Повномасштабна війна змінила крипторинок Східної Європи, п’ятий за величиною у світі, на який припадає трохи більше 10% глобальної транзакційної активності. Про ці зміни у своєму дослідженні розповіли Chainalysis.
Як Росія обходить санкції завдяки криптовалюті: країни, що допомагають агресору
Протиправна діяльність у регіоні
У попередніх дослідженнях ми часто вивчали роль Східної Європи у злочинності, пов’язаній з криптовалютою. Насамперед, це стосувалось Росії. Зокрема, ми спостерігали величезну кількість програм-вимагачів і відмивання грошей на основі криптовалют, причому останнє підтримувалося великою екосистемою ризикованих криптовалютних бізнесів.
Біржі з високим ризиком, які не мають або мають низькі вимоги до KYC (ідентифікації клієнтів), становлять 6,1% транзакційної активності в регіоні, порівнюючи з 1,2% для наступного регіону за цим показником.
Користувачі зі Східної Європи взаємодіють з адресами, пов’язаними з ризикованою та незаконною діяльністю, набагато частіше, ніж користувачі з інших регіонів. 18,2% усієї криптовалюти, отриманої Східною Європою, надходить з адрес, пов’язаних із незаконною діяльністю, що більше, ніж у будь-якому іншому регіоні.
Зміни ринку під час війни
Війна мала серйозні економічні наслідки для громадян обох країн. В Україні фіксується надзвичайно висока інфляція. Росія, крім високої інфляції, зіткнулася з труднощами в міжнародній торгівлі — зокрема, експорті нафти через виключення з банківської мережі SWIFT.
Це вплинуло на використання криптовалюти: в березні 2022 року в Україні та Росії різко зросли масштаби криптовалютних переказів у гривні (на 121%) та рублях (35%) відповідно.
Але надалі в країні-агресорці кількість таких транзакцій відносно скоротилася, а в Україні вона продовжувала зростати аж до червня.
Член Цільової групи з цифрових активів Світового економічного форуму Тетяна Дмитренко пояснює це обмеженням купівлі та відправки за кордон валюти, яке Нацбанк України запровадив після початку війни. Щоб зберегти свої гроші та допомагати родичам, які виїхали за кордон, українці звернулися до криптовалюти, але в червні НБУ послабив свою валютну політику, після чого обсяги криптотранзакцій у гривні почали знижуватися.
Регіональний експерт із відмивання грошей, який працював із підрозділами фінансової розвідки в Східній Європі, розповів, що «головним питанням не лише для олігархів, а й для пересічних росіян стало: як вивести гроші з Росії?». Багато хто почав шукати нові місця, куди можна було б переказати свою криптовалюту.
Дізнавайтесь більше про криптовалюту за посиланням
Раніше громадяни країни-агресорки покладалися на ОАЕ та Туреччину. З початком війни до них додались Казахстан і Грузія. У всіх чотирьох країнах після початку війни відбулося різке зростання відвідувань російських криптовалютних сервісів, як показано на графіку нижче.
Експерт також розповів, яку роль може зіграти криптовалюта у фінансуванні зовнішньої торгівлі Росії після її вилучення зі SWIFT. Центробанк Росії нещодавно погодився легалізувати використання криптовалюти для транскордонних платежів і міжнародної торгівлі. Не виключено, що деякі російські компанії вже почали виконувати ці транзакції.
«Це, мабуть, уже відбувається в малому та середньому масштабі, але може стати поширенішим». Експерт назвав Китай та Іран можливими торговими партнерами в такій схемі. А найкращим засобом платежу назвав стейблкоїни, оскільки вони не волатильні, як інші криптовалюти. Дані свідчать про те, що використання стейблкойнів у Росії справді зросло після початку війни.
Читайте також: Біткоїн-родина Тайхутту: чому обміняли все майно на криптовалюту і що роблять зараз
Розслідування схем використання крипти для імпорту відкрило б багато можливостей для того, щоб зробити санкції проти таких країн, як Росія, ефективнішими.
Однак, однією зі сфер, де криптовалюта відіграла однозначно позитивну роль під час цієї війни, є пожертви, які переказувались для України. Із початку війни користувачі криптовалюти пожертвували понад $65 млн на гуманітарну допомогу, демонструючи потужність криптовалюти для об'єднання людей.
Коментарі