Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
6 серпня 2026, 10:47

Кінець епохи стабільної єни: що це означає для долара

Фондові ринки Японії та Південної Кореї переживають серію різких падінь, а ослаблення єни та проблеми маржинальної торгівлі посилюють ризики для всього регіону. Чи можуть події у двох найбільших економіках Азії стати початком масштабнішої глобальної кризи та як вони пов’язані з американським держборгом, пояснює фінансовий аналітик та економічний експерт Олексій Кущ.

Починає вимальовуватися епіцентр майбутньої глобальної кризи.

Фондові ринки Японії та Південної Кореї пережили декілька серйозних обвалів. У Південній Кореї було практично зруйновано маржинальну торгівлю, на якій «висіло» все молоде покоління країни.

Причини кризи у Південній Кореї:

  • недиверсифікована енергетична модель — сильна залежність від постачання нафти з Близького Сходу;
  • висока концентрація кінцевого валового продукту в декількох базових групах товарів, які виробляють місцеві ФПГ — чеболі [ФПГ — фінансово-промислові групи; чеболі — великі південнокорейські корпорації, контрольовані переважно сім'ями засновників, — ред.];
  • проміжне становище країни: Китай є головним ринком збуту та основним джерелом імпорту проміжних деталей, електроніки, сировини й обладнання, а США — геополітичним партнером.

Причина кризи в Японії — завершення епохи від'ємних відсоткових ставок і неготовність економіки, її боргової моделі та ринків капіталу до переходу в зону додатних ставок.

Простими словами, монетарне стимулювання у вигляді від'ємних відсоткових ставок мало завершитися формуванням нового типу економіки та економічним зростанням на рівні 4−5%, а не лише прискоренням інфляції, що ми, власне, й спостерігаємо в Японії.

На жаль, реалізацію моделі економічного зростання колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, вбитого у 2022 році, та його «абеноміки» — політики «трьох стріл» [поєднання м’якої грошово-кредитної політики, бюджетного стимулювання та структурних реформ, — ред.] — у країні так ніхто й не продовжив.

США за допомогою своп-операцій у парі долар — єна намагаються підтримати японську валюту, купуючи її за долари. Звісно, в очікуванні, що отримані долари Японія спрямує на купівлю американських казначейських облігацій — трежеріс.

Але єна продовжує падати щодо долара, віщуючи повторення кризи кінця 1990-х років.

Про завершення епохи керрі-трейду [стратегії, за якої інвестори позичають кошти у валюті з низькою відсотковою ставкою та вкладають їх у дохідніші активи в іншій валюті, — ред.] я вже писав. У цьому випадку йшлося про фінансування в єнах майже під 0% з одночасною купівлею доларових трежеріс із дохідністю 4−5%.

Тепер добігає кінця й епоха «надстабільної єни».

Криза поступово охоплює кластер вестернізованої Азії. Цьому сприяє й тарифна політика Трампа, як би дивно це не звучало.

У своїх публікаціях я згадував нещодавню аномалію — продаж Японією американських трежеріс на $40 млрд у червні.

Тоді я зазначив, що це не політичне рішення, а виключно результат економічної кон’юнктури: Японії потрібні долари для підтримки курсу єни, і вона більше не може бути головним донором американського держборгу.

Ще нещодавно таким донором номер один був Китай. Але він продав майже половину свого портфеля трежеріс і тепер за цим показником поступається Японії та Великій Британії.

США розраховували, що потоки ліквідності з Японії зможуть компенсувати «втрату Китаю» в частині рефінансування американського держборгу.

Але цей план не спрацював. Для цього Трампу потрібно було запровадити нульові імпортні мита на японські товари, однак він поскупився, вирішивши заробити на Японії двічі — на митах і потоках ліквідності в держборг США.

Погнався за двома зайцями й не спіймав жодного.

Тепер у США залишаються лише два основні донори держборгу — Велика Британія та Канада. Далі відступати нікуди: позаду Волл-стріт.

Корейський індекс KOSPI впав на 18,05% за місяць. Японський індекс Nikkei 225 знизився на 5% за той самий період.

Що важливо, це не разове падіння, а низка обвалів і корекцій. Зниження триває вже протягом календарного місяця, що є симптомом кризи.

Автор:
Кущ Олексій
фінансовий аналітик, економічний експерт Кущ Олексій
Аналітичний центр "Об'єднана Україна"

Коментарі - 2

+
0
Skeptik777
Skeptik777
6 серпня 2026, 11:01
#
Куща слухати — себе не поважати.
+
+28
gorobezus
gorobezus
6 серпня 2026, 12:08
#
Пускай собственные граждане покупают трешеря, опыт вкладчиков сбербанка ссср в помощь
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися