НБУ, страхи клієнтів та воєнна реальність: хто і що рухає курс на міжбанку та готівковому ринку

З одного боку, ситуація на міжбанку залишалася повністю під контролем Нацбанку. Він майже щодня продавав долар, якого бракувало, на торгах, і таким чином не тільки спрямовував своїми цінниками тренд за курсом у потрібний йому бік, але й формував офіційний курс. У результаті, за тиждень офіційний курс долара зріс майже на 25 копійок — із 36,3688 гривень станом на 16.10.2023 до 36,6118 гривень на 20.10.2023 року.

З іншого боку, варто було Нацбанку хоч на якийсь час піти з міжбанку, курс угод починав зростати. І періодично НБУ на невеликий час, схоже, спеціально, «зникав із радарів», що призводило до зростання котирувань до потрібного йому рівня.

Причому, якщо ці «зникнення» мали собі на меті простимулювати експортерів до продажу валютної виручки зі спокусою зробити це за вищим курсом, то виконати це завдання регулятору не вдалося. Аграрії та частина інших експортерів, звичайно, активізували свій продаж під розрахунки з бюджетом, але досить мляво.

По-перше, вони зливали валюту тільки в необхідних їм обсягах для розрахунків за податками та господарськими операціями, і ні долара більше. А по-друге, наші експортери «як Галя, балувані», й їм зайві 3−5 копійок на доларі мало, от якби 30−50 копійок на доларі — вони б ще подумали. Тобто поки що в умовах війни компанії-власники валюти не поспішають із нею розлучатися, хоча саме на це так розраховував Нацбанк.

Чому експортери «гальмували» й як купували валюту інші

Причина — очевидно діють «сірі» та «напівсірі» схеми залишення значної частки валютного виторгу за кордоном. Вони працювали й до війни, але зараз, на досить низьких обсягах роботи всієї української економіки, це особливо помітно. Про що вже неодноразово натякав і сам НБУ, вимагаючи від підлеглих банків жорсткішого валютного контролю за поверненням валюти за поставлені товари та послуги до країни. Тобто поки що це «домашнє завдання» Нацбанком та банками виконується десь на «трійку» за п'ятибальною системою.

Крім цього, хоча ситуація навколо купівлі населенням валюти стабілізувалася — проте, загалом, народ поки що більше купує валюти на картки, валютні депозити та готівкою, ніж здає її до банків та фінкомпаній.

Операції фізосіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)

Активно купують валюту й компанії-імпортери, і самі банки на валютну позицію, що не дивно, якщо поспостерігати за швидким зростанням негативного сальдо торгівлі та обсягами операцій банків із купівлі валюти для забезпечення операцій за валютними картками клієнтів. Це теж добре видно за даними НБУ останнім часом:

Безготівковий валютний ринок (30 днів)

Тобто валютні резерви дозволяють Нацбанку поки що спокійно гасити всі ці «зайві» обсяги дефіциту долара на ринку.

Але подібна ситуація робить при цьому критично залежним уряд, Мінфін та Нацбанк від обсягів та графіків надходження міжнародної допомоги.

Адже практично значна частина «соціалки» бюджетних видатків безпосередньо прив'язана саме до міжнародних валютних надходжень. І досі Мінфін та НБУ закривали питання фінансування дірок видатків бюджету 2023 року неемісійним шляхом (переважно, за рахунок міжнародної допомоги, продажу ОВДП та частково — збору податків), але питання щодо цієї ситуації у 2024 році поки що залишається складним, хоча й таким, яке можна вирішити.

Як викручуються багатші українці

У результаті, заможніша частина населення, з огляду на всі військові ризики на підсвідомому рівні, поки що диверсифікує свої ризики, зазвичай, трьома шляхами:

1) купує валюту на картки, конверсійні депозити або готівкові долари та євро в обмінниках;

2) частково «грається» з депозитами, з військовими облігаціями та ОВДП;

3) по-старому — вкладає кровно зароблене в купівлю нерухомості, хоча й з побоюванням «влетіти» в недобудову, або залишитися без цієї нерухомості після прильотів дронів, ракет або обстрілів рашистами.

Не маючи зараз законної можливості інвестувати за кордон, частина багатих громадян починає вкладатися і в дорогі машини, що виглядає досить дико в умовах війни.

Або застосовувати «сірі» схеми з купівлі нерухомості та цінних паперів за кордоном. А найризиковіші лізуть ще й на ринок криптовалют. Причому хтось із них використовує крипту просто, як спосіб обходу валютних заборон Нацбанку, і потім виходить все одно «в живу» валюту (зазвичай, долар США). А хтось починає грати на курсі тієї чи іншої криптовалюти, періодично ще й «влітаючи» на чималі суми.

Основна проблема тут навіть не в тому, що вони купують престижні машини чи крипту, — зрештою, кожен вирішує самостійно, що робити зі своїми грошима, а в тому, що лише незначну частину наявних коштів громадяни вкладають у реальний сектор економіки. Адже саме він і забезпечує зростання ВВП, робочі місця, генерує податки тощо.

При збереженні й надалі подібної ситуації власники обмінників ніколи не залишаться без роботи, оскільки значна частина населення купує валюту, не маючи особливого вибору серед інших інвестиційних інструментів.

Прогноз готівкового курсу долара та євро на 21−22 жовтня

Обмінники цієї суботи та неділі продовжать працювати у форматі «з обороту» з досить середнім рівнем спреду як за доларом, так і за євро. За доларом — від 20 до 30 копійок, а за євро — від 20−25 копійок до 1 гривні. Причому «найжадібніші» обмінники у районах із низькою конкуренцією продовжать виставляти спреди за доларом у межах і до 70 копійок, а за євро — в межах і до 1 гривні.

Курс долара у більшості обмінників фінкомпаній цієї суботи та неділі перебуватиме в межах коридору: прийом від 37,50 до 37,85 гривень та продаж від 38,05 до 38,20 гривень.

А курс євро 21−22 жовтня в обмінниках фінкомпаній перебуватиме в межах: прийом від 39,50 до 40,25 гривень та продаж від 40,30 до 40,60 гривень.

У цих умовах глобальної загрози для курсу гривні щодо долара та євро найближчим часом не варто очікувати, але певні спроби великих мереж обмінників за найменшої можливості «розгойдати» курс на страхах громадян триватимуть.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи