських експортерів, що постачають руду до Китаю.

«Минулого тижня до негативних факторів додалися очікування дефолту за боргами Evergrande (близько 2% ВВП Китаю), що призвело глобальний ринок цінних паперів до стану risk-off — вихід із ризикових активів. Ще ця подія посилила падіння цін на залізну руду. А головним споживачем української залізорудної сировини є саме Китай: його частка в структурі нашого експорту ЗРС за рік досягла 60%», — розповів «Мінфіну» директор департаменту казначейства і фінансових інститутів ОТП Банку Антон Коваленко.

Читайте також: Банкрутство Evergrande: чи варто виходити з китайських акцій

Наслідки від краху з Evergrande залежатимуть від подальшої долі забудовника. Але багато хто вважає його дефолт контрольованим і узгодженим із владою Китаю. Через що народилася версія про те, що чиновники КНР готові тихо допомогти проблемній компанії.

Схема проста: після дефолту борги Evergrande різко дешевшають і їх із величезними дисконтами скуповують фінустанови, дружні до центробанку Китаю. А далі два варіанти — або центробанк викуповує ці борги, або надає під них максимально дешеве рефінансування. Не найчесніший підхід, особливо щодо кредиторів Evergrande, які понесуть величезні збитки. А ще дуже схоже на теорію змови. Однак це не означає, що все це не може виявитися правдою. Особливо з урахуванням складної передбачуваності дій китайського партійного керівництва, і ставлення до нього західних ринків.

Хто стоїть за іноземцями-покупцями

Реакція власників ОВДП на той чи інший ризик залежатиме від їх стратегій і прогнозів щодо України. Тому фінансисти знову підняли тему реальних покупців наших держоблігацій.

На ринку досі гуляє версія про те, що 15−20% портфеля держоблігацій нерезидентів насправді належить українцям. Нашим політикам і великим бізнесменам, які вивели свої капітали за кордон. Тобто фактичними покупцями є іноземні банки та інвестфонди, які вкладають клієнтські кошти. А реальними — наші співвітчизники.

Купівля гривневих держоблігацій зі складним механізмом виведення коштів за кордон, відкриттям там рахунків і сплатою безлічі комісій — це довго і дорого. Проте, цим користуються, особливо люди близькі до можновладців. Так було при всіх президентах (від Януковича і Порошенка до Зеленського). Це потрібно, щоб не декларувати, і в принципі «не світити» свої вкладення, а також, щоб уберегти дані інвестиції від арештів на випадок санкцій, відкриття кримінальних справ та інших неприємностей.

Як відомо, західні депозитарії не розкривають імена власників паперів. У тому числі і Clearstream, через який ОВДП скуповують нерезиденти. Отримати хоч якусь інформацію вдається хіба що в рамках спецрозслідування. Останній раз статистику Clearstream щодо закордонних покупок наших держоблігацій розкривали у 2019 році. Але це були дані не за кінцевими покупцями, а за банками, які робили для них угоди:

• 75% — Citigroup (Лондон);

• 10% — ICBC Standard Bank;

• 7,5% — Goldman Sachs;

• 4,2% — Merrill Lynch;

• 2,6% — JPMorgan Chase;

• 0,7% — інші.

Головна проблема з українськими власниками ОВДП в особі іноземців — це непередбачуваність. Вони можуть приймати рішення щодо купівлі/продажу паперів під впливом політичних, а не економічних причин. А ще можуть використовувати інсайдерську інформацію.

Тому фінансисти все ж сподіваються, що таких власників ОВДП небагато.

«Ймовірно, такі випадки є, але вони особливо не впливають на цей ринок. Взагалі ми працюємо з інвесторами безпосередньо, бачимо їх вплив на цей ринок, усвідомлюємо обсяги. За структурою кінцевих інвесторів — це різні групи: і банки, і хедж-фонди, і emerging markets фонди в рамках великих керуючих, пенсійних, тощо», — розповів «Мінфіну» представник підрозділу Ринок капіталу Альфа-Банку Україна.

Читайте також: Податкова амністія: скільки заробить бюджет на тих, хто не платив податки

Скільки іноземці платять комісій за ОВДП

Якщо підходити з економічної точки зору, то покупка ОВДП через західні структури не має сенсу. Через комісії та додаткові платежі.

Директор департаменту інвестиційної діяльності Укргазбанку Олег Кириченко пояснив «Мінфіну», що іноземці купують наші гривневі держоблігації двома способами:

1. Через іноземного брокера безпосередньо або через банки-посередники (Райффайзен Банк, Сітібанк та ін.) у локальних трейдерів.

2. З відкриттям інвестиційного рахунку у локального брокера. В цьому випадку валюта заводиться і продається через нього.

«Іноземні банки беруться за угоди від 10−20 млн доларів/євро. Там два рівня комісій: перша банку — 0,25−0,5% суми, а друга зберігачу (депозитарію) — 0,01−0,03% суми. При покупках понад 20 млн доларів/євро вже включається індивідуальний підхід, і там може бути дешевше», — повідомив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Дрібніші інвестори купують наші ОВДП через інвестфонди. Наприклад, у США це поширено серед фізосіб. Такі фонди часто не беруть з інвесторів жодних комісій за окремі угоди, але спочатку підписують контракт із чітко визначеною дохідністю.

«Інвестфонди формують структурований портфель з тієї дохідністю, яку обговорили з клієнтами і закріпили у контракті. Скажімо, ви домовилися про 18−20% річних. За договором це гарантовані 18−20%. Як фонд їх забезпечить людині — його завдання/проблеми, клієнт повинен отримати їх у будь-якому випадку. Але не більше. Фонд може заробити на його грошах і 30%, і навіть 50%. Але людина отримає тільки спочатку обумовлені 18−20%», — уточнив Невмержицький.

Портфель нерезидентів продовжить скорочуватися

Зараз іноземці не можуть отримати від українських облігацій потрібну ефективну дохідність, тому і продають папери. Але фінансисти впевнені, що не все втрачено. У разі поетапного зниження інфляції, девальвації гривні та зростання дохідності за ОВДП іноземці знову почнуть ними цікавитися.

«Щоб нерезиденти почали активно повертатися на цей ринок, потрібно, щоб дохідність за держоблігаціями зросла до рівня 13−14%, або гривня девальвувала до рівня понад 28 грн/$ з перспективою зміцнення у наступні місяці. Тоді нерезиденти отримають ревальваційну маржу, яка компенсує недоотриманий плановий дохід від низьких ставок за ОВДП», — зазначив Микола Войтків.

Мінфін зараз підвищує дохідність за новими випусками держоблігацій. Керівник відділу торгівлі цінними паперами Правекс Банку Ольга Коваль зазначила, що ринок це помічає. Просто поки що відсотки підвищуються не так жваво, як багато хто сподівався.

Наприклад, цього тижня, 21 вересня:

• дохідність за облігаціями на 12 місяців підвищилася з 11,45% до 11,5% річних;

• на 1,5 роки — з 11,30% до 11,50%;

• на 2 роки — з 11,09% до 11,34%;

• на 3 роки — з 12,30% до 12,49%.

При істотнішому зростанні ставок банкіри прогнозують зростання попиту на папери, в тому числі, з боку іноземців.

«У 2022 році ситуація має нормалізуватися. Планове зниження інфляційного тиску і все ще висока облікова ставка повинні знову залучити іноземців на наш ринок», — вважає Юрій Гриненко.

Хоча до того часу розмір портфеля ОВДП у нерезидентів може ще скоротитися: за прогнозом Антона Болдирєва, до кінця 2021 року він просяде з нинішніх 93,8 млрд грн до 70−80 млрд грн.

Як відреагує міжбанк і курс гривні

У Нацбанку згодні з цими прогнозами і чекають від нерезидентів скорочення надходжень валюти під держоблігації.

«За липневими прогнозами Національного банку, у 2021 році приплив коштів від нерезидентів у чистому вираженні допускався на рівні $1,5 млрд. Втім, у новому прогнозі, який буде опублікований в жовтні, ця сума може бути знижена», — йдеться у відповіді НБУ для «Мінфіну».

Регулятор упевнений, що зменшення покупок іноземцями держоблігацій і вивід ними капіталів із українських боргових паперів не вдарить по нашому валютному ринку і по курсу гривні. Через невеликий попит на долар.

«Національний банк не очікує виникнення критичної ситуації на валютному ринку. У той же час досвід березня 2020 року продемонстрував, що НБУ має необхідні інструменти для усунення шоків на ринку, і ми готові їх використовувати. Зараз вихід/вхід нерезидентів на валютний ринок відбувається без шоків і потрясінь, з огляду на високий рівень ліквідності ринку», — запевнили у Нацбанку.

Автор:

Фінансовий журналіст Олена Лисенко

Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок