Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
19 червня 2025, 7:10

Придбання валютних ОВДП за гривню остаточно прикриють: що зміниться для інвестора

Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків готується запровадити нові правила придбання ОВДП, номінованих в доларах та євро. Аби зменшити зловживання на валютному ринку, регулятор планує заборонити продавати валютні ОВДП за гривню. Що це означає для українських інвесторів, розбирався «Мінфін».

Нові правила торгівлі

НКЦПФР підготувала нові правила регулювання операцій з валютними ОВДП. Відповідно до них, здійснення інвестиційними фірмами операцій купівлі-продажу таких паперів відбуватиметься виключно за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» через Розрахунковий центр. Також забороняється проведення депозитарними установами облікових операцій за такими договорами без розпорядження або повідомлення НБУ. Зміни мають набути чинності 30 червня.

На практиці це малозрозуміле формулювання «поставка цінних паперів проти оплати» означає, що інвестиційні компанії не зможуть купувати чи продавати своїм клієнтам валютні облігації за гривню. Якщо цінний папір номіновано у доларах, за нього потрібно платити в доларах, якщо у євро — у цій валюті.

Це положення стосується інвестиційних компаній, які торгують облігаціями, але не зачіпатиме банки, оскільки їм Нацбанк заборонив продавати валютні ОВДП за гривню ще у 2022 році. Тобто фактично мова йде про розширення тих правил, за якими працювали банки, на інших брокерів.

У першій версії проєкту передбачалось, що деякі зміни торкнуться і банків. Зокрема, їхні операції з купівлі-продажу валютних ОВДП мали відбуватися лише через біржовий ринок, із обов’язковим проведенням розрахунків через Розрахунковий центр — це ж стосується і решти фінкомпаній.

Таку пропозицію регулятора критикували банкіри, оскільки у них вже була налаштована модель взаємодії з клієнтами, а додавання Розрахункового центру до цього ланцюжка ускладнювало процедуру та зробило б її дорожчою.

«Щоб відправити кошти на Розрахунковий центр для проведення угоди, фізичній особі потрібно заплатити комісію за пересилання валюти (SWIFT), що робить дану операцію неприбутковою для фізичних осіб. Запровадження вимоги здійснювати операції винятково через біржу та Розрахунковий центр значно ускладнить цей процес та зробить дрібні інвестиції в облігації економічно недоцільними через високі транзакційні витрати», — розповіла «Мінфіну» заступник директора Департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Наталія Лозинська.

У остаточній версії змін, яку НКЦПФР підготувала після нарад із учасниками ринку, вимоги до банків були переглянуті і більше не поширюються на операції з купівлі-продажу валютних ОВДП, якщо однією із сторін у них виступає банк, що діє від свого імені та за свій рахунок.

За словами члена Нацкомісії Іраклія Барамія, під нові правила регулятора не потрапить абсолютна більшість операцій, що проводять банки з ОВДП, зокрема, продаж клієнтам облігацій зі своїх резервів або викуп у них паперів. Ці правила застосовуватимуться тільки якщо банки виступатимуть як брекери в проведенні угоди між двома іншими особами, але це відбувається досить рідко.

Як пояснив редакції начальник управління цінних паперів Юнекс Банку Євген Євграфов, для банків запроваджено інші правила, ніж для решти брокерів, оскільки їхні розрахунки за операціями з валютними ОВДП вже регулюються нормативами НБУ. Та й загалом зміни до правил торгівлі облігаціями розроблялись саме через проблеми, які виникали через діяльність інших брокерів, а не банків.

ОВДП, як спосіб придбати валюту

Ініціатором встановлення обмежень на придбання валютних ОВДП за гривню виступав Нацбанк, який вже декілька років вимагав змінити відповідні правила у НКЦПФР. Фактично НБУ хотів, щоб для фінкомпаній діяли ті ж самі правила, які він запровадив для банків невдовзі після початку повномасштабної війни. Відповідну вимогу з ініціативи регулятора було додано навіть до Меморандуму з МВФ ще у 2023 році.

Доки зміни не запроваджувались, компанії могли використовувати лазівку для проведення валютних операцій. Як пояснили «Мінфіну» у НБУ, експортери, замість того, щоб продавати валютний виторг на валютному ринку, інвестували її у ОВДП в доларах чи євро. «Облігації купувались у банків за іноземну валюту та згодом продавались за гривню через небанківські інвестиційні фірми іншим компаніям та фізичним особам за курсом, який був вищий, ніж на міжбанківському ринку», — пояснювали у регулятора.

Зі свого боку, купували ці облігації за гривню інші компанії, які не мають валютних контрактів і, відповідно, за нинішніх обмежень регулятора, не мали б права купувати валюту. Після погашення облігацій покупці отримували розрахунок валютою. Цей механізм активно використовувався тими юрособами, які мали надлишок гривні і хотіли диверсифікувати свої заощадження, щоб уникнути девальваційних ризиків.

Окремо варто наголосити, що, хоча ці схеми використовувались для обходу валютних обмежень, жодного порушення закону тут не відбувалося. Державні інституції не висувають вимог про притягення цих компаній до відповідальності, адже вони просто користувались тими механізмами, які були цілком легальними на ринку.

«Придбання валютних ОВДП у рамках чинного законодавства є єдиним законним способом хеджувати валютні ризики. Наприклад, ми замовляємо автомобілі і поставка відтерміновується, але у нас накопичується гривня від продажу поточного складу автомобілів, яка кожен день девальвує, і придбання валютних ОВДП дозволяє нам зберігати вартість гривні» — пояснили причину придбання цінних паперів представники Укравто Груп.

Серед інших компаній, які активно купували валютні ОВДП за гривню, ЗМІ називали Водафон, Київстар, Карлсберг, Розетку, Аврору тощо.

В Нацбанку визнають, що використання механізмів із придбанням ОВДП не призводило до виведення валюти за межі країни. Кошти просто осідали на рахунках вітчизняних юросіб. Але, наголошує регулятор, це зменшувало пропозицію валюти та посилювало тиск на міжнародні резерви.

Скільки саме валюти перекочувало на рахунки компаній завдяки схемі з ОВДП, НБУ не повідомляє, але, за неофіційними оцінками, мова може йти про $150 млн на місяць. Для порівняння: загалом середньомісячні обсяги операцій з купівлі-продажу валютних облігацій становлять близько $710 млн в еквіваленті.

Як зміни позначаться на роздрібних інвесторах

Як і раніше, українці зможуть купувати облігації за валюту у банках. «Нові правила жодним чином не вплинуть на операції з придбання ОВДП клієнтами банків», — підкреслює начальник відділу торгівлі цінними паперами Радабанку Наталія Вітнова.

Водночас для тих, хто звик купувати цінні папери у брокерів, ситуація ускладниться. По-перше, як очевидно, більше не вдасться придбати валютні ОВДП за гривню. Крім цього, операцію ускладнить те, що вона проходитиме через Розрахунковий центр. Це може спричинити як тимчасову зупинку торгівлі для налагодження відповідного механізму, так і підвищення комісій.

Жодна з брокерських компаній, до яких звернувся «Мінфін» із проханням розповісти, як зміниться практика купівлі валютних облігацій, не погодилась надати коментар. Можливо, через те, що нові механізми обслуговування ще тільки розробляються і зараз деталі їх роботи невідомі навіть самим працівникам.

Можна очікувати, що через ускладнення торгівлі знизиться попит на валютні облігації. Однак, навряд чи для Міністерства фінансів це буде значною проблемою. По-перше останніми місяцями на тлі ослаблення долара інтерес українців змістився в бік гривневих облігацій. Традиційно в портфелях фізосіб співвідношення гривневих і валютних ОВДП було практично однаковим. Зараз же 53% облігацій на руках у населення саме гривневі.

Виключення компаній зі схем придбання облігацій заради валюти теж не має суттєво підірвати попит на ОВДП. В портфелях юросіб перебуває близько десятої частки від всіх облігації, але серед них понад 80% номіновані у гривні.

Крім цього, за інформацією ЕП, Міністерство фінансів поставило собі за мету поступово зменшувати випуски валютних облігацій, зосереджуючись на гривневих. Якщо зараз загальний внутрішній валютний борг оцінюється у $3 млрд, то щороку його планується зменшувати на $1 млрд та довести до нуля вже у 2028 році.

Читайте також: Українці зменшили заощадження у банках, але нарощують інвестиції в ОВДП

Поки що ж зміни регулювання мають підвищити прозорість ринку, переконаний Євген Євграфов. На його думку, певний період адаптації може вимагати від учасників додаткових зусиль та часу з налагодження нових процедур, але з часом це сприятиме стабільнішим умовам для торгівлі.

Автор:
Олексій Писарев
Журналіст Олексій Писарев
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 4

+
+30
Skeptik777
Skeptik777
19 червня 2025, 11:24
#
Для рядового інвестора нічого не змінилося. Конвертуй 200к через депо, або 50к напряму щомісяця і буде тобі валюта. Хто підходить системно, тому бадуже. Схематозникам стане важче, але вони знайдуть шпарину.
+
0
yago
yago
19 червня 2025, 12:22
#
Мусорные бумаги которые не выплачивают из-за отсутствия той самой валюты. А пойти в обменник купить валюту конечно ничего не мешает. В чем смысл? Продавайте иностранцам гривну за валюту, на выгодном для себя курсе — чтобы те покупали облигации в нац валюте, слабо? Конечно слабо, США и ЕС против подобных игр. Доминирование позволяет им делать дешёвые деньги. Пока здесь они дорогие. Ну, а что остаётся? Ничего. Репутация страны и валюты в частности ниже плинтуса. Все бы купили облигации в франках, но мало кто в гривне. И этот поезд ушёл. Лёгкий путь перейти на евро полностью — и забыть о своей валюте как о страшном сне
+
0
bosyak
bosyak
20 червня 2025, 7:33
#
Цифри наведені в статті спростовують Вашу тезу «мало кто в гривне» — «Зараз же 53% облігацій на руках у населення саме гривневі»
+
0
gsm
gsm
20 червня 2025, 12:15
#
Нічого не змінилося — «Все — для людей!»
Забули, що в Україні розрахунки тільки в гривні, валютою заборонили платити.
Про торги на біржі згадали, але про доступ фізичних осіб до біржових торгів забули.
Була одна біржа із прямим доступом ФО до торгів, але й тут…
Мінфін має бажання залучати кошти в ОВДП від ФО, але НБУ — не зацікавлений.
НКЦПФР хоче регулювати крипту, на фондовий ринок — забила.
Де національна біржа? Де інструментарій для розвитку ринку?
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися