НБУ визнав банк Форвард неплатоспроможним. Чому це сталося, та в чому помилка НБУ, розмірковує асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. «Мінфін» обрав головні тези.
Як визнання Форварду неплатоспроможним вплине на інші банки
В чому помилки банку Форвард
Насправді, банку багато років поспіль пропонували змінити декілька речей:
- змінити бізнес-модель;
- скорочувати витрати та топменеджмент;
- збільшувати частку невідсоткових доходів;
- диверсифікувати доходи та витрати.
Наведу те, що писав ще минулого року. Капітал банку — а це понад мільярд гривень статутного капіталу — «з'їли» збитки минулих років, очікуваний збиток цього року плюс непокритий кредитний ризик.
У банку багато кредитів не обслуговується, попри те, що банк продовжує нараховувати за ними відсоткові доходи (а потім змушений ці доходи резервувати, коли їх не отримано протягом певного періоду).
Чистих кредитів у банку на початок року було приблизно 1,57 млрд грн. Із них відрезервовано приблизно 150 млн, із яких 90 — це резерви за нарахованими доходами, отже, лишається 60. А має бути десь не менше 500 млн, виходячи з того, що не обслуговується, нехай, третина, для рівного рахунку. Відтак, решту 440 млн грн ми маємо побачити як прямий вплив на капітал — через непокритий кредитний ризик та інші збільшення розрахункового збитку цього року. Ми їх і бачимо — НКР в банку вже 366 млн грн. Решту банк має доформувати безпосередньо резервами.
Банк — роздрібний. У таких банків під час криз більший відсоток неплатежів, ніж у комбінованих банків, чи банків, що спеціалізуються на корпоративному кредитуванні. Це компенсується вищою відсотковою маржею, та вищим показником операційної ефективності — Cost-to-Income Ratio, CIR.
Своїми словами, роздрібні банки повинні мати CIR кращий від середнього за системою. Мають бути ефективнішими, аби компенсувати операційною ефективністю очікуваний більший відсоток неповернень, порівнюючи з банками з іншою бізнес-моделлю.
Натомість, CIR банку завжди перевищував і середню, і медіанну CIR за системою. Приклад 2021 року. Середня — 55%, медіанна — 73%, CIR Форварда 79%. 79% — це вже сам собою небезпечний показник, дуже близький до критичного. Чому такий високий CIR? Через високі адмінвитрати, читай, зарплати ключового персоналу. А також — низькі комісійні доходи, порівнюючи з відсотковими.
Читайте також: Банки почнуть різати дохідність «довгих» депозитів: які вклади будуть найвигіднішими
Це те, на що в НБУ декілька років поспіль казали банку: працюйте з бізнес-моделлю, у вас зависокі витрати, та замалі доходи, як для такої роздрібної моделі, що ви обрали, воно «дожене». Догнало.
В чому помилка НБУ
НБУ оприлюднив рішення про виведення з ринку банку Форвард. Власне рішення, як на мене, юридично бездоганне, що недивно: наглядові юристи НБУ знають свою справу, вони професіонали. За формою там все ок. Навіть таке, вишукане дещо рішення: вивести банк за те, що він, під час перебування у проблемності, не усунув порушення, за які отримав проблемність. Диявол в деталях, точніше, у формулюваннях рішення.
Формулювання рішення сприймається як «Якщо в банку буде від'ємний капітал. Чи навіть порушення нормативів капіталу. То Нацбанк за те каратиме».
Я не дуже певен, що НБУ саме це хотів сказати. Але читається воно саме так.
1. З одного боку, НБУ каже банкам, вже з червня минулого року: визнавайте реальну якість активів. Нам треба розуміти, що з капіталом насправді, які збитки, аби сформулювати, що буде надалі з регуляторними вимогами, коли та як їх калібрувати. Не бійтеся порушувати нормативи, ми за це не караємо, бо ж розуміємо, що війна.
2. З іншого боку, НБУ дає непрямий, але сигнал. Що недотримання нормативів капіталу — це порушення. І дає сигнал, що це погано. Прямо не каже, що за це каратиме. Але читається воно саме так.
3. До чого це призведе. До того, що банки всіма силами уникатимуть показувати реальну картину зі збитками та капіталом. Уникатимуть всіма силами визнання непрацюючих кредитів непрацюючими. Аби, не дай Боже, не порушити нормативи капіталу. Навіть там, де вони їх мають порушувати.
4. Це точно ускладнить проведення діагностики банків. Того самого AQR. Проста логічна аналогія. «Не можна показувати, що хворий, за це карають». Якщо пацієнт очікує, що, якщо в нього виявлять хворобу, то його за це битимуть, він усіма силами опиратиметься діагностиці. Казатиме — «я здоровий».
Не варто давати такі сигнали. Виходять взаємосуперечливі параграфи, як на картинці, — одна публічна комунікація суперечить іншій, теж публічній.
Читайте також: НБУ змусив банки полювати за грошима населення
Нагляд — це ще й комунікація, на 75% аналіз, на 10−15% комунікація, і лише решта — це прямі наглядові дії, заходи впливу, листи щастя та інші історії, які ми звикли сприймати як core functions, тоді як вони насправді більше допоміжні.
Коментарі - 16
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/121870/
То что этот *** -банк тварил в начале войны, без тяжелых последствий пройти не могло!
Клиенты бежали из банка, как от пожара, я и мои знакомые вывели в 0 деньги из банка и просто перестали им пользоваться — и слава богу не придется идти в отделение закрывать карты — они уже сами закроются!
По хорошему руководство нужно привлечь к уголовной ответственности, за то что банк вводил в начале войны ограничение на личные средства.
Сейчас «свободная» гривна лежит на карте «хамелион» Сенс-Банка.