НБУ змінив правила на валютному ринку: що буде з курсом в обмінниках

Чутки про майбутні послаблення ходили ще тиждень тому. Але все ж таки новина про відновлення продажу валюти банками зіпсувала настрій власникам фінансових компаній і тіньовим міняйлам, які торгували валютою весь цей час, незважаючи на офіційну заборону регулятора.

У західних областях України, Одеському регіоні, великих та середніх містах країни, які не перебували безпосередньо у зоні бойових дій, — купити валюту можна було без особливих проблем. Але не у банках. А в Києві, який різко спорожнів у перші дні війни, «загадкова» робота окремих обмінників не припинялася навіть у найнапруженіший період. Хіба що через підвищені ризики спред між купівлею та продажем валюти досягав 2−3 гривні, а в самий пік — і 4−6 гривень на доларі.

Читайте також: Скільки коштуватиме долар, якщо НБУ повернеться до плаваючого курсу — прогноз

Банки повертаються до гри

У НБУ розуміють, що формальне усунення банків від такого прибуткового сегменту ринку на тривалий термін ні до чого доброго не призводить. І що подібна заборона виглядала очевидним нонсенсом за наявності активних продавців та покупців серед населення.

З 14 квітня регулятор повернув банки до числа повноцінних гравців валютообміну. Але встановив низку обмежень.

Зокрема:

1) Банк може продавати готівкову валюту фізособам лише в межах різниці між загальним обсягом купівлі ним готівкової іноземної валюти та обсягом її продажу (розраховується з 13 квітня). Тобто за фактом працювати доведеться у форматі «з обігу». Щоб банк повернувся на валютообмінний ринок як продавець, обсяги викупу валюти у громадян вже зараз мають перевищувати обсяги її продажу населенню;

2) Курс продажу валюти громадянам може відхилятися до 10% від офіційного курсу НБУ на день укладання угоди. Курс купівлі не може бути нижчим від офіційного курсу НБУ на день укладання угоди (для долара він зафіксований на позначці 29,25 гривень з 24 лютого);

3) Продаж безготівкової валюти банками клієнтам — фізособам через онлайн додатки залишається під забороною, окрім винятків за Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 р. із доповненнями.

Ці обмеження покликані повернути валютообмінні операції у повністю легальну площину, хоч і в усіченому обсязі.

Як вплинуть послаблення Нацбанку

Курс

Актуальний курс в обмінках фінкомпаній та на чорному ринку досі перебував у межах 32,10−60 гривень за долар. Тому обмеження регулятора за ціною продажу в 10% від офіційного курсу дозволить банкірам на першому етапі бути достатньо конкурентними на ринку валютообміну.

Що стосується євро, то завдяки тому, що його котирування на міжбанку та офіційний курс є плаваючими та «прив'язаними» до поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках — у банків з'явиться можливість оперативно змінювати котирування євровалюти в обмінках, залежно від ситуації.

Євровалюта, як і раніше, залишиться основним інструментом для спекулятивного заробітку для тих клієнтів, хто, незважаючи на ризики, продовжує грати у валютну курсову рулетку.

Ризики для банків

На першому етапі банкіри намагатимуться виставляти курс продажу долара на максимально допустимому регулятором рівні — тобто в межах 32,175 гривень за долар. Так вже й відбувається. Наприклад, на момент написання статті, 18 квітня, за даними сайтів Мінфін та finance.ua, Приватбанк поставив курс продажу долара на рівні 32,18 гривень, Таскомбанк і Альфа-банк — 32,17 гривень.

Але надалі банкіри можуть навіть трохи знизити свої цінники, залежно від ситуації на ринку та активності населення щодо купівлі/продажу валюти в касах банків. Таким чином вони намагатимуться збільшити обіг своїх обмінних операцій.

Але може скластися небезпечна для банкірів ситуація. Наприклад, якщо ринковий курс при купівлі та продажу істотно піде вгору і перевищить встановлену 10% межу. Адже з урахуванням «замороження» офіційного курсу долара на рівні 29,25 гривень — фінансисти не зможуть виставляти цінники вище за обмеження в 10% до офіційного, тобто вище за 32,18 гривень. У цьому випадку банки знову залишаться «поза грою» і працюватимуть лише на скуповування валюти. Та й то не завжди, а тільки в ті моменти, коли їхній курс прийому буде конкурентним щодо обмінок фінкомпаній.

Щоб повернути банки на ринок, регулятору доведеться або підвищувати офіційний курс долара (а чиновники НБУ стверджують, що залишать його на рівні 29,25 гривні до кінця війни), або миритися з розширенням «альтернативного» банківського ринку готівкової валюти.

Платоспроможний попит на готівку через війну обмежений дуже невеликою кількістю громадян. Переважна більшість людей змушена здавати свої валютні заначки, щоб фінансувати поточні гривневі витрати. Це призведе до того, що й фінансисти не зможуть активно задирати котирування продажу валюти, воліючи забезпечити собі стабільний обсяг доходів від валютообмінних операцій за рахунок роботи «з обігу».

Вимога НБУ працювати в межах різниці між купівлею та продажем залишається найнебезпечнішою ланкою для банків. Справа в тому, що робота «з обігу» робить їх не завжди привабливими для людей, які хотіли б купити валюту у відносно великих сумах. А періодично навіть у дрібних. Адже за фактом операції покупців залежать від того, що здадуть продавці, і немає гарантії, що доки потенційний покупець дійде до банку, хтось інший вже не викупить раніше здану валюту. Подібна ситуація очевидно буде сприйнята не на користь клієнтоорієнтованої установи і викликатиме нарікання та скарги з боку населення.

Тактика обмінників фінкомпаній

У фінкомпаній є дві переваги. По-перше, вони можуть оперативніше реагувати на зміни курсу протягом дня, по-друге — кількість нормативних обмежень для них набагато менша, ніж для банків.

Фінкомпанії продовжать виставляти свої цінники трохи вище під час прийому, ніж у банків, і трохи нижче під час продажу. Така тактика робить їх досить привабливими для громадян, хоча й ризиковішими.

Загалом послаблення Нацбанку щодо валютообмінних операцій банків в умовах реалій воєнного часу є позитивним фактором і частково збільшують конкуренцію. Що завжди є корисним для споживача. Але з іншого боку — це поки що перший крок до поліпшення становища на валютному ринку. В умовах закриття значної частини бюджетних витрат за рахунок емісії у різних форматах — поки що середньострокова тенденція до поступового зростання готівкового курсу долара та євро збережеться. У короткостроковій перспективі, завдяки низькому платоспроможному попиту у більшості населення і жахливим наслідкам війни, — зростання котирувань долара і євро суттєво стримується.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи