Мінфін - Курси валют України

Встановити
11 січня 2022, 16:15 Читать на русском

Фінтех-тренди 2022: в Україні запрацюють платіжні системи на основі блокчейну

У 2021 році обсяг залучених коштів у фінтех-галузь збільшився на 96%. Сфера залишається однією з найдинамічніших, зокрема і в Україні. Які фінтех-тренди очікують на Україну в 2022-му — у колонці для «Мінфіну» розповіла Валерія Вагоровська, засновниця та керуючий партнер платіжної платформи Fondy.

Крос-бордерні платежі

За час пандемії covid-19 ринок глобальних платежів змінився більше, ніж за останнє десятиліття. І цей процес не зменшує темпу. Крос-бордерні (або транскордонні) платежі — це платежі з використанням банківських карток, скоєні за межами країни резидента. Насамперед вони пов'язані з e-commerce: завдяки можливості здійснювати глобальні платежі межі між покупцями та продавцями продовжують стиратися. Саме завдяки крос-бордер-платежам ми з легкістю замовляємо дрібнички з AliExpress або електроніку з Amazon.

Нещодавно основними характеристиками глобальних платежів були: висока вартість, низька швидкість, обмежений доступ і недостатня прозорість. Сьогодні головні гравці фінринку (SWIFT, SEPA тощо) працюють над покращенням цих показників, оскільки саме крос-бордерні платежі є основою міжнародної торгівлі та економічної діяльності. Український фінтех як частина світової екосистеми у 2022 році також буде зосереджений на розробці продуктів, що збільшують швидкість та надійність проходження міжнародних платежів.

Ще один виклик, який розвиток крос-бордингових платежів ставить перед фінтех-сферою, — це розробка anti-fraud-рішень. Шахрайство — серйозна проблема для продавців, які працюють на глобальному ринку. Вибір фінтех-партнера з надійним антифрод-рішенням має величезне значення, тому розробки в цьому напрямку проводитимуться дуже активно.

Читайте також: Світовий фінтех-2021: від «відкритого банкінгу» до «автономних фінансів»

Buy Now Pay Later

Сервіси «Купуй зараз, плати потім» сколихнули європейський та американський e-commerce під час пандемії covid-19. Вони чітко передбачали споживчі настрої та можливості: люди були схильні витрачати гроші максимально обережно та ощадливо, уникаючи великого навантаження на бюджет. Buy Now Pay Later дають змогу оплачувати онлайн-покупки частинами протягом короткого періоду часу.

Оплата частинами — не те саме, що купівля на виплат. Покупці не укладають кредитний договір із банком та не сплачують додаткових комісій. Дані про такі покупки не впливають на кредитну історію покупця, не проводиться оцінка його платоспроможності. Термін виплати позикових коштів у BNPL-сервісах суттєво коротший, ніж у програмах розстрочки, тому найкраще вони працюють із низьким та середнім чеком.

Магазинам сервіси «Купуй зараз, плати потім» допоможуть збільшити середній чек замовлення, залучити більше клієнтів. Для компаній та банків BNPL-сервіси вигідні з погляду залучення нових клієнтів (юридичних осіб) та підвищення лояльності, а також отримання комісійних доходів від продавців та утримання штрафів із клієнтів у разі порушення термінів платежів.

Великі ритейлери зацікавлені у наданні BNPL-сервісу своїм клієнтам, це підтверджують угоди між світовими гігантами ринку e-commerce та фінтех-компаніями, що працюють за моделлю «Купуй зараз, плати потім». Наприклад, у серпні цього року Amazon і провідний BNPL-гравець — американська компанія Affirm — стали партнерами. Сьогодні головні гравці на BNPL-ринку — Afterpay, PayPal, Affirm, Klarna, Splitit, Sezzle, Perpay, Openpay, Quadpay та LatitudePay. В Україні одним із піонерів BNPL став сервіс Frisbee.

Читайте також: Як світові гіганти та стартапи просувають віртуальну розстрочку

Open banking

У 2007 році Євросоюз прийняв Директиву про платіжні послуги (PSD) — законопроєкт, який створив єдиний ринок платежів у ЄС та стимулював появу безпечніших, більш інноваційних платіжних послуг. PSD покликана зробити міжнародні платежі в ЄС такими ж простими, ефективними та безпечними, як платежі всередині країни-члена ЄС.

Число фінтех-компаній, що зростає, призвело до перегляду законопроєкту, була випущена нова директива про платіжні послуги (PSD2), яка принесла із собою open banking. Відкритий банкінг — це комплекс рішень та процесів, що дозволяє банкам та стороннім постачальникам послуг обмінюватися фінансовою інформацією та послугами в електронному вигляді з дозволу клієнтів. Ключова теза PSD2: банк зобов'язаний надати провайдеру платіжних послуг фінансову інформацію про клієнта та списати гроші з його рахунку без укладання окремого договору. Для процедури достатньо доручення клієнта.

30 червня Україна ухвалила новий Закон «Про платіжні послуги» № 1591-IX, заснований зокрема на положеннях Другої платіжної директиви (PSD2). Одне із найважливіших положень закону, який набуде чинності 22 липня 2022 року, — запуск концепції open banking в Україні. НБУ вже розпочав співпрацю з учасниками українського платіжного ринку у напрямі розробки єдиних стандартів відкритих API та планує, що open banking запрацює в Україні вже у 2023 році.

Український фінансовий сектор уже готується працювати за нових умов загальної відкритості і робитиме це ще активніше наступного року. Відкритий банкінг дає зелене світло створенню нових фінтех-продуктів, а також тіснішій співпраці фінтех-компаній з банками. У Європі, наприклад, впровадження open banking призвело до перетворення банків на провайдерів послуг. Банки роблять onboarding клієнта, відкривають йому рахунки, а фінтех-компанії розробляють продукти для здійснення цих та інших послуг.

Прихід Open Banking в Україну однозначно простимулює синергію між представниками фінансового ринку та залучить потік інвестицій у проєкти цієї сфери.

Читайте також: Ключовими змінами на платіжному ринку будуть зростання конкуренції, якості послуг і захист прав користувачів — НБУ

Віддалена ідентифікація

1 листопада 2021 року в Україні набуло чинності Положення про систему єдиної ідентифікації учасників фінансового ринку України. Закон встановив порядок функціонування системи єдиної ідентифікації.

Віддалену ідентифікацію світові банки використовують вже понад 20 років. У сучасному динамічному світі поява такого механізму більш ніж логічна, адже не всі мають фізичну можливість відвідати відділення: у невеликих населених пунктах філій банку може не бути, а мешканцям мегаполісів буває складно знайти час. Дистанційна верифікація — ключ до необхідних послуг, для отримання яких потрібне підтвердження особи.

Для України можливість віддаленої ідентифікації означає перехід до наступного етапу розвитку фінансового сектора — повноцінного дистанційного надання послуг. Тепер клієнту не потрібно приходити до банку, щоб відкрити рахунок, оформити віртуальну картку чи отримати фізичну. У 2022 році завдяки віддаленій ідентифікації банки розширюватимуть клієнтську базу ще інтенсивніше. Це означає зростання cashless-операцій та появу нових фінтех-продуктів для їх проведення.

Читайте також: Дізнатись на відстані: ризики та можливості віддаленої ідентифікації

Блокчейн

У 2021 році інтерес інвесторів до блокчейн-технологій почав зростати вперше з 2015 року. Багато в чому на це вплинув бум технології NFT, яка з'явилася у 2017 році, але саме минулого року сколихнула світ мистецтва та геймінгу. NFT — унікальний або незамінний токен, який підтверджує право власності на цифровий актив. Зараз технологія змінює динаміку ринку мистецтва, скасовуючи необхідність у довгострокових посередниках, таких як галереї та арт-дилери. Дедалі більше інвестицій залучають NFT-ігри завдяки ліквідності. Технологія також тісно пов'язана з концепцією цифрового майбутнього, що називається метавсесвітом, а вона особливо актуалізувалася наприкінці 2021-го.

За свою відносно нетривалу історію NFT дісталася і фінансових сервісів, особливо децентралізованих. У 2021 році почали з'являтися NFT-проєкти, що працюють на ринку DeFi (це набір спеціалізованих додатків та фінансових сервісів на основі блокчейну — кажучи простою мовою, аналог банків у світі криптовалют). DeFi активно використовується для NFT, оскільки дозволяє поводитися зі взаємозамінними та нематеріальними активами без державного контролю чи втручання.

Безпека, децентралізованість, незмінність — ці властивості роблять блокчейн одним із найпотужніших драйверів фінтех-сфери сьогодні. Блокчейн-сервіси активно розвиваються й в Україні вже сьогодні: у нас є відкрита криптовалютна біржа Kuna, платформи Bloqly та Propy, у грудні запустився перший NFT-маркетплейс ArtBay. Як відомо, у 2022-му в Україні з'являться платіжні системи на основі блокчейну. Реліз відповідної законодавчої бази неминуче спричинить появу нових фінтех-продуктів, що працюють на блокчейні.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися