Доходи населення, банки, бюджет: як змінилася економіка за півроку війни

Загальний стан економіки України

За словами Олександра Паращія, керівника аналітичного відділу Concorde Capital, українська економіка втретє не змогла перейти рівень ВВП у $200 млрд. Уперше ми наближалися до цього у 2008 році, вдруге — у 2013-му. У 2021 році ми досягли рівня $200 млрд, але через війну відкотилися.

Інший важливий чинник, який погіршив стан економіки, — це блокування морських портів. Через це ми експортували 60% товарів у грошовому еквіваленті. Блокування портів відрізало приблизно 15% ВВП. Загалом, наша економіка впала на 37% у другому кварталі. Це менше, ніж очікували Нацбанк та уряд.

Та найгірше може бути попереду. Під час попередньої кризи найгірші показники були у 2015-му, а не 2014 році. Також ми дуже різко відрізали усі ланцюжки постачання.

Основні проблеми

Найперша проблема — безпекова ситуація. Території, які генерували більшу частину ВВП торік, були зачеплені бойовими діями та обстрілом інфраструктури. Це відкине нас у розвитку на 2−3 роки. Від 24 лютого майже цілковите зупинення інвестицій. Це відтерміновує нашу історію успіху.

Друга складова — велика еміграція. На початку року поза окупованими територіями проживало 37,4 млн, тепер, за моїми розрахунками, їх 30,4 млн. Кількість людей, які залучені в економіку та створюють попит, упала на 19%. Це болючий чинник, який має вплив зараз і матиме його ще багато років.

Доходи населення та внутрішній попит

Середні доходи населення впали на 14−15%, суттєво збільшилося безробіття. Водночас, є зростання соціальної допомоги та забезпечення військових. Тому ці розрахунки можна вважати «середньою температурою по палаті».

Внутрішній попит, який раніше дозволяв зростати економіці, впав на 30−35%.

Перспективи

Нам хотілося б позитиву, але нова хвиля мобілізації у РФ не дозволяє нам стверджувати, що війна закінчиться через півроку чи через рік. Тому основним питанням є те, чи витримає наша державна машина, чи буде достатньо коштів для забезпечення видатків, чи допомагатимуть нам західні партнери? Дефіцит бюджету буде і у 2023 році.

«Шмигаль очікує, що наступного року уряд отримуватиме $3,5 млрд щомісяця. Я сподіваюся, що це дійсно станеться і вони укладуть угоди, але, за моїми прогнозами, нам потрібно $4,5 млрд», — зазначив Олександр Паращій.

Попри критику Мінфіну щодо позик у Нацбанку, уряд бере позики на термін від 11 до 30 років. Таких довгострокових кредитів ще не було. Хоча державний борг зростає, це наразі не впливає на стабільність країни.

Читайте також: Бюджет-2023: найгірший сценарій вже врахований

Ключові показники банківської сфери

«Я хочу більше поговорити про банки. Вони зараз продають себе, як історію успіху, бо вистояли під час війни. У нас лише два банки збанкрутувало від початку війни через внутрішні проблеми, ще два пішли з ринку через російських власників», — розповів Євген Дубогриз, банківський експерт «CASE Україна».

Дещо зросли кредити для бізнесу у гривні, але переважно через старт масштабних державних програм із кредитування. Зросли депозити у гривні, здебільшого через виплати військовим. Також зросли активи бізнесу.

За січень-липень 2022 року банки навіть спромоглися отримати чистий прибуток у 3,39 млрд грн. Він у 10 разів менший, ніж за аналогічний період 2021 року, але це прибуток. Також зріс операційний прибуток, тобто банки почали працювати ефективніше. Це сталося через декілька причин: вони скоротили витрати та заробили на державних цінних паперах. Проте, далі ситуація погіршиться, оскільки збитки за кредитами зростуть, та й вплив кризи доволі тривалий.

Ліквідність банків у профіциті на 150 млрд грн, тобто у банків достатньо коштів, щоб забезпечувати платежі та віддавати за депозитами. Тому підстав для кризи чи банкопаду немає. Тобто у банківської системи криза, їй погано, але вона цілком здатна працювати та виконувати свою функцію.

Читайте також: Якщо банк пропонуватиме 25−30% за депозитом, це означає, що в нього, ймовірно, є проблеми

Чи є запас міцності бюджету

Як повідомив Олександр Паращій, запас міцності у бюджету є, але у кожній галузі економіки ситуація відрізняється. Наприклад, металургійна галузь, яка залежала від морських портів, має проблеми. Дуже хороша ситуація у сфері видобутку газу, попри те, що ціна на внутрішньому ринку не зовсім ринкова. В інфраструктурі ситуація дещо ризикована, але не критична. Щодо забезпечення електроенергією, то 32% активів виробників зараз на окупованих територіях. Також ворожа артилерія може дістати до чотирьох теплостанцій. Є ризик ударів по центрах розподілу електроенергії.

Попит на продукти українських підприємств невисокий, але достатній для забезпечення бізнесу. Лише на заході України є поодинокі випадки інвестицій у розвиток виробництва. Зараз потрібно зрозуміти, як вплине російська мобілізація, тоді зможемо планувати на 6−12 місяців.

Як друк грошей вплине на інфляцію

За словами Євгена Дубогриза, під час війни витрати бюджету зросли вдвічі. Нам потрібно приблизно 140 млрд грн на армію щомісяця, і ще стільки ж на соціальні виплати, освіту та інші урядові функції. Податками, акцизами та іншими способами ми збираємо майже половину. Тому маємо це дофінансувати або за допомогою партнерів, або емісією, тобто позичивши самим собі. Якщо допомоги не буде, доведеться друкувати гроші. Це неминуче, але питання у тому, яким буде обсяг емісії.

Від початку вторгнення пряма емісія становить 310 млрд грн. У планах НБУ друкувати щомісяця 30 млрд грн. Якщо порівняти з грошовою масою, яка є в країні, то це небагато.

Плани Нацбанку на наступний рік поки що невідомі. НБУ сподівається, що у 2023-му друкуватиме не більше грошей, ніж цього року. Емісія впливає на зростання цін, але частково. Бо більш вагомі чинники — попит і пропозиція та наявність заощаджень населення.

Тому я згоден із оцінкою Нацбанку, що інфляція наступного року становитиме понад 20%. Це не надто велика плата за війну, яка триває.

Коли буде ринковий курс долара

«Це може статися будь-коли. У нас є надлишковий попит на долари через різке падіння експорту та зростання імпорту. І цю різницю немає чим покрити. Тому поки ми отримаємо до $5 млрд іноземної допомоги, НБУ може витрачати $1,5−2 млрд на підтримку курсу, і у цьому немає нічого поганого, бо це тимчасова ситуація», — вважає Євген Дубогриз.

Читайте також: Сергій Ніколайчук: «Ризики для гривні залишаються суттєвими»

Як почати відновлювати економіку до закінчення війни

За словами Олександра Паращія, українські інвестори раніше переважно вкладали в Україну. Сьогодні вони починають інвестувати за кордоном. І цю тенденцію важко буде перебороти. Поки що ми цікавимо лише інвесторів, які шукають стресові активи. Тобто у них є припущення, що тут тепер усе можна скупити за безцінь. Вони, зазвичай, дуже розчаровуються. Це не ті інвестиції, які нам потрібні, нам потрібні інвестиції у робочі місця, нові технології. Але це буде лише тоді, коли зміниться безпекова ситуація.

Як згадав Євген Дубогриз, перше правило «Бійцівського клубу» — не говорити про клуб. Так і з відновленням. Нам не потрібно розповідати, що у нас величезний потенціал, що на кордоні стоять вагони з грошима, а усі мріють вкластись у нашу економіку.

Потрібно пам'ятати дві речі: під час війни кредитів не буває і прямих інвестицій не буває. Не тому, що ми погані, а тому, що ніхто не може гарантувати безпеку та повернення цих грошей. Тобто відновлення почнеться після перемоги.

Що можна робити зараз?

«Я можу розповісти про банки. У них є вільні ресурси, багато грошей на іноземних рахунках. Приблизно 150 млрд грн можуть інвестувати у різні інструменти, в ОВДП. Найкраща інвестиція зараз — це інвестиція у ЗСУ. Доки не зникне загроза ракетних ударів, важко говорити про інвестиції. Тут банки нічим не відрізняються від інших інвесторів», — прокоментував Євген Дубогриз.