Чому долар не падатиме в Україні, як у всьому світі, та чи варто затарюватися євро

Головним ньюсмейкером для більшості ринків залишається Дональд Трамп. Запровадження загороджувальних мит для основних торгових партнерів Штатів (і особливо жорсткий їх варіант для Китаю), публічні одкровення щодо відставки голови ФРС Джерома Пауелла відправили американські ринки в круте піке і послабили долар.

Інвестори сприйняли сказане, як тиск на Федрезерв. Звільнення голови регулятора могло відкрити шлях до запуску «друкарського верстата» на догоду політичних інтересів Дональда Трампа. Тому інвестори продовжили йти в захисні активи — золото та інші, «прогнозованіші» валюти: євро, швейцарський франк та японську єну.

Наприклад, на подібних заявах Трампа євро злетів до рівнів понад 1,155 долара, і навіть після корекції перебуває в межах 1,1389 на момент написання статті. Золото встановило новий історичний рекорд у $3 500 за унцію, і після деякої корекції перебуває в межах $3 316 за унцію на момент написання цієї статті.

Графік золота

Графік пари євро/долар

Щойно Трамп заявив, що Штати будуть «ввічливими з Китаєм» і «145-відсоткове мито є занадто високим і воно суттєво знизиться», ф'ючерси на акції «зазеленіли», долар зміцнився. А заява голови Білого дому про те, що він не має наміру звільняти Пауелла до кінця терміну його повноважень, зміцнили цей тренд.

Чому політика Трампа дає зворотній ефект

Але це не вирішує глобальної проблеми. А вона полягає в тому, що дедалі більше країн і дедалі глибше втягуються у торговельну війну США та Китаю. При цьому Трамп, у притаманній йому агресивній манері, практично ставить усіх перед вибором: США чи Китай.

Але замість зміцнення позицій Америки її президент отримує зворотну реакцію: фінансовий та торговельний світ швидко перегруповується.

ЄС із його прогнозованішою політикою, а також Швейцарія, починають перетягувати на себе капітали інвесторів. Канада, Індія, Австралія та частина країн ОПЕК дедалі активніше зближуються з Євросоюзом, а Китай зі своєю валютою ще активніше заходить на ринки Африки, Азії та Латинської Америки, до росії.

Євросоюз же взяв курс на відновлення свого економічного потенціалу, зокрема, й військового, на який може бути виділено до 800 млрд євро. Невипадково пішли заяви керівників Франції, Німеччини, Європарламенту про те, що євро незабаром може замінити долар США, як міжнародний засіб розрахунків.

Руйнування світових економічних зв'язків через агресивні торгові війни США штовхають Європу, Азію, Африку, Близький Схід і Південну Америку до щільнішої співпраці з Китаєм. Це стратегічно небезпечно для Штатів, які ризикують розгубити всіх своїх союзників та скоротити сферу світових розрахунків у доларі.

Зниження інтересу світових інвесторів та центральних банків розвинених країн до долара, як засобу для розрахунків на фондовому та сировинному ринках, на тлі понад $36 трлн американського зовнішнього боргу, — дуже небезпечний мікс для США. Адже Америка десятиліттями жила за рахунок такого товарного кредиту та припливу капіталів інвесторів саме в американські активи та цінні папери.

Тому падіння довіри до американської політики призводить до зниження довіри й до долара. Те, що відбувається зараз, — це не євро та інші валюти зміцнюються щодо долара, а американська валюта слабшає щодо валют інших розвинутих країн.

Що буде, якщо долар продовжить падіння

Варіант 1: євро, як нова світова валюта

На тлі долара, який слабшає, євро справді виглядає потенційним кандидатом на роль нової світової валюти. І це попри те, що економіка ЄС демонструє досить посередні показники, а боротьба з інфляцією не дала ще бажаних результатів.

Серйозним «мінусом» для економіки ЄС та євровалюти, як можливої нової світової валюти, можна вважати збереження залежності від цін на енергоносії, нерівномірність економічного розвитку членів ЄС із очевидними аутсайдерами та лідерами, які тягнуть основний економічний «віз», а також війну росії проти України, яка вирує біля його кордонів.

Як ілюстрацію нерівномірного розвитку економік країн-членів ЄС, можна навести статистику Євростату щодо інфляції.

Найнижчі річні показники у березні 2025 року зафіксовані у Франції (0,9%), Данії (1,4%) та Люксембурзі (1,5%). А найвищі — у Румунії (5,1%), Угорщині (4,8%) та Польщі (4,4%).

Порівнюючи з лютим 2025 року, річна інфляція знизилася у 16 країнах ЄС, у 1 — залишилася стабільною, та зросла — у 10.

Серед «плюсів» євро можна назвати відносну передбачуваність дій ЄЦБ, плани щодо активізації ВПК Європи в межах 800 млрд євро (у тому числі й спільно з Україною), ємний ринок товарів та послуг та вже понад 30-річний досвід інтеграції членів Євросоюзу, що є важливим для управління на макроекономічному рівні.

Щоб зробити євро повноважною світовою альтернативою долару, Євросоюз має ще довести іншим країнам (особливо ОПЕК, основним золотодобувним гравцям та головним операторам ринків сировини), що ЄЦБ здатний давати раду тим викликам, які зараз вирішує Федрезерв. А також пройти перевірку на міцність реакцій на це фондового та валютного ринків. Поки що, в принципі, все це «зав'язано» на ФРС США та американському фондовому ринку, який у рази більший за європейський.

Такий обсяг економічних викликів вимагатиме від ЄС значної перебудови роботи на макрорівні. І, найімовірніше, якщо долар здасть свої позиції світової валюти, ми зіткнемося з ситуацією, коли на першому етапі виникне декілька економічних центрів, «зав'язаних» на тій чи іншій валюті. Причому деякі країни зможуть одночасно перебувати у різних валютних спілках.

Найімовірніше, це будуть:

• ЄС та єврозона, а також країни, які готові використовувати євро у своїх внутрішніх розрахунках паралельно зі своїми власними національними валютами;
• Китай, азіатські та, можливо, африканські країни, де «ходитиме» китайський юань;
• США та країни з «ходінням» долара;
• можливо, країни БРІКС та ті, що приєдналися до них.

Для глобальних взаєморозрахунків між цими регіональними центрами та їх валютами використовуватиметься або золото, або прив'язана до нього умовна грошова одиниця, такий собі «золотий долар». З боку шанувальників криптовалют обов'язково будуть спроби «зав'язати» подібну універсальну обмінну одиницю на одну з криптовалют. Але фінансовий консервативний світ (насамперед консервативні інвестори та найбільші фонди, а також низка центробанків найбільших країн) «поховають» ці пропозиції.

Надалі, шляхом кристалізації механізмів фінансових розрахунків та їхньої конкуренції між собою, все ж таки ми прийдемо, найімовірніше, до нової єдиної валюти. І євро має шанс стати таким, якщо він подолає конкуренцію — насамперед із китайським юанем.

Варіант 2: долар зберігає світове панування

США проходять всі «випробування» агресивною та імпульсивною торговельною геополітикою Трампа, знаходять компроміс із основними світовими гравцями, насамперед із Китаєм, припиняють «гнітити всіх і вся» і залишаються визнаним світовим економічним лідером зі стабільною економічною та валютною політикою.

При цьому залишаються головним світовим арбітром у спірних питаннях між країнами та забезпечують збереження стабільного та міцного світового правопорядку із безпекою для всіх країн. У цій ситуації події навколо війни рф проти України та справедливе її завершення — один із важливих іспитів на світове лідерство для нової американської адміністрації. У цьому випадку, долар залишається глобальною світовою валютою, але з більш «людською» політикою свого емітента.

У будь-якому разі, війна в Україні та тарифні війни змінили світ. І до колишнього формату світового економічного, валютного та геополітичного порядку людство вже не повернеться.

Озвучені деякими аналітиками прогнозні рівні в 1,20 долара за євро вже найближчим часом я вважаю дещо завищеними. Занадто сильне зміцнення євро щодо долара призводить до зниження конкурентоспроможності європейських товарів на американському ринку за рахунок як мит Трампа, так і за рахунок, власне, зростання вартості цих товарів у доларовому еквіваленті.

Тому Євросоюз та ЄЦБ докладатимуть усіх зусиль для того, щоб євровалюта не продовжувала активно зміцнюватися щодо інших валют — насамперед долара.

У тому числі, за потреби, і за рахунок різних механізмів запуску «друкарського верстата» зі спрямуванням цих євроресурсів до реального сектора економіки для стимуляції зростання ВВП Євросоюзу.

Щоправда, і Трамп, особливо, якщо прибере з посади голови ФРС США Джерома Пауелла і поставить лояльну до нього людину, матиме можливість дістатися «друкарського верстата», щоб закривати свої геополітичні «хотілки». А це лише прискорить зниження довіри до долара.

Євро в Україні

Україна, через війну і досить слабку економіку, є заручником можливого переділу світового валютного ринку.

З одного боку, саме тому частина світових потрясінь фондового ринку, що нині провокує Трамп, проходить для нас майже без наслідків.

З іншого боку, Україна поки що не має можливості гідно конкурувати зі світовими гравцями за капітали інвесторів. І після закінчення війни, що американо-український фонд із освоєння корисних копалин, що країни-інвестори відновлення України — лобіюватимуть швидке входження нашої країни до світового фондового ринку. Хочуть цього наші чиновники, чи ні, але цей процес пришвидшуватиметься.

Останні події в геополітиці та на світових валютних ринках показали, що поки що Нацбанк лише гасить «пожежі» на нашому валютному міжбанку і намагається через політику «гнучкого курсоутворення» згладжувати коливання курсу долара на міжбанку, але не особливо впливає на поведінку курсу гривні щодо євро.

Згладжування коливань за доларом НБУ проводить через практично щоденні інтервенції з продажу долара, якого бракує, на торгах. Але, найімовірніше, регулятору доведеться вже найближчі пів року-рік до цієї практики додати й інтервенції в євро.

Графік пари євро/долар на міжнародних ринках

Офіційний курс НБУ за доларом та євро щодо гривні

З огляду на те, що :

• після зниження обсягів американської фінансової допомоги у 2025—2026 роках її основна частина в Україні надходитиме від Євросоюзу в євро;
• Євросоюз уже став найбільшим торговим партнером нашої країни;
• Україна йде до ЄС — частка розрахунків в євро у нашому торговому балансі лише зростатиме.

Це неминуче призведе до зміни частки євровалюти в ЗВР України до кінця 2026 року з нинішніх 7,15% до, за моїми розрахунками, щонайменше 15−25% від усіх обсягів резервів.

Ця цифра може бути вищою, у разі активних фінансових вливань саме в євро до українського ВПК, що декларується програмою переозброєння Європи на найближчі 4 роки.

Структура міжнародних резервів у розрізі валют

У разі подальшого просідання долара щодо світових валют та зниження частки українських зовнішньоекономічних розрахунків саме в американській валюті, Нацбанку доведеться прискорити ухвалення рішення про перехід від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро.

Оскільки левова частина зовнішнього боргу України номінована у євро та доларі США, саме ці дві валюти залишаться основними у нашій структурі ЗВР. Лише частка євро зросте через вищеописані чинники за рахунок скорочення частки в доларі.

Але тут варто врахувати таке. Наш валютний ринок закритий через чинні обмеження. А падіння офіційного курсу долара призведе до значних негативних переоцінок золотовалютних резервів та збитків за цією статтею Нацбанку. Це означає просідання його прибутку, а отже, відрахувань цього прибутку до бюджету.

Тому наш регулятор не буде готовий допускати зміцнення гривні щодо долара на нашому ринку навіть за умов його ослаблення на зовнішніх ринках. Тобто в Україні зараз долар «не падає» щодо гривні.

І виходить, що якщо наш Нацбанк йде шляхом підтримки долара, незалежно від ситуації у світі, то при паралельному зміцненні євро на зовнішніх майданчиках він вважає за краще допускати зростання офіційного курсу євро щодо гривні.

Вигідний такий маневр й уряду, оскільки основна частина мит щодо енергоносіїв та інших найзатребуваніших в Україні імпортних товарів «прив'язана» до офіційного курсу євро. Тобто зростання курсу євро в Україні — це «плюс» у гривневих зборах мит та зборів до бюджету.

Але цей курсовий «банкет» для бюджету не може тривати довго, оскільки зростання курсу євро призводить до подорожчання більшої частини імпорту. Адже EC — наш один із головних торгових партнерів, а отже, ціни на товари з країн Євросоюзу номіновані здебільшого в євро, і за зростання курсу євро цінники на ці товари значно зростають. А це вдарить по показниках інфляції в Україні, яка й так уже давно перевищила двозначні значення.

Тому «заграватися» з курсовими іграми за євро та доларом влада особливо не зможе. Крім цього, за значно збільшеного курсу євро вартість обслуговування зовнішніх боргів у євро у гривневому еквіваленті значно зростає.

У результаті постійно утримувати курс долара на українському ринку, у разі його просідання на світових ринках, і паралельно через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня підвищувати курс євро до гривні, у Нацбанку, через макроекономічні наслідки такого кроку, довго теж не вийде.

У результаті НБУ доведеться постійно маневрувати між усіма цими вхідними даними, намагаючись утримати баланс між усіма завданнями відразу — від курсової стабільності до боротьби зі зростаючою інфляцією. А саме на курсову стабільність за наявності $42,4 млрд ЗВР Нацбанк впливати, за бажанням, може.

Читайте також: До України почали завозити менше доларів: чому це сталося та чи буде дефіцит «зелених»

Чи варто українцям скидати долар та затарюватися євро

У ситуації фінансової залежності нашої країни від надходжень міжнародної допомоги до бюджету, та з огляду на поточну структуру наших золотовалютних резервів, особливого просідання курсу долара в Україні Нацбанк допустити не може.

Тим паче, що бюджет розрахований, виходячи з курсу долара в 45 гривень (і хоча цей курс, схоже, завищений у теперішніх реаліях), говорити про сильне довгострокове зміцнення гривні щодо долара не доводиться.

Найімовірніше, Нацбанк просто намагатиметься максимально згладжувати курсові коливання за доларом на міжбанку через свою політику «курсової гнучкості». І хоча довіра до долара у світі знижується, через місцеву специфіку в Україні валюта янкі залишиться ще довго символом багатства та відносної стабільності.

Тому позбуватися його поки що вочевидь не варто. Тим паче, коли котирування євро перебувають на максимумах, а просідання котирувань долара в Україні не спостерігається. Тобто ви наперед купуватимете євровалюту дорого і з ризиком її подальшого просідання.

З геополітичних міркувань Дональд Трамп буде змушений коригувати свої дії, що, зі свого боку, знизить невизначеність і на світовому валютному ринку. І тоді психологічно позиції долара почнуть відновлюватись. Історія із призупиненням на 90 днів запровадження підвищених американських мит на європейські товари після загроз жорстких дій Європи у відповідь підтверджує той факт, що американський лідер може бути гнучким. Тому списувати долар із рахунків українцям точно не варто.

Але з огляду на те, що світ дедалі більше поляризується, єдиним варіантом для українців зберегти свої заощадження та мінімізувати валютні ризики залишається диверсифікація своїх заощаджень.

Виходячи із вхідних даних станом на момент написання статті, я б рекомендував наступну пропорцію на травень 2025 року:

• 40% — гривневі інструменти;
• 35% — заощадження та вкладення в доларі;
• 25% — заощадження та вкладення в євро.

За бажання ще більше диверсифікувати свої валютні ризики з горизонтом планування до кінця літа цього року:

• 40% — гривневі інструменти;
• 25% — заощадження та вкладення в доларі;
• 25% — заощадження та вкладення в євро.
• 10% — заощадження у швейцарських франках та британських фунтах (по 5% у кожній із валют).

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи