Не треба більше гратись у «фіксовані» курси: як зупинити падіння гривні

Ризики «правильного» курсу

Я понад 30 років займаюсь бізнесом і пам'ятаю різні часи. І коли інфляція була 3000 відсотків на рік теж. І як ці речі регулювались — пам‘ятаю. Я послідовний сторонник ринку і завжди стою на тому, що саме ринок, і тільки він, може відрегулювати економічні параметри.

Зрозуміло, що війна — це форс-мажор і абсолютно «неринкова» подія. І породжені нею проблеми не завжди можна вирішити ринковими методами. Іноді, і часто, вони вимагають жорстких рішень і жорсткого регулювання. Фіксований курс був одним із таких рішень і, в комплексі з іншими, свою позитивну роль на початку війни зіграв. Вберігши банки і гривню від паніки. Але поступово він став деструктивним фактором. І чим далі, тим більше.

Реальний курс почав віддалятись від фіксованого, створюючи все більші перекоси в економіці і все більші можливості для зловживань тим, хто має до нього «доступ» і хто цей доступ «забезпечує».

Курс валюти формують два параметри. Якщо говорити спрощено. Пропозиція і попит. Щоб не зростав курс (або зростав менше), треба, щоб пропозиція валюти на ринку зростала, а попит на неї падав. Фіксований же курс працював у прямо протилежному напрямку. З одного боку, він збільшував попит на валюту, особливо на «правильну», дешеву валюту. Бо кожен імпортер хотів би купити долар за 29, щоб завезти товар і продати його в перерахунку по 35−39. Якщо б мав таку можливість. Я б точно хотів.

З іншого боку — фіксований курс одночасно зменшував пропозицію валюти на ринку. Бо вкладник банку з валютою на рахунку не продаватиме її за курсом 29. Він або почекає кращих часів, або зніме її готівкою і понесе до обмінника.

Експортер не продаватиме по 29. Бо в нього витрати вже на цьому рівні, або навіть вищі. Він теж чекатиме кращих часів, аж поки обігові кошти не закінчаться. І заробітчанин не переказуватиме зароблену валюту на рахунки в Україні, бо вона там фактично буде заблокована.

Попит — об'єктивний і не дуже

Є об'єктивні речі, які підштовхували попит на валюту. І особливо на валюту за фіксованим курсом. Передусім, розрахунки наших біженців за кордоном гривневими картками. Я десь бачив цифру $3 млрд на місяць. Не знаю, наскільки вона реальна. Зрозуміло, що велика.

А є й не дуже об'єктивні. Про «валютний туризм» у прикордонних областях не знає тільки лінивий. Змотався на півдня до Польщі, зняв у банкоматі за 29, продав за 38. Хороший бізнес.

Повернули пільги на «євробляхи». Завезли 120 тис. машин. Скільки валюти під них було виведено за кордон — 5 — 6 мільярдів? Повертався пару тижнів тому з Польщі додому, ночував у невеликому містечку біля кордону. По дорозі від околиці до готелю нарахував 4 майданчики, по декілька сотень машин на кожному. Мабуть, чекають, що знову відкриють тему. Жодна «під ЗСУ» мені там на очі не потрапила.

Як вирівняти ситуацію

Не треба більше гратись у «фіксовані» курси. Вони працюватимуть в негатив. Треба зменшувати попит на валюту. Будь-яким чином і жорстко. Буквально в ручному режимі. Інакше вона буде й надалі вимиватись. Я не хочу лізти в політичні теми, але зараз не кращий час для популізму. Всі ці ігри з «правильним» курсом, з імпортними пільгами для тих і для отих повинні бути закриті.

Треба збільшувати пропозицію валюти на ринку. Насамперед, запустивши експорт. Читаю пост одного нашого великого вусатого політика, який каже, що не треба поспішати з експортом зерна, хай росіяни поскачуть, попросять, а ми подивимось. В мене це викликає подив. Росіянам наш експорт не потрібен. Вони були б дуже раді, якби зібране зерно згнило на полі, згоріло, або вони б його вкрали. Експорт зерна потрібен нам усім — державі, трейдерам, фермерам і далі по ланцюжку, і треба щоб він не зірвався.

Читайте також: Курс уже за 40: що далі

Треба трохи піджимати експортерів. Але через ринкові механізми. Щоб у них був стимул продавати валюту, і швидко продавати. За нормальним, ринковим курсом. Який балансується з їхніми витратами. Я не кажу, що ці заходи зупинять зростання курсів. Звичайно, що найбільша причина — це військові витрати і пов'язана з ними емісія гривні. Але у всякому випадку, вони збалансують попит і пропозицію та зменшать вплив позаринкових факторів.