Долар падає, євро зростає: що відбувається та коли буде корекція

Крім того, після нових вхідних даних від НБУ розпочнеться поступова перебудова банків щодо роботи з гривневими коштами населення та бізнесу. Насамперед банкам доведеться коригувати свої ресурсні плани та відсоткову політику.

Це буде відповіддю на рішення Нацбанку щодо підвищення облікової ставки з 14,5% до 15,5% річних, плати за депозитними сертифікатами «овернайт» — до 15,5% річних, та за 3-місячними — до 18% річних (із перспективою її збільшення до 19% річних із 4 квітня).

Підвищення цих ставок, за задумом Нацбанку, дасть можливість банкам підвищити свої ставки за гривневими депозитами та вкладами, що давно назріло в умовах високої інфляції. Відтік гривневих вкладів останніх місяців став реакцією населення на зростання цін та зниження привабливості гривневих інструментів.

У населення на рахунках у банках розміщено близько 1,3 трлн гривень в еквіваленті, приблизно стільки ж у середньому (а періодично навіть значно більше) й у бізнесу. Тому відтік навіть частини цих сум на валютний ринок є надзвичайно небезпечним для стабільності курсу нацвалюти.

Тому НБУ зараз своїми рішеннями дає фінустановам можливість стерилізувати значні суми «гарячих» грошей, щоб усунути загрозу сильній девальвації.

Проте людям та бізнесу не варто очікувати від банків значних зрушень у зміні дохідності депозитів, але на 0,25−1% річних у гривні за різними депозитними продуктами фінустанови свої ставки поступово підвищать.

Головна небезпека в цій ситуації, щоб маховик інфляції за цей же період не розкрутився ще більше. На багато складових інфляції Нацбанк своєю монетарною політикою вплинути не може. Тому питання реального стримування зростання цін залишається відкритим.

Результати банківського сектора (насамперед за строковими гривневими вкладами населення та бізнесу) покажуть дієвість останніх рішень НБУ вже у квітні-травні цього року.

На мою думку, подібний крок Нацбанку треба було ще посилити підвищенням нормативу резервування на коррахунку для банків, що б пов'язало додаткову частину гривневих ресурсів на ринку і сприяло зниженню тиску на валютний курс.

Паралельно з цим варто було б також розширити список бенчмарк-ОВДП (це зроблено, і їх тепер 17 серій) і відсоток резерву (зараз 60%), який можна закривати банкам за рахунок придбання бенчмарків. Це простимулювало б додаткові покупки таких паперів банками (читай — допомагало б Мінфіну активніше та дешевше для держави розміщувати облігації, і таким чином страхувати бюджет). А з іншого боку, додатково підвищило б ліквідність у банківській системі. З огляду на зростаючі геополітичні виклики, це точно зараз не завадить.

Поки що цього не зроблено, але, судячи з усього, посадовці Нацбанку саме це й мали на увазі, коли говорили на пресконференції 6 березня про те, що за потреби «НБУ буде готовий вжити додаткових заходів у разі подальшого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань». І тут головне, щоб Нацбанк не запізнився із подібними рішеннями.

Для невеликих банків перебудувати свою базу фондування набагато простіше, ніж, наприклад, для першої двадцятки фінустанов із мільйонами вкладників та сотнями тисяч договорів. Тому першим 20−30 банкам за розміром активів доведеться займатися цим досить оперативно.

Причому тарифним комітетам фінустанов та комітетам із управління активами та пасивами доведеться переглянути як свої ставки із залучення нових депозитів та вкладів, так і плату за кредитними продуктами, де ставки також будуть підвищені на 0,5−1% річних.

Основне завдання-мінімум для банкірів зараз - не втратити клієнтів та базу фондування. Причому бажано все ж таки не особливо збільшувати середню вартість залучення коштів у фізосіб та юросіб. І при цьому їм доведеться визначитися з рівнем ставок за кредитними продуктами у світлі підвищення облікової ставки Нацбанку, а також зберегти маржинальність своїх банківських продуктів.

Завдання-максимум — не лише перебудувати свою роботу із залучення пасивів, а й докласти зусиль, аби переманити на тлі таких змін частину клієнтів у конкурентів, у тому числі за рахунок комплексного обслуговування клієнтів на всіх сегментах банківського ринку, включаючи валютний. Часто це робиться за рахунок мінімізації комісій з купівлі/продажу валюти для юросіб та конкурентніших курсів купівлі/продажу валюти для фізосіб.

Нацбанк має завдяки міжнародній фінансовій допомозі та досить високому рівню резервів ($40,1 млрд на 1 березня) є необхідні ресурси та інструменти (у вигляді тих же валютних інтервенцій з продажу долара на міжбанку), щоб перекрити дефіцит нацвалюти. Останні щомісячні обсяги таких інтервенцій у межах $3−4 млрд є абсолютно «підйомними» зараз як для нашого регулятора, так і для самого валютного ринку.

Динаміка міжнародних резервів

Валютні інтервенції НБУ

Але питання своєчасності та повноти надходжень міжнародної фінансової допомоги залишатиметься актуальним увесь рік. Особливо вона знадобиться Україні до кінця 2025 року, а головне — у 2026 році. Зараз «запасу міцності» для підтримки курсу гривні у Нацбанку достатньо, і ситуація перебуває під його повним контролем.

Тому цього тижня, навіть із огляду на всі геополітичні виклики, особливих ризиків для курсу нацвалюти щодо долара США я не бачу. За євро ситуація повністю залежатиме від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках. Поки що зберігається висока волатильність цієї пари, що опосередковано призводить до стрибків курсу євровалюти і в Україні.

Безумовно, на ринок впливатимуть будь-які новини про перспективи подальшої співпраці зі США та можливості проведення мирних переговорів. І це знову робить наш валютний ринок, як і світовий, дуже залежним від будь-якої інформації зі США. Для нівелювання таких ризиків та підтримки стабільності гривні Нацбанку цього тижня доведеться бути присутнім на ринку практично щодня, і витратити, за моїми розрахунками, не менше ніж $480 — 870 млн резервів.

Головними покупцями валюти цього тижня знову будуть держструктури: їм знадобиться ВКВ для забезпечення потреб оборони та енергетики. Також серед покупців будуть присутні великі імпортери палива та споживчих товарів. А серед продавців переважають аграрії, яким потрібно фінансувати свої весняно-польові роботи.

Щоденні обсяги операцій на міжбанку з 10 до 14 березня перебуватимуть у межах від $150 млн до $270 млн. Найактивнішими будуть торги 11−13 березня, коли на ринок вийде основна частина всіх великих гравців. У п'ятницю спрацює ефект останнього дня тижня, що трохи знизить обсяги угод на міжбанку. Свою роль відіграє і чинник розрахунків бізнесу та бюджету, а також фінансування соціальних видатків.

Поведінка готівкового ринку повністю відображатиме ситуацію на міжбанку. У разі подальшого зміцнення євро щодо долара на світових ринках, українські обмінники намагатимуться зіграти «на підвищення» за євровалютою.

Але, як показує практика, після таких значних стрибків курсу євровалюти, які ми спостерігали минулого тижня, завжди слідує період корекції. Найімовірніше, він розпочнеться вже цього тижня (якщо знову не спрацює «чинник Трампа»). А це трохи знизить потенціал подальшого зростання котирувань євровалюти і в Україні. Відповідно, для власників обмінників звузиться можливість розгойдування курсу євро на нашому ринку, і роботу основної частини обмінників буде переведено у формат «з обороту» вже і за доларом, і за євро.

Прогноз курсу долара та євро на 10−14 березня

Міжбанк

НБУ буде щодня активний на торгах зі своїми інтервенціями, щоб згладжувати безпосередньо коливання за курсом долара щодо гривні, і опосередковано — за курсом євро щодо гривні. З огляду на серйозне просідання курсу долара на міжбанку минулого тижня, бажаючих купити долар, що подешевшав, на торгах додасться. Тож попит на валюту зросте.

На період 10−14 березня я прогнозую коридор за парою євро/долар на світових ринках в межах від 1,072 до 1,095 долара за євро.

Котирування долара на міжбанку 10−14 березня, за моїм прогнозом, перебуватимуть у межах коридору від 41,05 до 41,65 грн. У цьому випадку, через перерахунок пар євро/долар та долар/гривня, курс євро на торгах перебуватиме в межах коридору від 44,00 до 45,60 грн.

Готівковий ринок

Більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть спред за доларом у межах від 20 до 25 копійок, а за євро — у межах від 20 до 40 копійок.

Курс купівлі та продажу готівкового долара в банках перебуватиме в межах коридору від 40,85 до 41,85 грн, а в обмінниках фінкомпаній — в межах від 41,00 до 41,70 грн.

Курс готівкового євро в банках перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 43,80 до 45,60 грн. В обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 44,00 до 45,40 грн.

Волатильність котирувань з купівлі-продажу євро як у банках, так і обмінниках фінансових компаній буде головною особливістю цього тижня на готівковому ринку. Це дозволить спекулянтам активно заробляти на євровалюті практично всі ці дні за рахунок коливань пари євро/долар на зовнішніх ринках та на широкому розкиді цінників за євро в українських обмінниках.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи