Міністр фінансів США, який обвалив фунт із Соросом, тепер рятує єну

Бессент показав ринку свою ставку

До кінця липня японська єна подешевшала настільки, що за $1 давали майже 164 єни. Для Японії це серйозна проблема. Країна купує за кордоном нафту, газ та багато іншої сировини, а через слабку валюту імпорт стає дорожчим. Щоби зупинити падіння, японська влада почала продавати валютні резерви й купувати за них єни.

І саме тоді у гру вступив Вашингтон. Уранці 31 липня американський Мінфін уже попередив банки про можливе втручання, а об 11:33 під час засідання уряду в Кемп-Девіді фотограф Reuters зазирнув через плече Скотта Бессента. У відкритому блокноті міністра лежав запис, схожий на наказ трейдеру, — купити єни на $5−10 млрд. Кадр миттєво став публічним, а згодом Бессент визнав, що дозволив побачити нотатку навмисно. Колишній валютний спекулянт заговорив із ринком його мовою й дав зрозуміти, що тепер ставки проти єни доведеться робити з огляду на ресурси американського Мінфіну.

Того самого дня США приєдналися до Японії та почали купувати єну. Спільну інтервенцію пізніше офіційно підтвердив Мінфін Японії, пообіцявши за потреби повторити операцію. Сигнал спрацював швидко. За два торгові дні єна зміцнилася майже зі 164 до 155,2 єни за $1, а трейдери почали згортати ставки на її подальше падіння. Ринок реагував уже не лише на витрачені мільярди, а й на ризик, що Вашингтон і Токіо продовжать діяти разом.

У виконанні Бессента цей крок набув майже театральної іронії. У 1992 році він працював у фонді Джорджа Сороса, який заробив близько $1 млрд на падінні британського фунта. Через два десятиліття команда Бессента отримала ще близько $1 млрд, зігравши проти єни. Тоді він заробляв, перевіряючи, як довго держава здатна захищати свою валюту від ринку. Тепер ролі змінилися. Колишній валютний спекулянт сам вийшов на захист єни — причому зробив це демонстративно, залишивши свою ставку перед камерами.

Єну підтримали за рахунок євро

Щоб підтримати єну, США мали купити її за іншу валюту. Зазвичай для цього Вашингтон продавав би долари. Цього разу, за даними Financial Times, Федеральний резервний банк Нью-Йорка за дорученням американського Мінфіну продав євро й купив за них єну. Reuters отримав аналогічну інформацію від двох джерел на ринку. Офіційного звіту з деталями операції США поки не оприлюднили.

Такий вибір дозволив підтримати єну без прямого продажу доларів. На думку аналітиків, Вашингтон міг уникати операції з власною валютою, щоб не створювати враження, ніби адміністрація прагне послабити долар. Саме тому продаж євро став головною несподіванкою інтервенції.

За інформацією FT, Європейський центробанк попередили вже після завершення угод. Сам ЄЦБ публічно цього не підтвердив і відмовився коментувати повідомлення. Тож, якщо інформація джерел правильна, Вашингтон відійшов від звичної практики попередніх консультацій між провідними центробанками й просто поставив європейських партнерів перед фактом.

Навіщо Бессент вирішив рятувати єну

У цій «Санта-Барбарі» бракувало головної відповіді. Навіщо людині, яка колись заробила близько $1 млрд на падінні єни, тепер витрачати державні гроші на її порятунок? Офіційне пояснення Бессента звучить благородно. Слабка японська валюта може запустити хвилю девальвацій в Азії, тому її стабільність важлива для всього регіону. Однак у Вашингтона є значно ближчий до дому мотив.

Японія — найбільший іноземний власник американських держоблігацій. За даними Мінфіну США, у травні вона тримала таких паперів на $1,143 трлн. Коли Токіо рятує єну, йому потрібні долари, за які можна купувати власну валюту. Отримати їх можна, зокрема, продавши частину американських облігацій.

Для США це небезпечний поворот сюжету. Якщо Японія почне масово продавати папери, їхні ціни впадуть, а дохідність зросте. Тоді Вашингтону доведеться дорожче позичати гроші й обслуговувати свій величезний борг. Виходить, допомагаючи Токіо підтримати єну, Бессент водночас страхує американський ринок від японського розпродажу.

На це вказує і його пропозиція розширити програму FIMA Repo. Вона дозволяє іноземним центробанкам позичати долари у ФРС під заставу американських облігацій замість того, щоб продавати їх на ринку. Сама ФРС пояснює, що механізм має зменшувати ризик вимушених розпродажів і стрибка дохідності держпаперів.

Так колишній учень Сороса повернувся на валютний ринок у ролі шерифа. Цього разу він захищає єну, адже її подальше падіння може підвищити вартість американського боргу. Колись Бессент заробляв на слабкості держав, а тепер намагається не допустити, щоб слабкість Японії стала проблемою для США.

Бессент переписує правила валютної гри

Історія з єною показала, що Бессент повертає валютні інтервенції до політичного арсеналу США. Майже два десятиліття Вашингтон уникав активного втручання в курси іноземних валют. Тепер, як зазначає Financial Times, Мінфін готовий виходити на ринок, якщо дії трейдерів загрожують американським інтересам.

Єна стала вже другим таким випадком менш ніж за рік. У жовтні 2025 року США купували аргентинські песо і відкрили для Буенос-Айреса валютну лінію на $20 млрд. Допомога надійшла напередодні парламентських виборів, коли президент Хав'єр Мілей, політичний союзник Дональда Трампа, ризикував втратити підтримку. Сам Трамп тоді пов’язав подальшу допомогу з результатом партії Мілея.

Тепер Вашингтон підтримав Японію, свого ключового союзника в Азії, водночас захищаючи американський борговий ринок. Так валютні операції за Бессента стають способом допомагати дружнім урядам, стримувати регіональні кризи та просувати інтереси США.

Утім, можливості нового валютного шерифа не безмежні. Інтервенція може налякати трейдерів, зупинити падіння єни й виграти для Токіо час, але вона не усуває головної причини проблеми. Ставки в Японії залишаються нижчими, ніж у США, тому інвесторам досі вигідно продавати єни й переводити гроші в прибутковіші доларові активи. Надовго розвернути ринок здатні лише рішення Банку Японії та ФРС.

Це змінює правила для всього валютного ринку. Вашингтон не здатен одним наказом надовго розвернути курс, однак може зірвати спекулятивну атаку, підтримати дружній уряд або дати центробанку час на складніші рішення. Відтепер на рух валют впливатимуть не лише процентні ставки та економічні показники, а й політичний вибір США — кого підтримати й у який момент втрутитися. Наступний різкий розворот теж може початися з кількох слів у блокноті Бессента.