Курс найближчими днями: чого чекати від долара та євро після тижня стресу на валютному ринку

Після валютних ралі пари євро/долар у період засідань ЄЦБ та ФРС США щодо відсоткових ставок 12-го та 18-го вересня на міжнародному валютному ринку до кінця цього тижня настав період дуже невеликого затишшя та корекції.

Занадто багато стресів зазнали всі світові гравці за короткий проміжок часу. Спочатку ЄЦБ досить очікувано знизив 12 вересня свої ставки: базову відсоткову ставку до 3,65% річних, маржинальну кредитну — до 3,9%, а ставку за депозитами — до 3,5% річних. Ці зміни набули чинності вже з 18 вересня.

Ринок сприйняв цю новину, як підтвердження циклу зниження ставок у Європі, і завмер в очікуванні кроку у відповідь з боку ФРС США, який до цього все не наважувався почати зниження, хоча показники американської економіки це дозволяли зробити ще 31 липня.

Основна інтрига вже була не так у даті початку циклу зниження ставок американським регулятором, як у темпах цього зниження: на 0,25% або відразу радикально на 0,5% річних. Причому прогноз першого та другого рішення ФРС практично становив майже 50/50, що забезпечувало максимально жорсткі перспективи щодо ралі євро/долар у моменти оголошення рішення Федрезерва та пресконференції Джерома Пауелла, яка відбулася глибокого вечора за київським часом.

Так і сталося.

Графік пари євро/долар цього тижня, з огляду на ефект від виступу Джерома Пауелла

У результаті Федрезерв вирішив все ж таки ризикнути і знизив ставки відразу на 0,5% річних — до цільового діапазону 4,75−5,0% річних, що сталося вперше з 2020 року.

Спекулянти змогли заробити, особливо під час ралі за євро/доларом у момент оголошення рішення ФРС і під час пресконференції її голови.

Що відбувалося із ключовою ставкою в Україні

Другим, уже місцевим для нашого валютного ринку стресом була інтрига щодо зниження/не зниження облікової ставки Нацбанком на його засіданні Правління 19 вересня.

Усіх місцевих гравців хвилювали чутки щодо можливого «продавлювання» з боку МВФ рішення нашого НБУ про продовження зниження облікової ставки. Попри те, що показник офіційної інфляції стрімко зростав. Як не намагалися Нацбанк і Держстат зробити цифру «краще», але вона зросла з липневих 5,4% до серпневих 7,5% рік до року.

Це дуже тривожний дзвіночок для НБУ, оскільки попереду традиційні інфляційні осінні місяці та грудень, а крім цього, за рахунок підвищення податків і військового збору Верховною Радою шанси на ще більше прискорення інфляції дуже великі. І на цьому фоні зниження облікової ставки було б абсолютно нелогічним кроком.

У результаті Нацбанк 19 вересня все ж таки зберіг облікову ставку на рівні 13% річних. Водночас Правління НБУ ухвалило рішення щодо модифікації параметрів інших інструментів та операцій монетарної політики.

З 20 вересня 2024 року знижується ставка за тримісячними депозитними сертифікатами до 15,5%, зменшується ставка за кредитами рефінансування — до 16% річних, а максимальний термін їх надання обмежений 14 днями. Ставка за депозитними сертифікатами «овернайт» і далі дорівнюватиме обліковій ставці — тобто поки що збережена на рівні 13% річних.

Водночас із 11 жовтня 2024 року НБУ підвищує нормативи обов'язкового резервування на 5 в.п. (за винятком нормативів для строкових вкладів фізичних осіб у гривні терміном на 93 календарних дні та більше). Крім того, з цієї дати НБУ збільшить до 60% частку обов'язкових резервів, яку банки можуть покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП.

Мета всіх цих змін проста — змусити банки та опосередковано населення (ставки за вкладами знижуються та оподатковуються, і тепер ще й потенційно 5%, а не 1,5% військовим збором, а доходи за ОВДП не оподатковуються) дедалі більше вкладатись у цінні папери держави, тобто беземісійним шляхом покривати зростаючі витрати бюджету країни на війну.

Сама собою облікова ставка НБУ в умовах війни, значного бюджетного дефіциту та повної залежності держфінансів України від обсягів міжнародної допомоги не відіграє зараз усієї тієї ролі, яку їй відведено в умовах нормально працюючого фінансового ринку. Але все ж таки опосередковано впливає на всі його сегменти, в тому числі і на валютний ринок.

Тому для учасників ринку було важливо отримати розуміння, що робить за обліковою ставкою регулятор. І головне — якою є його оцінка ситуації в економіці та банківському секторі України, що й було озвучено під час пресконференції Нацбанку щодо рішень за обліковою ставкою. Все це теж створювало елемент нервозності в середині та наприкінці тижня на всіх сегментах валютного та ресурсного міжбанку України.

Прогноз курсу готівкового долара та євро на 21−22 вересня

Після всіх стресів тижня в результаті маємо:

1. За цей тиждень на торгах долар подешевшав під час продажу на 6 копійок — із 41,35/41,38 ранку понеділка до 41,30/41,32 гривні до кінця п'ятниці.
2. Курс продажу євро на міжбанку за цей же період зріс із стартових рівнів 16 вересня 45,9563/45,9814 на 10 копійок — до котирувань 46,0784/46,0841 гривень на завершення сесії 20 вересня.
3. А на готівковому ринку до вечора п'ятниці, хоча особливого ажіотажу й не спостерігалося, але долар все ж таки при продажу зріс до рівнів 41,70 — 41,90 гривень, а цінники продажу готівкового євро підвищилися до 46,50 — 46,80 гривень.

Тобто поступова девальвація гривні триває. Це лякає населення, яке у відповідь на такий розвиток подій зберегло негативну тенденцію перевищення купівлі валюти над її здаванням на всіх сегментах — від карток до готівкових операцій через каси банків та обмінників фінкомпаній.

Операції фізосіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)

За такого розкладу цими вихідними власникам обмінників, як і раніше, немає сенсу як особливо знижуватися за курсом продажу долара і євро, так і немає чого сильно звужувати свої спреди між купівлею та продажем валюти. І основна їхня турбота в суботу та неділю — це вчасно та в повному обсязі забезпечувати свої точки обміну як готівковою гривнею, так і готівковою валютою.

Щобільше, частина обмінників у регіонах (де конкуренція менша) намагатимуться тестувати максимально високі курси продажу долара та євро, щоб «намацати» для себе рівень готовності місцевих покупців до нових цінників за цими валютами.

Обмінники фінкомпаній та працюючі вихідними відділення банків продовжать працювати у форматі «з обороту» з рівнем спреду в межах 20−25 копійок за доларом та 20−40 копійок за євро. Як і минулої суботи та неділі, оптові обмінники (за сумами від 1 000 доларів або євро) будуть готові «рухатися» в межах 3−5 копійок як щодо підвищення рівня прийому валюти у громадян, так і щодо зниження цінника своїх продажів.

Курс долара у більшості обмінників фінкомпаній та працюючих вихідними відділень банків перебуватиме в межах коридору: прийом від 41,00 до 41,50 гривень та продаж від 41,60 до 41,85 гривень.

А курс євро на готівковому ринку 21−22 вересня перебуватиме в межах: прийом від 46,10 до 46,40 гривень та продаж від 46,55 до 46,90 гривень.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи