НБУ створив легальний коридор виводу валюти

Минулого тижня Нацбанк запровадив новий пакет кроків із валютної лібералізації, що розширить можливості підприємців для використання валюти. «Наш контакт із бізнесом — постійний. Намагаємося бути на одному боці та розуміти його найнагальніші потреби, щоб узгодити їх із нашими можливостями», — прокоментував зміни голова НБУ Андрій Пишний.

Це вже другі суттєві зміни в цьому напрямі, які регулятор запроваджує впродовж року. Попередній пакет був ухвалений у травні. Тоді НБУ дозволив, зокрема, розраховуватись за імпорт товарів, які були поставлені до повномасштабного вторгнення; виконувати зобов’язання за деякими зовнішніми кредитами; фінансувати власні закордонні відокремлені підрозділи тощо. Щоправда, здійснення цих операцій можливе лише на суму, яку підприємства залучать до статутного капіталу у валюті від іноземних інвесторів.

Які ключові зміни ухвалено цього разу

Виплата дивідендів

Ці зміни, за словами Андрія Пишного, ключові в нинішньому лібералізаційному пакеті. Якщо раніше НБУ дозволяв підприємствам переказувати за кордон дивіденди лише з початку 2024 року, то тепер їх можна виплатити акціонерам і за 2023 рік. Щоправда, для цих цілей залишається ліміт в 1 млн євро на місяць на юридичну особу.

Тобто підприємство в межах цієї суми може або продовжувати виплату дивідендів за минулий рік, або почати виплату за попередній період. Якщо, наприклад, вже розрахувалося з акціонерами за 2024 рік чи в той час взагалі дивідендів не нараховувало.

«Напевно, найважливішим, за впливом на діяльність компаній та банків, є дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік», — погоджується із головою НБУ директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі. «Регулятор поступово дозволяє виводити кошти за дивідендами, що було заборонено з початком повномасштабного вторгнення. Під забороною ще залишаються дивіденди 2022 року, але це, напевно, теж — питання часу», — припускає він.

У Нацбанку переконані, що ці зміни сприятимуть підвищенню довіри іноземних інвесторів та залученню нових іноземних інвестицій. А оскільки залишається ліміт на виплату дивідендів — значного додаткового попиту на валюту не виникатиме.

Хеджування валютних ризиків

НБУ дозволив бізнесу купувати валюту за форвардними контрактами. Як пояснюють у юридичній фірмі Asters, юрособи та ФОП-резиденти відтепер зможуть:

• укладати з банками форвардні контракти на купівлю іноземної валюти з постачанням у майбутньому;
• використовувати таку валюту для оплати імпортних контрактів;
• захищатися від можливих валютних коливань і заздалегідь фіксувати курс.

Банки можуть продавати валюту за форвардними контрактами, якщо загальний обсяг таких продажів не перевищує обсяг форвардної купівлі банка у клієнтів. Крім цього, обов'язкове фізичне постачання валюти, тобто спекулятивні операції без постачання — заборонені.

«Ці зміни дозволяють українським компаніям планувати валютні витрати наперед і уникати втрат, у разі коливання курсу, підвищити прогнозованість зовнішньоекономічної діяльності та працювати за механізмами, які використовуються в міжнародній практиці», — наголошують у Asters.

Позитивно ці зміни оцінює директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько.

«Використання форвардних контрактів, навіть у нинішньому обсязі, є важливим кроком регулятора. Ініціатива наближає Україну до повноцінного вільного ринку, обмеження на який було тимчасово запроваджено після початку війни. На наш погляд, ці зміни відкривають нові можливості для клієнтів — ми уважно аналізуватимемо їхню ефективність, зважуватимемо всі „за“ і „проти“ та коригуватимемо наші рішення, відповідно до поточних потреб бізнесу, та враховуватимемо ризики», — розповіла вона «Мінфіну».

Повернення кредитів

Нацбанк дозволив погашати позики, де до пулу кредиторів входять міжнародні фінансові організації. Підприємства зможуть погашати такі кредити не лише на користь МФО, а й на користь іноземних банків із рейтингом «A», якщо вони входять до цього пулу.

«Подібні підходи вже застосовуються до кредитів, отриманих за участю іноземних експортно-кредитних агентств. Поширення їх на позики, що надаються за участю МФО, спростить пошук партнерів та структурування таких позик», — пояснюють в НБУ.

Переказ за допомогу ЗСУ

Одне з найнезвичніших положень лібералізації дозволяє компаніям переказувати кошти за кордон в обмін на допомогу ЗСУ.

Юридичні особи зможуть здійснювати низку транскордонних переказів понад встановлені обмеження в еквіваленті тієї суми, яку вони перерахують, починаючи з 7 серпня 2025 року, на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ. Ці перекази можна буде здійснювати лише за рахунок власної валюти.

«Це такий собі легальний коридор виводу валюти, якщо дуже потрібно. Мито за вихід — 50%. Тобто, якщо бажаєш вивести, наприклад, 1 млн, заплати мито 50% на ЗСУ та виводь залишок 500 тис.», — пояснює фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

Регулятор чітко окреслив цілі, на які можна виводити кошти після сплати «мита». Це, зокрема, виплата дивідендів, фінансування закордонних філій, виплата кредитів тощо.

Спецрахунок для переказу допомоги ЗСУ Нацбанк відкрив ще в березні 2022 року. Загалом від початку повномасштабної війни на нього було переказано донатів в еквіваленті 83,82 млрд грн. Незвична активність була зафіксована минулого місяця, коли прийшло допомоги в еквіваленті 17 млрд грн — більше, ніж за весь минулий рік. У НБУ повідомили, що ці кошти надходили в євро переважно з Данії та Франції. Хоча, від кого саме, регулятор не уточнив.

Чи набудуть популярності перекази на спецрахунок заради виведення коштів за кордон — наразі невідомо. Зараз є дешевші механізми виводу валюти, але вони нелегальні, вказує Шевчишин. «Давайте розглядати ці дії НБУ, як свого роду експеримент на невеличкому сегменті. Якщо експеримент буде вдалим, чому б його не масштабувати. Якщо неможливо зупинити відтік, то його потрібно очолити та зробити легальне вікно» — додає він.

Чи є ризик для гривні

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», переконані, що нові правила для виведення валюти суттєвого впливу на курс не матимуть. «Нацбанк в цьому плані достатньо обережний і поступово дозволяє нові види операцій, які потенційно можуть збільшити попит на валюту, і таким чином продовжує тримати під контролем ситуацію на валютному ринку», — відзначає Емал Бахтарі.

Такої ж позиції дотримується старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. За його словами, НБУ послаблює валютні обмеження поступово, мінімальними кроками, і такий темп обрано, щоб уникнути різких коливань попиту на валюту та потреби у значному збільшенні інтервенцій.

Зміни можуть навіть покращити ситуацію на валютному ринку, переконана Ганна Золотько. За її словами, розширення інструментів хеджування може сприяти згладжуванню валютних коливань, адже навіть помірне зростання операцій через форвардні контракти здатне зменшити спекулятивний тиск і вирівняти баланс попиту й пропозиції.

На що чекати далі

Очікується, що Нацбанк продовжить політику валютної лібералізації. Зважаючи на термін між попередніми рішеннями, наступне може бути через декілька місяців.

В Європейській Бізнес Асоціації розповіли, що низка пропозицій бізнесу наразі очікує розгляду. Це, зокрема:

• повна лібералізація «старих» дивідендів;
• підвищення ліміту дивідендів до 3 млн євро на місяць;
• можливість погашення внутрішньогрупових договорів позики для подальшого обслуговування єврооблігацій;
• дозвіл переказів для працівників-нерезидентів на суму $15−20 тис. на місяць для підтримки родин за кордоном;
• збільшення лімітів корпоративних карток за межами України.

Читайте також: Голова НБУ: зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу

За словами Бахтарі, ймовірно, наступними мають бути зняті обмеження на решту капітальних транзакцій (дивіденди, повернення зовнішніх кредитів тощо), а також надання більших можливостей для бізнесу хеджувати валютні ризики. Водночас варто розуміти, що наступні кроки будуть можливі лише після того, як переконаються у впливі нинішніх.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка