Як в Україні хочуть легалізувати крипту: податки, захист інвесторів і фінмон

Законопроєкт про врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (10225-д) парламент ухвалив у першому читанні 3 вересня. Документ проходив через комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Представляючи його в сесійній залі своїм колегам, голова комітету Данило Гетманцев назвав цей документ одним із найскладніших.

Робота над його текстом велася не один рік, і за цей час змінилася сама ідея законодавчого регулювання. Від початку влада декларувала створення максимально демократичних правил, які б дозволили створити в Україні світовий криптовалютний хаб. Таким шляхом пішли Сполучені Штати зі своїм GENIUS Act.

Але в результаті українські розробники криптозакону пішли шляхом жорсткого регулювання, як це зробила Європа, ухваливши перший у світі комплексний регламент для криптовалют (MiCA). Такий підхід в Європі пояснили турботою про криптоінвесторів — жорсткі регуляторні норми мають захистити їх від шахрайства на цьому ринку.

«Ми сьогодні пропонуємо модель легалізації криптоактивів за зразком ЄС — директиви MiCA, яку ми фактично адаптували до нашого законодавства», — підтвердив Гетманцев.

За роки роботи над текстом нашого законопроєкту спірних моментів було хоч греблю гати. Найгостріші дискусії точилися навколо двох питань — порядку оподаткування операцій з криптовалютою та органу, якому відійде регулювання крипторинку. Останнє, до речі, й досі залишається предметом дискусій. Принаймні по тексту проголосованого законопроєкту ніде прямо не прописано конкретну назву регулятора.

Гетманцев, коментуючи ухвалення криптозакону у першому читанні, висловився за те, щоб на перехідний період зробити регулятором ринку Національний банк. Мовляв, за звичайних умов регулятором цього ринку мала б бути НКЦПФР, та наразі її робота не демонструє достатніх результатів.

Податки для власників крипти: скільки насправді доведеться платити

Поки вітчизняний крипторинок перебуває у сірій зоні, бюджет втрачає мільйонні надходження від оподаткування віртуальних активів. Нині, коли владі доводиться шукати нові джерела надходження для покриття бюджетного дефіциту, що зростає, залучення цих коштів стає ще актуальнішим.

«Україна сьогодні входить в топ-6 країн світу зі 150 за рівнем проникнення крипти. Ми генеруємо 2,5% світового трафіку криптовалют. А прибуток міжнародних криптобірж від українських клієнтів складає $343 млн на рік або 5,4% їх загального прибутку.

Станом на 2022 рік 16% населення України володіли криптою. Таким чином, це явище, яке ми не можемо не помічати. І визнання криптоактивів на сьогодні є нагальною необхідністю", — говорить Данило Гетманцев.

За його словами, розробники законопроєкту запропонували порядок оподаткування криптоактивів за зразком оподаткування цінних паперів, тобто оподатковуватиметься саме прибуток від операцій з криптою, а не отриманий від них загальний дохід.

Прописані в законопроєкті правила оподаткування роз’яснив для «Мінфіну» адвокат GRACERS Анатолій Сівоздрав: з 1 січня 2026 року оподатковується позитивний фінансовий результат за підсумками календарного року, а саме — сукупні доходи від відчуження віртуальних активів мінус документально підтверджені витрати на їх придбання/створення.

Перелік таких витрат має затвердити Мінфін за погодженням з регулятором. Власник крипти має самостійно задекларувати отриманий дохід і сплатити податок за загальними ставками, чинними на момент декларування (нині це 18% ПДФО та 1,5% військового збору).

«Збитки минулих періодів можуть зараховуватися до повного погашення, за винятками, зокрема, коли авторизацію відповідного віртуального активу анульовано. Практично це вимагає від інвестора внутрішнього „реєстру угод“ і збереження підтверджувальних документів по кожній транзакції», — уточнює Анатолій Сівоздрав.

Під час переходу до нового режиму у 2026 році дозволено окремо задекларувати доходи від продажу віртуальних активів, придбаних до набрання чинності криптозаконом. Ці доходи будуть оподатковуватися за спеціальною ставкою 5%.

Крім того, звільняються від оподаткування:

• операції обміну віртуального активу на інший віртуальний актив;
• продаж віртуального активу в межах однієї мінімальної зарплати на рік;
• вартість віртуальних активів, отриманих від емітента при емісії або в обмін лише на персональні дані.

Розробники законопроєкту кажуть, що спеціально встановили нижчі ставки оподаткування на перехідний період, аби дати шанс власникам крипти легалізувати її. Однак експерти налаштовані скептично щодо такої можливості та не виключають, що податки таки доведеться платити із всього доходу, отриманого від операцій з криптовалютою.

«Законопроєкт вимагає «документально підтверджених витрат» на придбання активів для розрахунку податку. Проте, порядок такого підтвердження ще має розробити центральний орган виконавчої влади.

Інвестори ризикують тим, що їхні наявні докази (наприклад, скріншоти з іноземних бірж, P2P-квитанції) не будуть визнані достатніми, що призведе до оподаткування всієї суми продажу, а не лише прибутку.

Існує механізм для легалізації доходів від продажу активів, придбаних до набуття чинності законом, у 2026 році. Однак, порядок підтвердження дати та вартості їх придбання також ще не визначений. Інвестори, які володіють криптовалютою роками, можуть зіткнутися з неможливістю довести свої витрати, що зробить легальний продаж невигідним", — пояснює Петро Білик, партнер в Juscutum.

Як захищатимуть криптоінвесторів

Законопроєкт розділяє криптоактиви на три категорії:

• токени з прив’язкою до активів (наприклад, прив'язаний до біткоїну WBTC або PAXG — оцифрована версія фізичного золота),
• токени електронних грошей,
• інші токени, види яких визначає регулятор.

Законодавці передбачили кілька ступенів захисту криптоінвесторів. По-перше, прозора структура власності емітентів або власників віртуальних активів.

«Законопроєкт забороняє обіг віртуальних активів, якщо їх власником або емітентом є особи, щодо яких застосовано санкції відповідно до Закону „Про санкції“, особи з переліку, пов’язаного з терористичною діяльністю чи міжнародними санкціями, а також юридичні особи з офшорних зон або з нерозкритою інформацією про кінцевих бенефіціарних власників», — розповідає Ігор Олехов, партнер, керівник практики банківського та фінансового права CMS Ukraine.

По-друге, законопроєкт встановлює жорсткі вимоги не тільки до технічної інфраструктури надавачів послуг з віртуальними активами, а й до контактів з користувачами таких сервісів.

«Зокрема, приватні інвестори мають право запитати (а емітенти токенів — обов’язок підготувати та надати) інформацію стосовно віртуального активу що пропонується (біла книга віртуального активу).

Також, оференти та оператори торгових майданчиків повинні діяти чесно, справедливо та професійно, уникати конфліктів інтересів і забезпечувати безпечні протоколи доступу. У разі виявлення істотних помилок у білій книзі або маркетингових матеріалах особа, що їх оформила, несе цивільну відповідальність за завдані збитки власникам токенів", — коментує Даниїл Волощук, старший юрист в Juscutum.

По-третє, роздрібним інвесторам надається право відмовитися від придбання криптоактиву.

За словами Петра Білика, партнера в Juscutum, для віртуальних активів, які не є токенами з прив’язкою до активів або електронними грошима, запроваджене право відмови: роздрібний власник може протягом 10 робочих днів відмовитись від договору купівлі віртуального активу без сплати комісій чи інших витрат і отримати повне повернення коштів.

По-четверте, окремі вимоги встановлені до постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, які здійснюють їх зберігання чи адміністрування від імені клієнтів.

«Такі суб'єкти зобов’язані впроваджувати політику зберігання. Вона повинна містити внутрішні правила та процедури для захисту активів або засобів доступу до них, мінімізуючи ризики втрати через шахрайство, кіберзагрози чи недбалість.

На запит клієнта постачальник має надавати електронну анотацію цієї політики. Крім того, відбуватиметься співпраця між регуляторами у сфері захисту прав інвесторів, зокрема обмінюватимуться інформацією щодо скарг, правопорушень і притягнення осіб до відповідальності", — уточнює Людмила Стрижак, молодший юрист практики банківського та фінансового права CMS Ukraine.

Окрема тема — фінансова безпека держави.

«Регулятор (тобто Національний банк України та/або інший визначений Кабінетом Міністрів орган) може встановлювати ліміти на кількість токенів з прив’язкою до активів або визначати їх мінімальну номінальну вартість, якщо за висновком НБУ такі токени становлять загрозу для монетарної політики, стабільності платіжних систем чи монетарного суверенітету України», — говорить Ігор Олехов з CMS Ukraine.

Що ще є в законі: фінмон, розрахунки криптою та інше

Серед важливих для приватних власників норм законопроєкту правники виділили ще декілька.

Підтвердження права володіння. Законопроєкт визначає віртуальні активи як окремий об'єкт цивільних прав. На них поширюються положення про рухоме майно.

«Право власності на віртуальний актив виникає за фактом емісії або придбання. За замовчуванням право власності на віртуальний актив підтверджується фактом володіння особою засобом доступу до нього (наприклад, приватним ключем)», — коментує Даниїл Волощук із Juscutum.

Фінмоніторинг. Анонімність у криптопереказах залишається у минулому. За словами Петра Білика із Juscutum, при переказі віртуальних активів з біржі на власний гаманець (в законопроєкті — «самостійно розміщена адреса») або навпаки, постачальники послуг віртуальних активів зобов'язані збирати та зберігати інформацію про відправника та отримувача.

«При переказі з біржі (постачальника послуг віртуальних активів) на власний гаманець суми, що перевищує 45 тисяч гривень, постачальник послуг зобов'язаний перевірити, чи дійсно клієнт контролює адресу цього гаманця. Механізми такої перевірки будуть визначені підзаконними актами», — додає він.

Розрахунки у криптовалюті. Законопроєкт чітко встановлює, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари) та роботи (послуги). А от токени електронних грошей (емітовані ліцензованою установою, наприклад, банком, і номіновані в гривні) можуть використовуватися для розрахунків та платежів нарівні зі звичайними електронними грошима.

«Хоча пряма оплата „криптою“ заборонена, скоріш за все постачальники будуть пропонувати швидкий продаж для цілей законопроєкту віртуальних активів на гривні, з подальшим викупом за цю гривню віртуальних активів назад», — прогнозує Петро Білик із Juscutum.

Після першого читання законопроєкт може зазнати суттєвих змін. «Мінфін» обов’язково відстежуватиме та розповідатиме, як корегуються правила роботи із віртуальними активами, та яка фінальна версія документа піде на підпис президенту.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки