Дві новини останнього тижня. Футбольні товстосуми створили Суперлігу, кинувши виклик футбольному світопорядку, а я став акціонером українського футбольного клубу, кинувши виклик здоровому глузду.
Сергій Фурса: Як я став власником футбольного клубу
Три причини інвестувати у Верес
Так, тепер в Україні є Суркіс, Ахметов і я. Скоро, кажуть, до нас приєднається Ярославський. І тепер уже зрозуміло, чому Суркіси проти мене в суд подали. Це все підступи в боротьбі за футбольний трон. Відчувають, мабуть, що їх час минає.
Я став акціонером футбольного клубу Верес, який проводить IPO. Перше за останні роки розміщення акцій української компанії. І друге за всю історію українського фондового ринку.
Тепер у мене є одна акція футбольного клубу. Коштує 100 гривень. Навіщо?
По-перше, часи нині у футболі тривожні. Суперлігу створюють. Хто знає, може Верес туди покличуть. Там є місця для інших команд. А тут «народне IPO», чим не привід. Коли б ще в Рівне приїхала команда Абрамовича. Челсі, а не Петров і Баширов, підривають склади. Не можна залишатися осторонь. З іншого боку, якщо товстосумів виженуть із лідерів світового футболу, то без роботи опиняться Роналдо і Мессі, Зінченко і Зідан. Їм же треба десь працювати. Грошей заробляти. А тут Верес уже готовий. І грошей зібрав, як раз. Класичний Win-Win.
Читайте також: Верес проти Брюґе: чому IPO нашої команди буде вдалішим, ніж у бельгійців
По-друге, тепер я як Баффет. У Баффета є акції футбольного клубу Манчестер Юнайтед, а у мене футбольного клубу Верес. Іншого способу стати «Як Баффет» поки що не знайшов.
По-третє, просто по приколу.
Шанс для фондового ринку
Ну і, нарешті, останнє, але важливе — хто знає, може ця подія, піар для клубу де-факто, відкриє український ринок акцій для українських компаній. Розетка або, наприклад, Нова Пошта цілком уже готові до виходу на новий рівень. Та й не тільки вони. Інвестувати в які вже матиме економічний сенс.
Багато українських компаній ніхто не чекає на західних ринках. Тому що вони занадто невеликі. Тому що у польських пенсіонерів залишився гіркий присмак після виходу українських бізнесів в останній раз. А тут Україна і український бізнес.
Компанії, чиї акції сьогодні обертаються на українському фондовому ринку, потрапили сюди знехотя. Це результат приватизації 90-х. Для них публічність — це тягар. А у випадку з Мотор Січчю, однією з останніх живих акцій, ще й втрутилася геополітика, жертвою якої стали прості українські інвестори, далекі від СБУ, Богуслаєва або китайців. І ринку потрібні нові імена, яка свідомо йдуть на біржу, хочуть бути публічними компаніями і готові працювати в цьому напрямку.
Звичайно, можна сказати, що в Україні немає грошей. Але поки що незрозуміло, чи то грошей немає, тому що нікого купувати, то чи купувати нікого, тому що немає грошей. І якщо з'являться перші компанії, то можливо з'являться і гроші. І зараз розміщення акцій футбольного клубу — просто хороший привід показати всім, що так теж можна. А потім раптом попре? Може треба просто почати?
Читайте також: Як заробляти на акціях футбольних команд
Хоча, звичайно, для цього не завадить верховенство права. Суща дрібниця. Але потім, розповідаючи онукам про те, як зароджувався український фондовий ринок, а вірніше, як він відроджувався на кшталт Феніксу із попелу, то можна буде гордо говорити, що і ти вніс свою лепту.
Коментарі - 8
Ну понятно как: «я популяризую начинания партии и правительства. Они сказали «надо развивать фондовый рынок», комсомол ответил «сделаем».
і нікому до того немає справи :(