Як Японія породила бульбашки на фондовому ринку

Хто надуває бульбашки

Багато хто вважає, що в усьому винні центральні банки, які занадто захопилися стимулюванням. Надмірна ліквідність в гонитві за сумнівними досягненнями завжди і всюди веде до нестримного зростання бульбашок. Тому і виникає бульбашка в бульбашках. Однак, слід розібратися, чому це відбувається. Вся справа в Токіо.

Так, всі головні бульбашки в світі надуває Федрезерв США. Велика закредитованність ЦБ найбільшої економіки, який друкує резервну валюту, завжди матиме великий вплив на ринках, і тому є причини.

Однак, минулого тижня голова ФРС Джером Пауелл визнав те, у що до цього економісти відмовлялися вірити: ЦБ застряг на нульовій відсотковій ставці на невизначений термін, як і Банк Японії. Пауелл намагався безпосередньо про це не говорити. Він краще за інших знає, що, коли ФРС заявляє, що ставки залишаться на нулі до 2023 року, це може означати 2033 рік або навіть пізніше.

Що відбувалося в Японії

Колишній голова Банку Японії Тосіхіко Фукуї розуміє, як Японія, а тепер і США, опинилися в цій ситуації, краще, ніж будь-хто.

У 2003−2008 роках, коли Фукуї очолював Банк Японії, він спробував нормалізувати ставки. На той час ЦБ підтримував їх на нульовому рівні вже чотири роки і два з них з кількісним пом'якшенням. Спочатку Фукуї відмовився від QE. До 2006 року команда Фукуї в перший раз підвищила ставку на 25 базисних пунктів.

Імперія швидко завдала удару у відповідь. Законодавці, директори компаній, банкіри та інвестори відразу ж звинуватили Фукуї в слабкому попиті в економіці. Коли Масаакі Сіракава очолив Банк Японії у 2008 році після Фукуї, він перш за все знизив ставки до нуля.

Офіційною причиною стали наслідки краху Lehman, але насправді це обумовлено залежністю корпоративної Японії від вільних грошей. Самі того не усвідомлюючи, корпоративні та політичні інститути звикли до нульових ставок. Вони стали необхідним компонентом успіху. Завдяки відсутності витрат за позиками, руйнівні державні і корпоративні борги стали менш обтяжливими. Банки почали користуватися дешевими кредитами, і ефект від нульової і від'ємної дохідності позначився на балансах.

Читайте також: Чому не варто перейматися через падіння ринку

У той же час вкрай м'яка політика Банку Японії дозволила чиновникам відмовитися від дестабілізуючих реформ. Вони допомогли експортерам уникнути складних рішень, пов'язаних з реструктуризацією. Вони залатали дірки в усіх секторах. Все це живило бульбашки активів, не в останню чергу через те, що індекс Nikkei 225 Average наблизився до 30-річних максимумів, незважаючи на руйнівні наслідки covid-19 для реальної економіки.

Пастка для ФРС

У Джанет Єллен є своя версія того, що відбувається. Ще наприкінці 2015 року, задовго до того, як Єллен стала міністром фінансів, вона очолювала ФРС, і тоді ставки були підвищені вперше з 2006 року. Вона зіткнулася з таким же глузуванням, що і Фукуї багато років назад.

ФРС під керівництвом Єллен піддався критиці з боку майбутнього президента Дональда Трампа. У лютому 2018 року, через рік після приходу Трампа до влади, Єллен змінив Пауелл. Він швидко знизив ставки до нуля і знову запустив політику кількісного пом'якшення, скасовану Єллен. Проте при Пауеллі політика ФРС вийшла на новий рівень, підштовхуючи Волл-стріт до рекордних максимумів.

Після спалаху covid-19 Пауелл став ще більше нарощувати темпи, що багатьом економістам здавалося неприпустимим. До травня 2020 року баланс ФРС збільшився до $5,3 трлн, що приблизно можна порівняти з балансом Банку Японії. Купівля активів на трильйони доларів ще більше сприяла зростанню акцій, державних облігацій США, золота, криптовалют, гігантів з виробництва електромобілів, таких як Tesla, нерухомості і багатьох сумнівних інвестицій, включаючи GameStop, Blockbuster video та інші спекуляції, що підігріваються спільнотами Reddit.

Здається, що, рухаючись шляхом Банку Японії, ФРС робить дивні імпульсні угоди. Безумовно, Банк Японії вже давно перетворив випадкову фінансову піраміду у вигідну інвестицію. Результат стане помітним, коли центральний банк фактично націоналізує фондові ринки, ставши одним з 10 найбільших акціонерів майже половини ринку через біржові фонди.

Читайте також: Новий план Байдена з порятунку економіки: хто отримає мільярди

Однак Федрезерв переоцінює цю стратегію. При цьому він ризикує потрапити в пастку. Чим більше монетарна влада захоплює приватні ринки, тим більше вони винагороджують пересічних особистостей серед керівників і членів рад директорів.

Чим більше на ринках ліквідності, тим складніше відмовитися від системи. У 2006 році Фукуї вважав, що Японія зможе обійтися без грошових вливань, і точно до такого ж висновку прийшла Єллен десять років по тому. Однак у 2021 році Банк Японії і ФРС почали вливати ще більше ліквідності, щоб підтримати ринки. І коли центральні банки намагаються йти шляхом Токіо, це тільки підживлює бульбашки в усіх галузях.