Національний банк зробив черговий крок у валютній лібералізації. «Мінфін» дізнався у учасників ринку, що реально змінилося та чи можуть нові можливості бізнесу виводити валюту негативно вплинути на курс гривні та спровокувати дефіцит валюти.
15 травня 2025, 14:18
Нацбанк продовжує валютну лібералізацію: чи загрожує це курсу гривні
Що змінилося
В перший день повномасштабного вторгнення Нацбанк запровадив низку обмежень щодо виведення валюти за кордон. Зокрема, це стосувалось розрахунків за раніше поставлені товари та виконання зобов'язань за зовнішніми кредитами.
Наприкінці минулого тижня регулятор оприлюднив Постанову про пом'якшення низки зазначених правил. Зокрема, НБУ дозволив:
- проведення розрахунків за імпорт товарів, поставку яких було здійснено до 23 лютого 2021 р.;
- повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 р.;
- виконання боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 р.;
- фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів.
Як пояснюють у Нацбанку, обсяг заборгованості за основною сумою зовнішніх негарантованих кредитів українського бізнесу становить майже $14 млрд, а за відсотками — понад $7 млрд. Приріст за основною сумою з початку повномасштабного вторгнення становить майже $2 млрд, приблизно стільки ж — за відсотками. Заборгованість за імпортом, що надійшов до лютого 2022 року, — понад $3,2 млрд.
Водночас для того, щоб розрахуватись за вказаними боргами, підприємства, як і раніше, не зможуть просто придбати всю необхідну валюту на міжбанку. Відповідно до правил, які встановив регулятор, вказані валютні операції дозволено здійснювати на ту суму, яку підприємства залучать до статутного капіталу у валюті від іноземних інвесторів із 12 травня цього року.
Якщо спростити, виходить така ситуація: компанія має борг перед закордонними контрагентами на $1 млн і, щоб підтримувати з ними надалі хороші стосунки, прагне повернути гроші. Для цього вона має залучити той самий $1 млн від іноземного інвестора до статутного капіталу і після цього розрахуватись на цю суму з боргами.
Крім цього, регулятор встановив для бізнесу декілька інших валютних послаблень. Розширено можливості для юридичних осіб-резидентів переказувати власну валюту на рахунки своїх підрозділів за кордоном. Річний ліміт таких операцій встановлено на рівні 1 млн євро. Але операція можлива, лише якщо компанія вже працює щонайменше один рік.
Також підвищено ліміти на місяць для розрахунків корпоративними картками за кордоном. Для зняття готівки встановлено 17,5 тис. грн, замість 12,5 тис. грн, а розрахунків за товари чи послуги — 150 тис. грн, замість 100 тис. грн.
Серед іншого, встановлено можливість оплати консульських зборів, надано дозвіл на валютні операції на умовах «форвард» та дозволено купувати валюту для здійснення платежів, пов’язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.
Чи вплинуть зміни на курс
Теоретично, розширення можливостей для бізнесу працювати із валютою має створити додатковий попит на неї на міжбанку, а відтак — створюватиме додатковий тиск на гривню. Однак регулятор не бачить таких ризиків.
За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, надання бізнесу можливості розраховуватись за старими боргами не створюватиме додаткового тиску на валютний ринок, адже ці операції дозволені в межах інвестиційного ліміту, прив’язаного до фактичного надходження валюти.
З цим погоджуються і представники банків, із якими поспілкувався «Мінфін». «Нові норми, найімовірніше, не створять додаткового попиту на валюту, оскільки операції з поповнення капіталу, фінансування представництв та інші здійснюються лише в межах уже залучених ресурсів», — пояснює директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько.
Директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин додає, що зміни не лише не повинні спричинити відтік валюти з країни, але й можуть позитивно вплинути на надходження коштів за статтею «прямі іноземні інвестиції». Інші послаблення, за його словами, або обмежені певними лімітами, або дозволяються за операціями, які, за попередньою оцінкою, мають невеликі суми за обсягами.
Зі свого боку, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує, що регулятор може навіть ще збільшити ліміти на використання корпоративних карток, адже нинішні зміни не суттєві і їх можна розглядати, радше, як випробування ринку, щоб відслідкувати реакцію.
Чому Нацбанк послаблює обмеження
Як відзначає Ганна Золотько, нинішні зміни відбуваються, відповідно до Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, котру НБУ ухвалив ще влітку 2023 року та погодив із МВФ і міжнародними партнерами.
Нинішні валютні послаблення — не перші, які запроваджує Нацбанк. Так, у травні минулого року регулятор скасував всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг, а також дозволив купувати валюту та переказувати її за кордон для сплати аеропортових та портових зборів, штрафів. Із обмежень було виведено також перекази за лізинг та оренду.
Тоді ж підприємства отримали змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон. Щоправда, це стосувалось лише виплат, нарахованих за діяльність з початку минулого року, а вже в листопаді регулятор додав до цієї процедури обмеження, мовляв, виявив зловживання нею.
«Оскільки попередній значний етап послаблень відбувався ще майже рік тому, то ми вже очікували найближчими тижнями нового етапу», — відзначає Олександр Печерицин.
Нинішній час можна вважати вдалим для валютної лібералізації завдяки зростанню валютних резервів України. За підсумками квітня, вони збільшилися на 10% — до $46,7 млрд, і оновили історичний рекорд. Цього вдалося досягти завдяки стабільному надходженню міжнародної допомоги разом із найменшими за рік обсягами чистого продажу валюти регулятором.
«Оскільки в травні минулого року значний етап валютних послаблень відбувся після схвалення фінансового пакету допомоги Сполученими Штатами, ми очікуємо, що значне покращення прогнозів резервів НБУ на цей рік може також стимулювати впровадження незабаром додаткових валютних послаблень», — прогнозує Печерицин.
На подальшу лібералізацію чекає і Шевчишин: «Для підвищення інвестиційної привабливості України НБУ вимушений буде знімати обмеження. Краще це робити покроково, щоб не зірвало кран. Адже зараз капітал „припаркований“ на вихід і чекає лише можливості. Випустити його одномоментно дуже небезпечно, або навіть неможливо», — відзначає експерт.
Для кого запроваджено нові обмеження
Разом із лібералізацію регулятор паралельно обмежив деякі валютні витрати за кордоном. Вони стосуватимуться фізичних осіб, яким втановлили щомісячний ліміт у 500 тис. грн на розрахунки за кордоном валютними картками за низку послуг. Зокрема, йдеться про:
- рекламні послуги;
- менеджмент і консалтинг;
- юридичні, бухгалтерські та аудиторські послуги;
- професійні, особисті та державні послуги, які не визначені в інших категоріях.
Це вже друге подібне обмеження. Весною минулого року такий самий ліміт було встановлено для виплат агентам та рієлторам за кордоном.
Як пояснює регулятор, саме після тих обмежень розрахунки за операціями з нерухомістю почали здійснюватися з використанням кодів за надання послуг. Тому зараз НБУ закриває цю лазівку.
Читайте також: Українці скуповують квартири у Польщі: чому хвилюються польські рієлтори
Зазвичай в країнах ЄС ставка рієлтора коливається від 1% до 7% від вартості об'єкта. Детальніше — сума залежить від країни, ціни та особливостей об'єкта. Якщо взяти вищу стелю, то ліміту в еквіваленті близько $12 тис. вистачить, щоб розрахуватись за нерухомість ціною $171 тис. Однак зазвичай рієлтори беруть менше, а тому для більшості покупців нерухомості за кордоном ці ліміти проблем не створять.
Автор:
Коментарі - 14