Долар зазнає рекордних втрат через мита Трампа: чи варто його позбуватися

Існує велика ймовірність того, що ринки стикнуться з ще більшою нестабільністю, порівнюючи з обвалом у четвер та п'ятницю минулого тижня, — про це минулої суботи написав у своєму обліковому записі в соцмережі X Колишній міністр фінансів США, професор Гарвардського університету Лоуренс Саммерс.

«Це було четверте за величиною дводенне падіння фондового ринку з часів Другої світової війни. Інші три — це крах 1987 року, фінансова криза 2008 року та пандемія COVID. Падіння такого масштабу сигналізує про те, що попереду, ймовірно, будуть подальші проблеми, тому інвесторам варто бути дуже обережними», — наголосив Саммерс.

Азіатські ринки вже підтвердили це припущення: у понеділок, 7 квітня, азіатські фондові індекси продовжили падіння, оскільки на широкому ринку посилився розпродаж, пише Investing.com. Знижуються фондові індекси Японії, Китаю та Гонконгу, аналогічну динаміку показують ширші ринки у Південній Кореї, Сінгапурі та Австралії.

Аналітики налаштовані песимістично щодо перспектив ключових фондових індексів Штатів.

Після того, як S&P 500 втратив за четвер-п'ятницю $5,4 трлн вартості, Evercore ISI приєдналася до інших брокерських компаній з Волл-стріт, які погіршили прогнози цього індексу на 2025 рік. Джуліан Емануель, головний стратег компанії з акцій, знизив свою оцінку на кінець року до 5 600 пунктів, що приблизно на 10% вище за рівень закриття п'ятниці.

Це різкий поворот для Емануеля, який вважається одним із найвідоміших «биків» Волл-стріт, зазначає Bloomberg. Раніше він очікував, що індекс завершить 2025 рік на рівні 6 800.

«Тривала невизначеність підвищила волатильність активів, підірвала довіру інвесторів та збільшила ймовірність стагфляції чи рецесії. Ми бачимо першу після Другої світової війни спробу переробити основи глобального економічного та геополітичного порядку, а також внутрішнього державного устрою США. Це неминуче завдасть удару по фондовому ринку», — написав Емануель у записці для клієнтів минулої неділі.

Чому проблеми залишаться надовго

Американські митники почали стягувати новий 10%-вий тариф на імпорт у суботу вранці. Торгові партнери США по-різному реагують на подію. Канада вже оголосила про запровадження нових мит на деякі транспортні засоби, що імпортуються зі США, а Китай повідомив, що почне застосовувати контрзаходи проти США з 10 квітня, включаючи 34%-вий тариф на американські товари.

Читайте також: 2 квітня набудуть чинності 25% мита на автоімпорт США: як зміняться ціни на авто в Україні

За повідомленням голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, ЄС завершує роботу над пакетом заходів у відповідь на мита США на сталь і «тепер готується до подальших контрзаходів для захисту наших інтересів та нашого бізнесу, якщо переговори не матимуть успіху». Ставка тарифу, яку застосовують Штати до країн Євросоюзу, становить 20%, і під її дію підпадає близько 70% експорту ЄС до США.

А ось Тайвань не планує запроваджувати мита на американські товари і готовий врегулювати торговельну політику мирним шляхом, що, втім, цілком зрозуміло. Як повідомляє Reuters, тарифи, оголошені президентом США Дональдом Трампом, не розповсюджуються на напівпровідники, які є основним предметом тайванського експорту.

Загалом, згідно з офіційним повідомленням Білого дому, оприлюдненим цієї неділі, 6 квітня, понад 50 країн звернулися до адміністрації США для переговорів щодо врегулювання торгових мит, що запроваджуються.

Однак переговори навряд чи будуть проривними: американський президент цього ж дня заявив, що його рішення є єдиним засобом «лікування» величезного фінансового дефіциту у відносинах із Китаєм та Європейським союзом, і що його торгове мито залишиться. Трамп також написав у соціальних мережах, що «профіцит США з цими країнами» виріс за часів правління Байдена, і що він збирається швидко переламати цю тенденцію. А свої мита він назвав «чудовою річчю» для США.

Більшість аналітиків і трейдерів вважають, що Трамп використовує мита, як розмінну монету, щоб змусити інші країни піти на поступки. Підставою для такого оптимізму стали коментарі самого американського президента, зроблені ним на борту літака Air Force One.

Тоді Трамп припустив, що може скасувати мита для країн, які готові запропонувати США феноменальну угоду. «Тарифи дають нам великі можливості для ведення переговорів», — сказав тоді господар Білого дому.

Проте є й такі, хто вважає, що тарифна війна Трампа має масштабніші цілі, ніж озвучує сам американський президент. Зокрема, ексміністр фінансів Греції (і колишній викладач економіки Сіднейського університету) Яніс Варуфакіс вважає, що адміністрація Трампа свідомо намагається зруйнувати залишки глобалізованої неоліберальної фінансової та торгової системи, яка безроздільно панувала з початку 1980-х років. Причина — надто сильне зміцнення Китаю, яке вже загрожує світовому пануванню Штатів.

Читайте також: Що насправді стоїть за спонтанними рішеннями Трампа та як за це заплатить світ

«Деякий час існував взаємовигідний симбіоз між Китаєм, який розвивався та хотів виробляти дешеві споживчі товари і продавати їх розвиненим країнам, особливо США, в обмін на купівлю казначейських облігацій, випущених для фінансування дефіциту, щоб американці могли купувати ці дешеві споживчі товари.

Але тепер, коли Китай домінує у світі у виробництві електромобілів, сонячних панелей, кораблів та багато іншого, а також стає дедалі конкурентоспроможнішим у галузі штучного інтелекту, робототехніки, аерокосмічної техніки та інших високотехнологічних секторах, США вирішили, що ця система більше не працює на їхню користь", — пояснює Варуфакіс.

Дії адміністрації знаменують собою історичне зрушення у торговельній політиці, вважає Крістіан Келлер, керівник відділу економічних досліджень Barclays Investment Bank.

«Наш головний висновок із цієї тарифної „математики“ полягає в тому, що адміністрація Трампа має намір переписати світовий торговельний порядок, і будь-яке виправдання підійде», — упевнений він.

Що буде з доларом

Одне з ключових питань, яке зараз задають собі інвестори у всьому світі, — чи варто позбавлятися долара? Після оголошення про масове запровадження мит індекс долара Bloomberg показав найбільше падіння за всю 20-річну історію спостережень. Розпродаж американської валюти почався через побоювання, що масштабні торгові мита Трампа вдарять по економіці.

Втім, долар знаходився на американських гірках останні декілька десятиліть. Наприклад, із 2002 до 2011 рік долар послабшав приблизно на 30% із поправкою на інфляцію, згідно з даними BIS. Але з 2011 року зміцнився і донедавна показував щодо кошика основних валют максимуми з 1985 року.

«У широкому сенсі, ці американські гірки формуються під впливом глобального балансу економічної життєздатності: коли економіка США набирає обертів, порівнюючи з рештою світу, долар має тенденцію до зміцнення, і навпаки», — пише Майкл Кляйн, старший науковий співробітник Програми світової економіки та фінансів.

А оскільки і європейська, й китайська економіки залишаються дуже крихкими, баланс економічної життєздатності, ймовірно, продовжуватиме складатися на користь долара США, — вважає Кляйн.

Він також бачить ще два чинники, які сприятимуть зміцненню долара за другої каденції Трампа.

«Перший — це наслідки для обмінного курсу тарифів на імпорт. Коли США запроваджують тарифи для торгового партнера, валютний ринок має тенденцію продавати валюту цього торгового партнера, змушуючи її слабшати, щоб компенсувати зростання доларових цін, спричинене тарифом. Це пояснює, чому китайський юань знецінився приблизно на 10% у 2018 році після того, як у січні того ж року Трамп почав запроваджувати торгові обмеження щодо Китаю.

Таким чином, ширше запровадження мит для цілої низки торгових партнерів США має призвести до ширшого зміцнення долара.

Сильніший долар також має стати результатом економічної структури, яку Трамп, ймовірно, надасть. Він, безперечно, захоче продовжити свої податкові пільги. Оскільки стимулювання економіки США створить інфляційний тиск, ринок очікуватиме, що відсоткові ставки зрештою будуть вищими, ніж вони могли б бути в іншому випадку. Поєднання м'якшої фіскальної та жорсткішої грошово-кредитної політики, зазвичай, призводить до сильнішої валюти", — пояснює Кляйн.

Далеко не всі аналітики так оптимістично оцінюють перспективи американської валюти.

За даними LSEG, цього року індекс долара впав майже на 4%, і це найгірший початок року з 2016 року. «Ми виходимо з того, що найближчі п'ять років долар втратить ще 10−15%», — говорить Лука Паоліні, головний стратег швейцарської компанії Pictet Asset Management.

І все ж більшість аналітиків говорять про тимчасову слабкість долара.

«Схоже, інвестори ще не повністю врахували ризики рецесії, що дозволяє долару зберігати слабкість, оскільки капітал відтікає від американських активів на тлі згасання економічної винятковості», — сказав Ронг Рен Го, керуючий портфелем у групі з роботи з інструментами з фіксованим доходом в Eastspring Investments у Сінгапурі.

Але, хоча необдумані дії Трампа щодо ухвалення економічних рішень підірвали довіру до долара як до безпечної валюти, деякі інвестори вважають, що згодом він може знову набути привабливості через зниження зростання глобальної економіки, — пише Reuters.

Як переформатувати свій портфель

Тектонічні зміни, які слідуватимуть за рішенням Трампа, змусять інвесторів ґрунтовно змінити свої стратегії не тільки валютних вкладень. Bloomberg вважає, що захистом від волатильності на фондовому ринку США можуть стати облігації в місцевій валюті країн, що розвиваються. Видання пояснює: там дохідність висока, а центробанки мають достатньо можливостей для пом'якшення грошово-кредитної політики в умовах затяжної світової торгової війни.

Про необхідність зміни інвестиційної стратегії після обвалу американських акцій та долара, у своєму матеріалі також пише WSJ. Видання попереджає, що до потрясінь на фондовому ринку США, «можливо, доведеться звикнути».

Американські інвестори довгий час ігнорували іноземні акції, проте тепер швидкими темпами виводять кошти навіть із компаній «Чудової сімки», у яких, за підсумками 2024 року, сукупне співвідношення ціни щодо прибутку досягло приголомшливих 46 разів. Навіть без огляду на «Чудову сімку», американці, які купили частку S&P 500 15 років тому, отримали прибуток близько 380%.

WSJ порівнює ситуацію з «бульбашкою доткомів» на початку 2000-х років, коли інвестори відвернулися від акцій технологічних компаній. Тоді також спостерігалася кореляція долара з акціями американських компаній, а капітал перетікав до Бразилії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Втім, як варіант для інвесторів, залишаються вкладення в акції вартості, або спроба визначити потенційних довгострокових переможців від торгової політики Трампа.

Наприклад, аналітики брокерської компанії Bernstein вважають, що притулком у тарифних війнах може стати програмне забезпечення. Акції профільних компаній падали разом із рештою ринку (від декількох відсотків для акцій великих емітентів до понад 10% у компаній із меншою капіталізацією) на новинах про запровадження тарифів.

«Хоча ми розуміємо цю реакцію, вона загалом перебільшена», — написали аналітики Bernstein у своїй замітці.

Програмне забезпечення безпосередньо не постраждає від американських тарифів або тарифів у відповідь. На відміну від фізичних товарів, воно зазвичай не обкладається тарифами, зазначає компанія. Більшість програмного забезпечення постачається локально через хмарну інфраструктуру, вже налаштовану у податкових юрисдикціях, що ускладнює застосування тарифів.

Проте спільною порадою залишається диверсифікація — за поточних умов «це не просто стратегія, а рятівне коло».

Ось у яких напрямах це можна зробити приватному інвестору:

Глобальна диверсифікація. Тарифи створюють геополітичні та внутрішні ризики. Можна вкласти частину свого портфеля в міжнародні акції (на розвинених і ринках, що розвиваються) регіонів, менш схильних до впливу торговельної політики США, такі як Латинська Америка або Індія. Полегшити завдання можуть інвестиції у глобальні ETF або взаємні фонди із вбудованою географічною диверсифікацією.

Балансування за секторами. Деякі сектори вразливіші до тарифів (наприклад, обробна промисловість, сільське господарство, технології зі складними ланцюжками постачання), тому їхню частку в портфелі можна скоротити та замінити їх акціями з меншою залежністю від глобальної торгівлі, наприклад, комунальні послуги, охорона здоров'я.

Захист від інфляції. Тарифи можуть послабити долар і збільшити інфляцію (оскільки імпорт стає дорожчим). Для цього можуть підійти валютні ETF або міжнародні облігації та активи, які хеджують інфляцію (казначейські цінні папери, нерухомість (REIT)), сировинні товари (наприклад, золото, сільськогосподарські ETF).

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки