Концепція безумовного базового доходу вже не один рік обговорюється світовими політиками та економістами. Зараз про неї заговорили в Офісі президента. Про «плюси» та «мінуси» цієї ідеї та можливість її втілення у нас розповіла в колонці для Економічної правди керівник освітнього проєкту в бізнес-школі «МІБ» Юлія Юрків. «Мінфін» публікує ключові тези.
Безумовний базовий дохід: чи варто запроваджувати його в Україні
Що таке «безумовний базовий дохід»
В класичному розумінні, безумовний базовий дохід — це гарантований місячний дохід, який виплачує держава кожному громадянину без будь-яких умов протягом певного періоду часу.
Для отримання виплат мінімізуються всі бюрократичні перешкоди та не враховується вік, рівень доходів, здоров’я, сімейний стан чи будь-які інші умови.
В цьому полягає і суттєва відмінність такої виплати від інших видів соціального забезпечення. Безумовний базовий дохід може реалізовуватися як на рівні держави, так і в окремому регіоні.
Також існують різні форми — це можуть бути продуктові чи цільові картки, мінімальний набір товарів і послуг, безумовні базові послуги (освіта, медицина), грошова форма тощо.
Аргументи «за»
-
Запит суспільства на соціальну справедливість через значне посилення соціальної-економічної нерівності. Покращення рівня життя малозабезпечених громадян.
-
Людина почуватиме себе більш вільною, захищеною та щасливою, знижується рівень стресу, оскільки зникає необхідність «виживати». З’являються можливості для самореалізації, культурного та фізичного розвитку, більше часу на сім'ю та хоббі, можна обирати ту сферу роботи, яка найбільше до вподоби;
-
Підвищення купівельної спроможності громадян стимулюватиме збільшення інвестицій та економічне зростання через зростання внутрішнього споживчого попиту в країні.
-
Вивільнення коштів державного бюджету, які призначені на виплати та адміністрування різних соціальних програм, необхідність в яких відпадає.
-
Ймовірне зниження злочинності, зменшення витрат на охорону здоров’я.
Аргументи «проти»
-
Безумовний дохід — це «фінансова розкіш», яка недоступна навіть розвиненим країнам. Фінансування такого роду виплат потребуватиме значних видатків із державного бюджету. Мова йде про десятки, а то й сотні мільярдів доларів щороку.
-
Зростання рівня інфляції та девальвація. Під надлишковий споживчий попит, який виникне на тлі зростання доходів населення, має бути відповідна пропозиція, тобто необхідна кількість товарів та послуг для задоволення цього попиту. Збільшення грошової маси в обігу, яка не підкріплена ВВП, веде до знецінення грошей та зростання загального рівня цін.
-
Зниження трудової мотивації та продуктивності праці, спад економічної активності.
-
Ризик знецінення праці як такої, поширення соціалістичних ідей та розвиток культури, де люди чекатимуть виплат від держави, не прикладаючи при цьому самостійних зусиль для покращення якості власного життя.
-
Ризик того, що введення базового доходу може використовуватися роботодавцями як причина зниження заробітних плат.
-
Структурні проблеми на ринку праці через зменшення кількості людей, які готові працювати на низькокваліфікованих та низькооплачуваних роботах.
-
Потенційне збільшення потоку мігрантів, які можуть претендувати на отримання такого доходу.
-
І, врешті-решт, ймовірні політичні ризики. Рано чи пізно безумовний базовий дохід буде скасовано через об'єктивні на те причини.
Чи потрібен безумовний базовий дохід Україні
Чому згадали про цю ідею саме зараз? Насправді, це не випадковість, а, ймовірніше, необхідність пошуку дієвого інструменту для вирішення економічних проблем після війни. Те, що у світі вважається експериментом, в Україні — вимушений крок.
Не секрет, що до війни соціально-економічна ситуація в Україні була не з кращих. Війна поглибила вже існуючі проблеми та спричинила нові.
Перед новою соціально-трудовою реальністю та суспільно важливими загрозами ідея безумовного базового доходу набуває особливого значення. Цей інструмент дозволить українцям хоча б на деякий час мати певну «подушку безпеки» і задовольнити споживчі потреби.
Виникає лише питання: яку модель ББД обрати саме для України?
Варіант 1. Розглядати ББД як окремий соціальний інститут. Вводити його для всіх громадян без будь-яких умов на постійній основі.
Це може бути як альтернативною формою соціального забезпечення або ж додаткова до вже існуючої системи. Щоб виплатити кожному, наприклад, мінімальну зарплату, потрібно більше 3-ох бюджетів України на рік. Зрозуміло, що це фінансово непосильно, недоцільно і є утопією.
Варіант 2. Імплементувати в спрощеному варіанті окремі принципи безумовного базового доходу, що для України буде найбільш прийнятним і оптимальним варіантом після війни.
Тобто на певний період (наприклад, до 2 років) ввести базовий дохід для громадян, які найбільше постраждали внаслідок війни та знаходяться в скрутному становищі, хто втратив роботу без можливості повернення на своє робоче місце, хто втратив житло тощо.
Читайте також: Куди звертатися власникам знищеного майна та як правильно оформити докази
Такі виплати мають бути адресними. По суті, можна розробити дану концепцію на основі ініціативи «єПідтримка». Як мінімум технічно, система вже налагоджена.
Про яку суму йде мова? Розмір базового доходу ще буде предметом обговорення. Однак, вже сьогодні очевидно — якщо і вводити таку виплату, то сума повинна покривати всі базові споживчі потреби, необхідні на місяць.
А це не менше розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатної особи або ж розміру мінімальної заробітної плати.
Хто заплатить за це? Власними коштами Україна не матиме можливості реалізувати таку програму. Це непосильний тягар для нашого бюджету.
Ймовірно, що такі виплати фінансуватимуться за рахунок допомоги від країн-партнерів, коштів міжнародних інституцій, заморожених і конфіскованих активів країни-агресора та виплат компенсацій після нашої перемоги.
Безумовний базовий дохід — це не панацея від можливої бідності, яка може виникнути після війни. Зрозуміло, що існують певні застереження і ризики щодо запровадження такого доходу в Україні.
Читайте також: Завдяки чому наповнюється бюджет і залишається в плюсі торговельний баланс України
Але підтримати людей, які не з власної волі втратили засоби для існування та можливість заробітку, — буде дуже доцільним та правильним рішенням у цій ситуації.
Коментарі - 11
А вот и новость с того времени. Очень яркие комментарии!
https://minfin.com.ua/2020/04/07/43146282/
или не будет. Такая себе аргументация.
1. исследовать все проблемы заявителя на помощь.
2. Если доход отсутствует или меньше прожиточного минимума — доплачивать до или чуть выше прожиточного минимума
3. контролировать расходы путём обязанности подать декларацию о расходах и доходах, не компенсировать траты на вредные привычки.
4. открывать бонусные счета в банках на продукты, коммунальные платежи, лекарства и транспорт, и перечислять на них целевую помощь.
5. Содействовать трудоустройству (если трудоспособный) с хорошей зарплатой, и удерживать из которой нужные налоги, причём так, чтобы после вычета налогов зарплата нетто оставалась достойной.