Голова НБУ: зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу

Про збереження облікової ставки

Нацбанк сигналізував про низку проінфляційних факторів ще у I півріччі минулого року. Тоді ми зупинили цикл зниження облікової ставки, оскільки бачили, що погані врожаї стали тригером для інфляційних процесів. Вже тоді наш прогноз передбачав, що інфляція зростатиме у другому півріччі 2024 року та на початку 2025 року. Це все є в наших інфляційних звітах.

Фактори, які стимулювали проінфляційний імпульс насамперед були обумовлені поганими врожаями. Звісно, війна також створила додаткові витрати, які перекладалися на ціни. Приміром, руйнування росіянами нашої енергетики змусило підприємства інвестувати суттєві кошти в автономне енергопостачання. Ще один фактор — дуже напружений ринок праці. Через безпекові ризики Україна втратила частину робочої сили, хоча і до 2022 року ми мали дефіцит кваліфікованих працівників.

На кінець 2024 року інфляційні ризики зросли, і ми відреагували на це переходом до циклу підвищення облікової ставки, що тривав до березня цього року. У квітні додатково змінили операційний дизайн процентної політики. Результат є. Ставки за гривневими інструментами зросли, збільшився попит на них, тоді як попит на валюту знизився. Інфляційні очікування під контролем. Базова інфляція — на траєкторії стійкого зниження.

Зберігаючи облікову ставку незмінною зараз, ми намагаємося пройти по лезу — з одного боку, забезпечити стійке сповільнення інфляції до цілі на горизонті політики, а з іншого — підтримати відновлення економіки. Контрольованість інфляційних очікувань дозволяє нам це робити. Власне, така стратегія нашої політики чітко визначена її Основними засадами.

За нашим прогнозом, зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу 2025 року. Ми шукаємо дуже складний баланс і знаходимося в умовах дилеми, коли маємо забезпечити цінову стабільність, збалансованість та керованість інфляційних очікувань, стійкість валютного ринку і підтримати економічне відновлення.

Про стійкість нацвацюти і гривневі інструменти

Гривня залишається стійкою. Валютний ринок функціонує, поступово повертається до нормальності, режим керованої гнучкості працює. Попит і пропозиція визначають динаміку і повертають відчуття роботи з ризиком. Стабільно більше 50% операцій на валютному ринку відбуваються без участі Національного банку. Курс дедалі більше відіграє роль поглинача шоків, а не їх генератора.

Вкладення в облігації внутрішньої державної позики — дуже важливий економічний маркер. З початку року вкладення населення в гривневі ОВДП зросли майже на 15 млрд грн — на 2 млрд грн більше, ніж за весь минулий рік. Це відповідь на запитання, чи користується гривня довірою, і наскільки важливою є привабливість гривневих активів, яку Національний банк забезпечує.

Інфляційні очікування домогосподарств (на наступні 12 місяців) — на рівні приблизно 10−11%. За нашим прогнозом на горизонті 12 місяців інфляція знизиться до 6,7%. Строкові депозити терміном від трьох місяців в гривні — середня ставка 13,7%, це близько 10,5% після вирахування всіх податків. Ставка за гривневими облігаціями внутрішньої державної позиції з терміном рік — 16,7% (доходи від них не оподатковуються).

Тобто ставки за депозитами є близькими до очікувань та значно вищими за інфляційний прогноз, а за ОВДП — відчутно перевищують обидва показника. І приріст вкладень населення в гривневі ОВДП найкраще це демонструють.

Про зовнішню допомогу

Ми розраховуємо, що цього року вдасться повною мірою покрити потребу в міжнародному фінансуванні. Національний банк і уряд очікують, що за підсумками року отримаємо приблизно $54 млрд зовнішнього фінансування.

На наступний рік у нас $22 млрд наразі мають підтверджені джерела. Але потреба — близько 35 млрд. Це означає, що щодо решти суми нам ще необхідно пройти перемовини і закріпити їх як на політичному, так і на операційному рівні.

У разі, якщо ця робота виявиться недостатньо успішною, а потреби залишатимуться на тому рівні, які задекларовані, звісно, нам треба буде реагувати. Але ми стійкі у своєму намірі уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту.

Про відв'язування курсу гривні від долара і перехід до євро

Цьому питанню приділяється занадто багато уваги. Воно насправді має, я б сказав, навіть дещо заполітизоване значення. Ми зробимо те, що вимагатиме структура української економіки, її стійкий розвиток, підтримка найкращих для неї напрямів розвитку і система управління ризиками.

І якщо це потрібно буде робити, ми це рішення ухвалимо, і ви навіть не відчуєте цього. У нас немає курсової привʼязки, вона була до жовтня 2023 року. Тож, по суті, питання лише у курсоутворюючій валюті. Якщо простіше, то до якої валюти обраховується офіційний курс гривні першопочатково та до якої валюти можуть згладжувати курсові коливання інтервенції НБУ. Все це більше технічні речі. Тож і рішення ми повинні будемо ухвалювати на рівні нашої внутрішньої в Національному банку операційної моделі після глибокого аналізу. Воно не швидке, воно не станеться завтра чи післязавтра. Але ми кожен день дивимося та аналізуємо.

Про стан кредитування

На 30% зростає чистий кредитний портфель бізнесу рік до року, а темпи зростання інвестиційних кредитів терміном від 1 до 3 років навіть вищі за загальні. І це, до речі, відбувається навіть попри те, що Національний банк з грудня 2024 року до березня 2025 року підвищував облікову ставку. Це не мало гальмуючого впливу на темпи кредитування. А ще ми дивимося на якість цього приросту. Сама ставка кредитування на сьогоднішній день є найкращою за період повномасштабного вторгнення і нижчою, вона відповідає ставкам, які були до «ковіду».

Це означає, що банківська система на сьогодні, за рахунок того, що вона прибуткова, капіталізована, має достатній рівень ліквідності, почала нарощувати конкуренцію. І це означає, що платоспроможний позичальник і гарна заявка отримують сьогодні можливість провести навіть невеличкий умовний тендер між банками з точки зору того, яку кредитну ставку йому можуть запропонувати.

Читайте також: Відкритий банкінг в Україні: одна кнопка для всіх рахунків і не тільки

Ми спостерігаємо, що питома вага державних програм поступово знижується — із 40% вже до 30%. Зараз відбувається нарощення ринкового кредитування. А це означає, що державні програми можна використовувати для стимулювання саме того, що є вкрай необхідним.

Автор:

Голова Національного банку України Пишний Андрій