Банки продовжують нараховувати відсотки за непрацюючими кредитами

Як банки пережили перші два місяці війни, проаналізував асоційований експерт у CASE Україна Євген Дубогриз.

-13% до доходів, +66% до витрат

Доходи, порівнюючи з березнем-квітнем минулого року, впали на 13%.

Витрати — всі разом, включаючи відрахування в резерви та негативний податок на прибуток, зросли на 66%. Переважно, звичайно, за рахунок зростання резервів, тобто очікуваних збитків. Точніше, гарантованих збитків та доходів, які банки за фактом не отримають, але поки що нараховують.

Якщо брати лише операційні складові, то сукупні операційні доходи банків впали на 12%, сукупні операційні витрати зросли на 7%.

Читайте також: Завдяки чому наповнюється бюджет і залишається в плюсі торговельний баланс України

Чому впали доходи

Дві основні складові — падіння комісійних доходів, переоцінка цінних паперів, втрати банків на курсових різницях. В принципі, все як має бути.

Що не дуже логічно. Зростання відсоткових доходів — на 14% до березня-квітня 2021 року. Це виглядає досить дивно — бо ж багато позичальників припинили обслуговувати борги: де стало менше грошей, де бізнес не працював тимчасово, де взагалі припинив працювати.

Логічно було б, навпаки, чекати падіння відсоткових доходів. Так само, як і відсоткових витрат, бо у березні-квітні ставки за депозитами та поточними рахунками знижувалися, рефінанс (він дорогий) банки так само повертали.

Читайте також: Мінус третина ВВП та інфляція 20%: що втримає економіку від ще глибшого падіння

Відсоткові доходи банків зросли: що це означає

Означає, що банки продовжують нараховувати відсотки навіть за тими кредитами, які після 24/02 стали непрацюючими. Бо фактично відсоткові доходи мали не зрости, а впасти десь відсотків мінімум на 15−20 (із поправкою на інші фактори — ставки, обсяги, структура тощо). Частину з таких «нарахувань» банки, найімовірніше, резервують, частину — поки що ні.

Звідки й такий поки що високий, сказав би, «довоєнний» показник операційної ефективності — Cost to Income Ratio на рівні 68%. Це приблизно стільки ж, скільки в топових європейських банків у їхній мирний час. Високий тому, що частину доходів, які банки зараз показують, фактично не буде отримано.

Читайте також: Донори готові дати Україні $4 млрд, але грошей поки недостатньо

«Американські гірки» адмінвитрат

Що ще, на перший погляд, не дуже логічно? Зростання адміністративних витрат — більша частина там зарплати. За логікою, мали б впасти, тоді як вони зросли. Та тут більше зіграв ефект березня — тоді, наскільки зрозумів, деякі банки виплачували зарплати наперед та скорочували штат, виплачували компенсації. Порівнюючи з березнем, у квітні адмінвитрати впали на 2,35 млрд грн, або майже на третину.

Відрахування до резервів скоротилися. Було 15,8 млрд у березні, стало 11,2 млрд у квітні. Треба буде дивитися як так, бо логіка каже, що так не мало би бути, якби банки вчасно визнавали реальну якість активів. Резервів було би значно більше.

Збитки банків більші, ніж вони визнають

Загалом збитки банківської системи за березень склали 10,1 млрд грн. Це дуже мало, як для кредитного портфеля понад 800 млрд грн та для активів майже 2 трлн грн (на початок березня). Звичайно, збитки зростатимуть.

Якщо більш правильно термінологічно, збитки вже є і вже фактично понесені, але ще не визнані. Це добре чи погано, що банки не визнають збитків?

З точки зору комунікацій, і з точки зору стабільності фінансової системи на цьому етапі — скоріше, добре. Паніка — це найгірше, що може зараз бути на банківському ринку, який прекрасно впорався (загалом) із шоком перших місяців війни.

З точки зору регулятора, і взагалі з точки зору policy (в тому числі, регуляцій НБУ) — скоріше, не дуже добре. Бо справжньої картини — які збитки, чи вистачить капіталу, що робити НБУ тощо — досі ніхто не бачить.

Читайте також: Дуже скоро традиційні банки стануть непотрібними

Лідери за збитками

Як виглядають збитки за березень в розрізі банків. Точніше, визнання збитків за березень в розрізі банків. Бо насправді збитки набагато більші, ніж банки наразі визнали у звітності.

Найбільші збитки у двох державних банків — Укрексім та Укргаз. Це якраз логічно — по-перше, держбанки взагалі в нас найбільші, серед топ-5 банків — 4 державних.

По-друге, саме у цих банків велика концентрація кредитів (тобто багато великих позичальників). Тут, скоріше, дещо дивно, що Приват та Ощад відобразили порівняно мало (порівнюючи з їхніми розмірами) збитків. Як мінімум, Приват, із його 57 млрд кредитів фізособам на початок березня, мав би мати більші збитки. Точніше, найімовірніше, він їх і має, але зволікає із визнанням, резерви під «фізиків» за березень банк збільшив на мільярд гривень, на такому портфелі це дуже мало.

Цікаво, що в трійці лідерів за збитками ОТП. Але це, скоріше, «ріспект та уважуха», як казали за часів молодості, банку. Він порівняно багато відрезервував вже у березні і кредитів «юрікам» (більше мільярда) і «фізикам» (більше 800 млн) — тобто вирішив не розтягувати це задоволення дуже надовго. Або, офіційною мовою, банк має більш консервативну політику оцінки кредитного ризику позичальників, аніж аналогічні банки.

Взагалі, якщо брати політику визнання якості активів — та, відтак, збитків — іноземні банки виглядають більш, як то кажуть, «розважливими». Вони найбільше і резервували вже у березні, й відтак, мали більші, порівнюючи до peers (вітчизняних аналогів), збитки вже зараз. Мені здається, це більш розважлива та правильна політика, аніж тягнути до останнього.

Відтак серед топ-20 за збитками аж 9 інобанків і лише 7 приватних. Але, повторюся, це, скоріше, каже про те, що інобанки більш стійкі і більш розсудливі, і не залишають справи «на потім».

Лідер із визнання — Кредит Європа банк. Тут, до речі, цілком можливо, що він взагалі вирішив визнати всі збитки відразу, й більше в нього, може, їх і не буде. Сподіваюся, принаймні. Якщо так, це дуже гарно, що банк чесно відображає якість активів без window dressing — саме це НБУ поки що не вимагає, але дуже наполегливо просить від банків.

Взагалі цифри за збитками за березень вкрай малі, порівнюючи з тим шоком, який ліг на економіку та позичальників. Тому ще лише перші «прикидки». Буде більше, буде багато, і це так і має бути. Треба готувати населення до того, що збитки будуть, і це нормально, і не може бути інакше, банки такий же бізнес, як і усі інші, й так само потерпає від війни.