15 січня 2021, 16:48 Читать на русском

Коли НБУ робитиме валютні інтервенції та як це вплине на курс

У грудні 2020 року Нацбанк України оновив Стратегію валютних інтервенцій. Чи змінилася політика регулятора на валютному ринку, розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій. «Мінфін» виділив головне.

Нацбанк, валютні інтервенції, політика НБУ на валютному ринку, плаваючий курс
фото: finbalance.com.ua

Навіщо нова Стратегія

Національному банку потрібно було оновити Стратегію валютних інтервенцій передусім через закінчення терміну її дії наприкінці 2020 року.

Документ попередньої Стратегії цілком відповідав викликам, які поставали перед грошово-кредитною політикою України в контексті запровадження політики інфляційного таргетування впродовж останніх років.

Така політика дозволила регулятору збільшити прозорість своїх операцій на валютному ринку, зробити їх зрозумілими та передбачуваними для його учасників.

Це посприяло стрімкому розвитку валютного ринку та адаптації його учасників до режиму плаваючого курсоутворення, на який Нацбанк перейшов за рік до затвердження Стратегії. Зокрема, середньоденний обсяг операцій між банками на ринку, починаючи з 2016 року, збільшився майже в 3,2 рази до $ 423 млн в 2020 році.

Слідування принципам цього документа дозволило НБУ наростити міжнародні резерви. Станом на 1 січня 2016 року їх обсяг становив $ 13,3 млрд, а на 1 січня 2021 року вони досягли рекордних за вісім років $ 29,1 млрд.

Як результат, Україні вдалося підійти до коронакризи з працюючим режимом гнучкого курсоутворення та зберегти збалансований макроекономічний стан.

Утім, життя не стоїть на місці, тому, використовуючи досвід попередніх років, Нацбанк дещо актуалізував окремі положення документа.

Читайте також: Як зміниться кредитування та депозитні ставки в 2021 році

Що змінилося в новій Стратегії

По-перше, на відміну від попередньої Стратегії, оновлена є безстроковою. Немає сенсу переглядати її щорічно або раз на чотири роки у майбутньому, бо вона базується на міцному фундаменті — режимі інфляційного таргетування, який залишається незмінним, а також на Стратегії монетарної політики, яка так само є безстроковою.

По-друге, в новому документі чіткіше визначено, що Нацбанк не має цілі як за конкретним значенням, так і за діапазоном курсу. Також уточнено, що регулятор не лише не протидіє фундаментальним тенденціям курсу гривні, але й не підсилює їх. Тобто не має будь-яких планів стосовно курсу гривні.

По-третє, згідно з попередньою Стратегією Нацбанк планував зменшувати свою присутність на валютному ринку. Утім, така мета в окремих ситуаціях може суперечити завданням регулятора на міжбанку і умовно «зв'язувати» йому руки.

Наприклад, у кінці 2019 року центральному банку довелося викупити значні обсяги валюти через високу пропозицію з боку окремих компаній, а в березні 2020 року продати $ 2,2 млрд для стримування девальвації гривні, зумовленої погіршенням настроїв учасників ринку через поширення коронавірусу в світі.

В оновленій Стратегії вказано: «інтервенції Національного банку будуть відповідати мінімальному, але достатньому рівню для ефективного виконання зазначених завдань». Тобто, НБУ орієнтуватиметься на мінімізацію свого втручання у валютний ринок, проте ми готові заспокоювати ринок у випадку появи внутрішніх та зовнішніх шоків.

Читайте також: Чотири міфи про статус долара

По-четверте, до оновленого документа додано можливість проведення валютних інтервенцій за допомогою деривативів. Це, зокрема, передбачено в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу. Проте такі інструменти можуть застосовуватися лише за умови, що це не розбалансує ситуацію на ринку відповідних інструментів.

У Нацбанку немає планів «безпосередньо завтра» розпочинати здійснювати інтервенції з використанням деривативів. Однак, така опція не буде зайвою, тим паче, що регулятор докладає зусиль для розвитку ринку похідних фінансових інструментів. Ми знаємо також позитивні приклади інших країн, які застосовували такі інтервенції.

По-п'яте, в новій Стратегії акцентовано на конструктивній невизначеності параметрів і тактики проведення інтервенцій Нацбанком для учасників ринку. Це означає, що НБУ не плануватиме заздалегідь періодичність та час здійснення валютних інтервенцій, а здійснюватиме їх лише на підставі оцінки ринкової ситуації.

На нашу думку, це може мінімізувати вплив центрального банку на формування ринкових очікувань, залишивши простір для дії ринкових механізмів курсоутворення, що зі свого боку забезпечить рівні умови для учасників ринку.

Проте центральний банк нічого не змінив у своїй політиці комунікацій щодо валютних інтервенцій. НБУ дотримуватиметься прозорості під час оприлюднення інформації щодо намірів здійснити валютні інтервенції та результатів їх проведення.

Читайте також: Що не так з інфляцією і чому її зростання не є перешкодою для економіки

Як це вплине на курс

В основі оновленого документа закладений принцип плаваючого курсоутворення, що разом із інфляційним таргетуванням є фундаментом діяльності Нацбанку на валютному ринку. Звертаю увагу, що він залишився незмінним.

Коли до НБУ влітку прийшла нова команда, ми спостерігали деякі побоювання учасників валютного ринку стосовно подальшої політики центрального банку. Але я вважаю, що наша команда довела: ніяких змін у стратегічних засадах не відбулося і не відбувається. Ми продовжуємо дотримуватися політики гнучкого курсоутворення та режиму інфляційного таргетування.

Попри те, що Національний банк перейшов до режиму гнучкого курсоутворення ще в 2014 році і фактично вже шість років не таргетує обмінний курс (його визначає ринок) досі лунають думки то про занадто сильне зміцнення гривні, то про надмірне її послаблення з боку НБУ.

Важливо розуміти, що хтось завжди буде незадоволений рівнем обмінного курсу. А ще важливіше, що Нацбанк не фіксує курс і не таргетує його певний діапазон. Відповідно, курс національної валюти може вільно рухатися в обидва боки — як зміцнюватися, так і послаблюватися — і це визначатиме ринок.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися