Хто догляне за фондовим ринком після Хромаєва

Скільки ще працюватиме Хромаєв

Голова і члени НКЦПФР призначаються терміном на 6 років. Тимур Хромаєв був призначений на посаду указом Петра Порошенка 30 січня 2015 року. Відповідно термін перебування його на посаді завершився в останній день минулого місяця.

Разом з Хромаєвим Порошенко призначив ще 3 членів Комісії: Ігора Назарчука, Олександра Панченко та Дмитра Тарабакіна. Єдиний член НКЦПФР, який обійняв посаду пізніше — Максим Лібанов (він отримав посаду у 2018 р). Ще одне місце у складі комісії залишається вакантним.

Таким чином окрім нового голови НКЦПФР президент Володимир Зеленський має призначити ще 4 членів комісії. Але зі своїм рішенням глава держави може не поспішати: на поточну роботу органу відсутність кадрових змін не впливає. Як пояснили «Мінфіну» у прес-службі НКЦПФР, доки не призначені новий голова і члени Комісії, свої повноваження продовжують виконувати попередні. Жодних обмежень щодо того, скільки це може тривати, чи обмежень функціональних обов’язків на цей час законодавство не передбачає.

Головні претенденти на голову Комісії

З ініціативою призначити Руслана Магомедова на посаду голови Комісії публічно виступила Професійна асоціація учасників ринків капіталів та деривативів. Власне, у зверненні до Офісу Президента Асоціація запропонувала перелік із 5 кандидатів на обіймання посади очільника органу та для призначення членами НКЦПФР.

Окрім Магомедова до цього списку увійшли колишній голова Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Юрій Бойко, голова правління «Української біржі» Артемій Єршов, президент Асоціації ПАРД Олексій Кий та нинішній член Комісії Дмитро Тарабакін.

Кого саме з цього списку Асоціація хотіла б бачити головою Комісії не вказувалось, лише зазначалось, що всі кандидати «мають багаторічний досвід роботи та бездоганну ділову репутацію».

Про те, що Магомедов — один із фаворитів у боротьбі за посаду голови Комісії говорили кілька неофіційних джерел. Серед факторів, які грали на його користь була, зокрема, близькість до влади: у квітні минулого року він призначений позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака.

З підтримкою його кандидатури виступила також Асоціація «Біржові та електронні майданчики». У зверненні об'єднання вказується, що призначення Магомедова — правильний крок, який сприятиме розвитку біржового ринку.

Підтвердженням інформації про очікуване призначення Магомедова стало подання ним майнової декларації кандидата на посаду голови НКЦПФР.

Що відомо про Магомедова

Руслан Магомедов має значний досвід роботи на фондовому ринку. З 2006 року він керував департаментом інтернет-трейдингу в компанії «Проспект інвестментс». За 4 роки перейшов на аналогічну посаду в компанії Astrum Capital, а незабаром після цього очолив її. Але станом на 2016 рік ця компанія припинила діяльність на ринку цінних паперів, втратила частину ліцензій і була продана.

У 2016 році Магомедов претендував на посаду голови Національного депозитарію, але програв конкурс. Тоді очільником Нацдепозитарію був призначений литовець Міндаугас Бакас.

Далі протягом трьох років Магомедов працював старшим проектним менеджером в проекті Розвиток та консолідація інфраструктури ринку капіталів Європейського банку реконструкції та розвитку. А у квітні минулого року був призначений позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Судячи з його декларації, єдиним суттєвим джерелом доходів Магомедова у минулому році була підприємницька діяльність, яка принесла йому 80,8 тис. грн. Хоча, якою саме діяльністю він займався, не вказується. Також він заробив 5 тис. грн на відчуженні цінних паперів і 1,3 тис. отримав у вигляді кешбеку.

Незважаючи на незначні доходи, у нього є суттєві заощадження, які він тримає у кеші: 1,7 млн грн, $212,7 тис. та 87,3 тис. євро. На банківському рахунку, який вказано в декларації, лежить 243 грн.

У власності Руслана Магомедова квартира в Києві площею 41 м.кв., ще одна квартира в столиці у спільній власності площею 126,5 м.кв. Крім цього, йому належать 3 земельні ділянки у Бориспільському районі Київської області площею по 580 м.кв. Автомобіль у власності — Volkswagen Touareg 2012 року випуску.

Є у нього і цінні папери, щоправда їхня вартість незначна: 6 акцій Української Біржі вартістю по 1 тис. грн.

На які зміни чекає ринок

Одним із основних досягнень колишнього голови НКЦПФР Тимура Хромаєва часто називають очищення фондового ринку від «сміттєвих» цінних паперів, які використовувались для ухилення від сплати податків або відмивання грошей.

Читайте також: Розпочинаємо інвестувати: як обрати брокера, щоб купити акції за кордоном

Але Хромаєву докоряють, що така зачистка перетворилася у остаточне добивання фондового ринку. Як пояснює економіст Анатолій Амелін, обсяг торгів на організованому ринку скоротився з 629 млрд грн до 282 млрд, а 97% від загального обсягу припадає на торгівлю ОВДП (у 2015 р — 87%). Кількість же ринкових інструментів, наголошує Амелін, скоротилась з 173 до 9.

За словами самого Хромаєва, наразі Україна посідає 120 місце серед 125 країн щодо розвитку фінансового ринку.

Серед причин, які призвели до стагнації фондового ринку, Амелін називає відсутність ефективної взаємодії Комісії з урядом та парламентом, зростання адміністративного тиску та відсутність діалогу з ринком.

Про необхідність відновлення фондового ринку говорять і у владі. Восени минулого року прем'єр Денис Шмигаль оголосив про початок консультацій щодо створення фондового ринку. «Переконаний, із залученням міжнародних експертів ми розвинемо цю тему і за рік вийдемо на створення фондового ринку», — наголосив він.

Як пояснив «Мінфіну» аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер, першим кроком на шляху перетворення фондового ринку може стати укладення домовленостей із зарубіжними партнерами про допомогу в його розбудові.

«В першу чергу мова йде про американську торговельну палату. Не варто виключати можливу інтеграцію ринку у великий американський конгломерат NASDAQ OMX Group, що володіє крім Nasdaq ще вісьмома європейськими біржами. Ринкова інфраструктура країни знаходиться в зародковому стані, так що роботи ще дуже багато», — зазначає він.

Читайте також: Акції Tesla і Facebook продаватимуть в Україні: чи варто їх купувати тут

Про ряд дій, які мають допомогти в розвитку ринку, розповіла Асоціація ПАРД. Серед них:

• запровадження податкового стимулювання інвестицій у довгострокові фінансові інструменти;
• скасування сертифікації спеціалістів фондового ринку;
• скасування обов’язкового рейтингування для емітентів і випущених ними цінних паперів;
• забезпечення умов для інвестицій в інфраструктурні проекти реального сектору економіки;
• спрощення допуску іноземних цінних паперів до обігу в Україні.

На спрощення у регулюванні обігу цінних паперів сподівається і директор з розвитку бізнесу Української біржі Олексій Сухоруков. На його думку, варто було б дозволити обіг акцій, які пройшли лістинг на ключових світових фондових біржах, без отримання окремого дозволу Комісії. Зараз же, як розповідав «Мінфіну» директор Універу Олександр Куликов, ця процедура досить тривала: щоб запустити в Україні торгівлю акціями кількох великих компаній Універу знадобилось близько місяця.

В одному з попередніх інтерв'ю Магомедов теж говорив про значення іноземних акцій для розвитку української біржі. За його словами це мало б вирішити нестачу якісних паперів для торгівлі.

Серед інших пропозицій Сухорукова щодо вдосконалення фондового ринку:

• скасування вимоги розкриття біржою інформації про клієнта для прийняття від нього через інтернет-трейдинг заявок на операції з цінними паперами, які не пройшли публічного розміщення;
• запровадження індивідуальних накопичувальних рахунків та індивідуальних пенсійних рахунків з режимом оподаткування, який мотивуватиме до довгострокових інвестицій;
• дозвіл на участь професійних учасників з ліцензією ЄС в біржових торгах.

Крім цього, на думку Сухорукова, варто було б зняти всі обмеження на розмір інвестицій в іноземні цінні папери для українських юридичних і фізичних осіб. Зараз же верхня межа таких інвестицій для громадян підвищена до 200 тис. євро на рік.

Директор асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка сподівається на появу нових інструментів, в тому числі і деривативів на товарні активи.

Щоправда, запуск повноцінного фондового ринку був і серед першочергових завдань Тимура Хромаєва, коли він отримав крісло голови НКЦПФР. Учасники ринку вважають, що держава взагалі не повинна ставити перед собою задачу створити ринок. Для його діяльності необхідна якомога ширша свобода учасників. Держава ж має захищати ринок від шахраїв та захищати право власності.

Читайте також: Чи варто купувати акції українських компаній

Тому для нового очільника НКЦПФР основною задачею стане пошук балансу в регулюванні ринку та створення умов для його вільного плавання.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка