Наступного року Україна розраховує отримати 1,67 трлн грн міжнародної допомоги. Можна говорити, що ми надто залежимо від Заходу, а можна вже зараз думати про те, як перемогти ворога з дефіцитом бюджету в 1,5 трлн гривень, якщо Захід відмовить нам у фінансуванні. Свій варіант запропонував економіст Данило Монін. «Мінфін» обрав головне.
Як перемогти, якщо Захід припинить підтримувати Україну грошима
Вже проходили
Не все пропало. Ми у схожій ситуації вже були на початку війни. Нас ніхто не фінансував, нам ніхто не постачав техніку та озброєння. Нам давали 3 дні на захоплення Києва та 2 тижні на захоплення всієї України. Але ми не лише первинно виграли бій за Київ, а й відсунули, та стабілізували фронт в інших місцях. А перше реальне фінансування припало аж на 29 червня, якщо мені не зраджує пам'ять, а до цього ми мобілізувалися та фінансували своїми грошима армію.
Зараз, насправді, ситуація, з одного боку, гірша (ми втомилися), з іншого боку, краща — ми знаємо, що можемо бити ворога, навіть який навчається. Тож, тут будуть мої думки, щоб я зробив, якби нас припинили взагалі фінансувати, хоча особисто вірю, що цього не станеться, ні з боку ЄС, ні з боку США.
Я особисто буду навіть радий, якщо нас припинить фінансувати МВФ. Тому що 7% у валюті кредит від МВФ — це виглядає, як відкат українського уряду МВФ, щоб він благословляв усі погіршення бізнес-середовища, і його краще взагалі не брати.
Читайте також: Як змінилася економіка України та чому важко зростатиме
Як вести війну без західного фінансування
- Для початку, економіка має бути економною. Купувати треба саме те, що необхідно для фронту, і те, що просять реальні частини у реальній обстановці. Тому замовлення повинні йти від частин, що безпосередньо воюють. Відповідно, необхідно максимально забезпечити горизонтальні зв'язки виробників «воєнки» (дронів), і все, що ми можемо виробити із замовниками на місцях. Якщо частини готові брати те, що пропонує наш виробник, отже, це потрібно просто оплачувати і все. Використання в реальних бойових умовах — це і є реальне випробування будь-якої техніки та спорядження. Ніхто в Україні не зацікавлений, щоб вона була поганої якості, — Ніхто! І військові частини наступного разу просто не замовлятимуть погане, і все.
- Щодо «немає грошей». У нас на рахунках банків — 700−800 млрд гривень вільної ліквідності, яка, через абсолютно неадекватну політику Нацбанку, складується в депозитні сертифікати, і використовується на шкоду економіці — тільки нарощуючи борги, рухаючи Україну до дефолту (Нацбанк перерахує до держбюджету всього 17 млрд гривень, тоді як має на балансі 700 млрд боргів держави — фактично, вимиває 100 млрд гривень доходів бюджету).
Тому моя пропозиція тут така: необхідно опустити ставку НБУ до 8%, а максимальну ставку за депозитними сертифікатами обмежити 6%. Тоді Мінфін зможе пропонувати ОВДП за ставкою 10% у гривні, і банки почнуть займатися, нарешті, тим, чим мають займатися, — кредитувати економіку та дефіцит бюджету. А для стимулювання військових підприємств — дати можливість банкам брати кредити рефінансування НБУ за ставкою 8% у гривні на суму виданих кредитів військовим підприємствам, у яких частини через Міноборони викуповуватимуть вироблену продукцію. Зі зменшенням рівня ліквідності у банків, банки надалі зможуть брати кредити рефінансування у НБУ для подальшої купівлі ОВДП уряду. - Скасувати, нарешті, блокування підприємств назавжди. Прибрати ПДВ та акциз на закупівлю дешевих авто, які потрібні у великих обсягах для фронтової логістики. Це не місце для заробітку. Якщо Міноборони платить, воно просто заплатить набагато менші суми.
- Заборонити НБУ транжирити валюту на міжбанку. Обмежити її не більше 1−1,5 млрд доларів на місяць. Ми приречені на девальвацію у будь-якому разі. Але якщо ми запускаємо свою військову промисловість або її частини, то НБУ має, нарешті, почати вирівнювати наш дикий торговий дефіцит, заодно стимулюючи кредитами наших виробників.
- Не повертати борги МВФ. У нас форс-мажор — війна на виживання. Або якщо МВФ хоче свої гроші назад — передомовитися щодо ставки не більше 2%. Водночас, посадивши до в'язниці посадовців із України, які лобіювали ставку 7%.
- Приймати будь-які пропозиції західних приватних компаній щодо створення в Україні військових підприємств для випуску необхідної нам військової продукції, та давати їм майданчики для будівництва з підведенням електрики та всього необхідного.
- Активізувати приватні канали залучення донатів до України — можливо, навіть не через державу, а через благодійні та волонтерські організації.
- Запровадити заборони на капітальні інвестиції, ремонти, внесення коштів до статутних фондів підприємств. Тільки ремонти критичної інфраструктури, та місць попадання дронів та ракет окупантів на рівні місцевих бюджетів та держбюджету. Відновлюватимемося після війни. Зараз немає сенсу марнувати кошти.
- Розпочати оптимізацію шкіл/садків та іншої інфраструктури на місцевому рівні. Це, у будь-якому разі, треба буде робити після війни, бо демографія іншого рівня + ще більша частина дітей виїхала. Багато об'єктів будуть не затребувані.
- Ну, і, нарешті, починати садити чи розстрілювати мародерів.
Читайте також: Міжнародна фінансова допомога не безумовна: що робити Україні
Коментарі - 60
А вы точно экономист?))
на 7% нельзя было соглашаться. и тот кто согласился должен ответить за это
Зміни будуть. Забагато речей змінилося назавжди. Я, ми, не пробачимо зрадникам всіх рівнів. А нас стає дедалі більше.
Значить питання до Вас:
1) Які будуть зміни та голове ЧОМУ вони будуть?
2) Які речі змінились назавжди?
3) Яким чином ви «не пробачите»? Будете «з дивана» злобно «йобкати» та звинувачувати олігархів, суддів, депутатів та всіх інших у всіх своїх бідах як це робили 32 роки до цього?
2) Не служив — не мужик (с)
3) Відповіді будуть чи можжна вважати що Ви «слились»?
2) Що у Вашому розумінні «програш» та «виграш» у війні?
Тут ніби зі всім згідний з Вами.
Ось тут я з Вами категорично не згідний, не вірю що таке буде, довести свою правоту звісно не можу =)
«Мобілізація депутатів, мерів, замів, суддів і т.п., тобто всі відстрочки, відмазки — припинити.»
Це на 100% популізм та не може бути втілено у життя. Навіть якщо прийняти закон, навіть якщо вони дійсно «юридично» (по документах) служитимуть в ЗСУ — це нічого не дасть, бо в окопі «сильних світу цього» ми не побачимо. Навіть у Ізраїлі, який нам так любо ставлять у приклад, це не працює — син Нетаньяху (їх Зеленського) є резервістом, але на призив у країну не повернувся (здається в Маямі сидить).
«міністр оборони, який продає яйця для ЗСУ по ціназ ресторанів Європи, має бути судимий»
так само і тут, Ваші слова на 100% вірні, але це популізм, такого не буде, навіть якщо Резнікова і посадять (ні), система залишиться такою як була, а проблема саме у ній, а не у конкретних людях, на їх місце прийдуть такі самі.
«Введення смертної кари на час війни»
І знову те саме — у нас проблема не в строгості покарання, а у тому що його можна уникнути узагалі. Подивіться на будь яку країну, що прийнято вважати правовою — там не розстрілюють, там садять у прибрану, чисту вязницю, але садять усіх (майже), ще й майно вилучають (що більш важливо). Суддя бере хабар не тому що відсидіти 12 років для нього не страшно, а
«Ми пройшли весь цей шлях не для того, щоб…»
Ми пройшли цей шлях бо у нас не було іншого вибору. І далі будемо йти, бо вибору немає.
P. S. Я теж по-Ваших мірках скоріше за все ухилянт, це мій свідомий вибір. Вибачте, я не бачу сенсу ризикувати здоровям у таких обставинах.
Виграш — це збереження і вдосконалення нації. Втрати і біль можуть нас згуртувати, але можуть і озлобити. Якщо станеться останнє, ми так і житимемо ображеними. Але поки що я бачу певні позитивні зрушення. Так само і влада, війна має докорінно змінити ставлення еліт до своєї ролі. Не красти і змитися, а побудова добробуту, який буде вигідний насамперед багатим. Вже є певне розуміння, що потрібні люди, потрібні кадри, потрібні споживачі - саме це є головним ресурсом країни. Не нафта, не золото, а люди, які живуть на території, сплачують податки, працюють, споживають. В мордорі цього не розуміють взагалі, там є лише м’ясо і яхти.
Тому я і кажу, що має бути мотивація. Я готовий і надалі йти захищати, хоча це не моє, але я вмію і не боюся, розумію, що таке наказ. Але я хочу бачити всі верстви населення. Я не хочу захищати суддів, прокурорів, депутатів, які болю і не нюхали. І чим далі влада чинитиме супротив реаліям, тим більше таких людей, як я, будуть чинити супротив владі. Наш супротив — непокора. У всіх законних сенсах цього слова.
Я хочу бути частиною нації не пацюків, а героїв. Героя виховує небезпека, героя виховує жертовність.
Програш — якщо ми залишимося пацюками.
Виграш — це інтеграція із заходом на рівних. Програш — якісь криві подачки, сіра зона.
Тому я разом з бідними, нехай навіть поганими, проти хороших багатіїв. До того моменту допоки сама реальність не змусить всіх згуртуватися. А це може статися за багатьох факторів.
Далі, про мобілізацію депутатів. — нехай служать для початку юридично, по документах. Я Вам скажу, коли людина по документах служить, то навіть якщо вона нєбожитєль, все-рівно є Присяга, є Устав, є Наказ. Щось пішло не так — 3 години на збори і в бойову частину. Цей примус з будь-кого зіб`є дурість. Інакше — є блага, немає жодних важелів впливу, зобов`язань. Тоді і надалі буде злодійська кастова влада в нас. Як висновок для здорової розумної людини — змиватися звідси. Це головна хитрість багатих — не потрапити взагалі в ЗСУ, не бути на обліку, бути списаним або заброньованим. Щоб бути необмеженим в діях. Тож вони або підуть в ЗСУ, або здадуть країну, коли прийде час.
Отож, систему змінити — закон про зняття броні (в широкому сенсі) з еліт, в т. ч. з вищих гілок влади. Інакше — зрада через деякий час.
Смертна кара на час війни — the must. Скажіть, навіщо тримати в тюрьмах тих, хто дає ворогові координати для ударів?
Реальний план дій. 1. загальний військовий облік (не плутаємо із загальною мобілізацією), зняття броні, ротація. Мобілізація всіх керівників митниць, судів, правоохоронних органів, УБОЗ, УБЕЗ, які придатні за станом здоров`я і не мають сімейних обставин, хто має сімейні обставини — геть з посади займатися цими обставинами. 2. Кадрозаміщення. 3. Майнове покарання за злочини. Перегляд раз на рік (під час війни) всіх висновків влк, лкк, психіатрічних к і інших комісій. 4. Заборона займати керівні посади більш ніж 2 терміни (у нас в цілих галузях є кровососи, які сидять по 30 років в своїх кріслах). 5. Персональна адмін і кримінальна відповідальність держслужбовця і його ланки керівників. 6. Заборона пожиттєва займати посади для державних злочинців. 7. Примусове працевлаштування зеків із мінімальним забезпеченням. 8. Хімічна кастрація сексуальних злочинців. 9. Найсуворіші покарання за наркотики і работоргівлею.
11. Податки — презумпція невинуватості платника податків, податкова має довести факти ухиляння/зловживання. У разі доведення — система штрафів, адмін і кримінальна відповідальність.
Окремі групи товарів/послуг, що оподатковуються. Ліки, овочі - одні ставки, оренда — інші, прибуток — ще інші. Ухиляння від сплати податків за оренду — відповідальність.
Трансформування ПДВ в податок з продажів. Полегшення адміністрування цього податку насамперед.
Загальне добровільне декларування, якщо не задекларував, потім можливе (не обов`язкове) з`ясування походження коштів при великих операціях. За неможливості довести — блок, вилучення, штрафи.
12. Повне перевантаження судової системи. Повне. Персональна відповідальність судді за рішення, ухвалу. Затягування процесу визначити як прихована корупція. Перенесення справ — не більше ніж 1 раз без поважних причин.
13. перевантаження системи виконання судових рішень. Персональна відповідальність арбітражних керуючих.
14. Ефективна система прописки. Прив`язка всієї справи фіз і юр особи до місця реєстрації.
15. Перегляд пенсійного забезпечення. Обмеження макс пенсій держслужбовцям.
Я можу ще сотні пунктів навести. Але суть тут головна така — персональна відповідальність. Поставив підпис — відповідальність. Відпустив злодія — покарання. Зробив фіктивну операцію — плати.
Програв війну — заплати за це, особисто.
Тоді ми уже виграли цю війну.
«війна має докорінно змінити ставлення еліт до своєї ролі. Не красти і змитися»
Це, на жаль, так не працює. Мало просто захотіти. Якби наша еліта вміла по-іншому то так би і робила. Система нашої влади була побудована ще за Кучми, Ми — країна первинного накопичення. Тобто у нас здобувають капітал, а тратять його у інших країнах, не навпаки.
В мордорі вибрали екстенсивний шлях. Якщо не виходить підняти середній рівень продуктивності населення — просто збільшуй населення.
«Виграш — це інтеграція із заходом на рівних»
Такого виграшу ми не дочекаємось, нам до рівних ще дуже далеко.
Людині, яка вбивала і вміє це робити, не є проблемою знищити будь-кого, тихо.
Одне діло вбивати ворогів на фронті, інше — вбивати в тилу. В ЗСУ вам дають «дозвіл» на вбивство, це зовсім інше вбивство і ставлення до цього інше.
«є Присяга, є Устав, є Наказ»
Це все працює на рівні наших законів — вибірково.
«Реальний план дій.»
Ви описали «нереальний» план дій. «Мобілізація всіх керівників митниць, судів, правоохоронних органів» — вони самі себе мають мобілізувати? Ваш план схожий на обіцянки Арестовича якщо стане президетном, вибачте =) Багато правильних речей, але хто ці правильні речі буде робити — невідомо.
Нереальний план дій все ж не є таким вже нереальним. Якщо нас будуть надалі підтримувати грошима; хлопці з ЗСУ робитимуть нереальні зусилля, здобуваючи маленькі, але все ж таки перемоги, потроху рухаючись вперед; якимось чином зупинеться змивання ухилянтів за кордон (щоб було кого мобілізовувати за планом) — тоді так, цей план матиме менше сенсу, аніж якщо все буде навпаки: поразки (тактичні і стратегічні), замороження вливань, продовження добросусідських блокувань на кордонах без зрозумілої реакції, продовження втечі жінок, дітей, чоловіків (не важливо ухилянт чи не ухилянт) — от тоді владі доведеться вдаватися до радикальніших дій, щоб якось себе вберегти хоча б.
Я виклав саме план дій, це не означає, що все має бути зроблене одночасно. Проте якщо почати з нагального — силовиків з тилу в бойові відрядження (це реально). ротацію складу ТЦК, реальні бойові відрядження, нехай хоча б термінові. Армію свідків Ієгови з Західної України направити проходити альтернативну службу на схід, чи це так складно? Вони ж всі вже на обліку. Ви не уявляєте собі - в нас десятки, сотні тисяч свідків Ієгови, баптистів, євангелістів і тому подібного, яке здорове, організоване і на обліку. Нехай без зброї, нехай їдуть водіями, медиками, насамкінець — волонтерами (хоча це добровідьно).
Економіка. Почнемо з фопів. Нехай будуть, але обмежити для ТОВ податковий кредит. Проте полегшити (навести лад) із податковими накладними. Чи то складно придумати (або скопіювати) систему ПДВ (sales tax)?
Проблема — це фактична нелигітимність влади (хоча по закону можна втюхати перехідну легітимність). 5 років війни — 5 років терпіти цей склад ВР, ОП, суддів?.. Навіщо? Тому все, що може бути мобілізоване (а це біднота), буде намагатися тікати, до кінця війни. а потім ще подумає, чи повертатися чи ні. Хто може проти воєнної машини йти? Тільки воєнні, які зрозуміють, що влада — ніщо без них. Доречі - те саме стосується і русні.
Тому я і кажу, щоб такого не склалося, потрібно або демократично (багатих в ЗСУ) або авторитарно (бідноту — у лещати) вирішувати наше питання.
Ну не прийме чиновник закон який його відправить на передову, чи зменшить йому пенсію, чи заставить працювати на саму зарплату… Ну ніяк…
«Воєнні» всю історію ділились на 2 типи:
1) вірні «собаки»
2) ті, хто робив військовий переворот
іншого не буває… Будемо чекати поки Залужний приїде на танках під ВР.
Залужний не приїде на танках під ВР. Не те, щоб він був вірною собакою, скоріш навіщо це йому? Військовий переворот роблять політичні військові, тобто ті, хто хоче влади. А Залужному цікаво вивчати, він такий собі військовий науковець. І це непогано. Він вигідний владі, бо на владу не претендує.
Все набагато простіше: закінчаться гроші, не буде виплат, — дадуть збій нижні ланки. Навіть якщо взяти всіх офіцерів (серед яких є багато псевдо-офіцерів), вони тоді ситуацію не врятують. Тобто сержанстсько-солдатський склад — це і є єдина реальна сила ЗСУ в принципі. І хлопці мають сім`ї, сім`ям потрібні гроші.
Тому, «хто це все має зробити?»
1. час. Він грає не на користь Зе і Ко. Я думаю, що вони почнуть душити один одного. Бо мають бути винуваті.
2. гроші - яких ніколи на всіх не вистачає. А на військових не зекономиш (див.вище).
3. я, Ви (звісно, якщо Ви не прокурор або що) і всі ми. Як? Тиск на владу, непокора (у всіх законних проявах). Не ведемося на пропаганду.
4. захід — він даватиме гроші допоки Україна не заб`є мільйон-два хрюків. Коли свинособака стане знекровлена і захід зрозуміє, що це більше не червоний рівень загрози, рух грошей припинеться.
5. чоловіки — яких і надалі масово мобілізовуватимуть. Після служби свідомість змінюється. У Вас вже не мирний, не економічний погляд на речі.
Я ще раз наголошу, що навіть військова перемога над свинособакою і повернення територій — це не рішення, якщо старі судді, прокурори, депутати залишаться в статусі кво.
2) «Все набагато простіше: закінчаться гроші»
як можуть закінчитись гроші якщо у них є «друкарський верстат»? Ми за усе заплатимо з власних кишень.
3.1 Часу у нас обмаль (ще 32 роки ми не вистоїмо в таких умовах).
3.2 Читайте вище.
3.3 Я самозайнятий. Всі ми за 32 роки вже показали на що ми здатні. Гляньте на поляків чи хоча б румунів та порівняйте. Яка може бути «законна» непокора, коли у нас людей на вулицях міст викрадають у білий день на очах у всіх та везуть у тюрму (ТЦК)? Багато протестів Ви бачите? Я жодного. 32 роки велись на пропаганду і далі ведемось.
3.4 Захід уже має проблеми з виділенням грошей для нас, а ще навіть 2 роки не пройшло. Для «заходу» росія уже достатньо знекровлена.
3.5 При виборі: в ТЦК, чи 3 роки умовно, я оберу не ТЦК. Життя у мене одне, а країн багато. Егоїстично? Так. Але дуже багато висококваліфікованих чоловіків не вважають що «війна для всіх». Тому з таким підходом «відновлювати» економіку буде нікому. Хіба що чиновникам.
Просто захід нас серйозно не розглядав, слухав москву, вважав, що «вони там розберуться якось». Але коли захід побачив, що таке створений ними ж мордор, — протверезів (звісно такі чудіки, як Орбан, не рахуються). Я так розумію, Польша, Литва таж Румунія — то будувався східний кордон НАТО, лінія між білими людьми і рештою. Удар мав прийтися по цьому східному кордону, Україну не враховували взагалі ніде. Так вийшло, що українці виявилися такими ж білими людьми (на відміну від Афганістану, який капітулював за тиждень).
Нас тиснули звідусіль весь цей час, але ми проростали. Я теж 20 років будую країну, сплачую податки, інвестую, зробив декілька стартапів, вкладав в Україну. І що? Прийшла велика війна, кадрові офіцери, які на мої податки нічого всі ці роки не робили (займались армєйщиною), вони сидять по штабах і відправляють нас, невоєнних на війну, з підготовкою або без. Але я таки обрав піти служити. То моє рішення. Тепер я себе відчуваю спокійно. Вас не засуджую. І бажаю здоров`я Вам, собі і всім нам витримати.
Є і певний грусний позитив — до третьої світової ми готові краще за багатьох-багатьох.
Афганістан 9 років воював з московією, а тоді ще 20 з американцями, вони вистояли проти обох найсильніших (у минулому) гравців на світовій арені, яка капітуляція?
«Поляки і румуни піднялися виключно завдяки вступу до ЄС»
Виключно чи не виключно, яка різниця? Головне що вони живуть краще.
Також побажаю Вам всього хорошого, але світла в кінці тунелю поки не видно, на жаль.
Вроде как «умный» (по образованию) гражданин, а вот ответ на основной вопрос не дает — а где в этой схеме место «чиновников — рехформаторов»? Где место самопровозглашенных экспертов и продажных журналистов? Ну и где место для …політичних лідерів… всяких прокомунячих мастей?
А по поводу школ — вполне здравое замечание. Количество школ в крупных городах осталось прежним, а вот учащихся стало раза в два меньше (причем это оптимистично) И да, у меня в классе было 36 человек, мужская часть класса на физре организовывала почти две полноценные футбольные команды, ща максимум 25 человек в классе.
Привязать рост ЗП госаппарата к росту ВВП.
Ну давайте не забывать, что у нас до перед войной был финансовый и военно-технический запас «полувоенного времени», тысячи людей, имеющих боевой опыт в АТО, и потоки добровольцев в военкоматы. Сейчас у нас сотни тысяч призваны и нуждаются в ежемесячных выплатах, топливе для техники и боеприпасах.
> Приймати будь-які пропозиції західних приватних компаній щодо створення в Україні військових підприємств
Ага, то-то они сейчас (при наличии помощи и достаточно стабильной линии фронта) не спешат идти, а как только нам перестанут закрывать бюджетную дыру в десятки миллиардов — побегут сюда со всех ног.