Сьогодні Нацбанк оголосить своє рішення щодо облікової ставки. «Мінфін» попросив експертів розповісти про можливі сценарії і дати прогноз, як рішення регулятора вплине на депозитні та кредитні ставки.
23 квітня 2020, 12:13
Чи готовий Нацбанк знизити облікову ставку і кому буде вигідне таке рішення
З початку 2019 року НБУ знижував облікову ставку 7 разів. Загалом за цей час вона сумарно впала з 18% до 10%. Останнього разу регулятор різав ставку в середині березня і збирався довести її значення до 7% річних до кінця року.
Але карантин і криза внесли свої корективи. Перед регулятором зараз стоїть дуже складне завдання.
Знижувати або тримати?
Незважаючи на сплеск зростання цін на продукти на початку карантину, інфляція в Україні залишається досить низькою. За даними Держстату, з початку 2020 року споживчі ціни зросли на 0,7%. У річному вимірі (до березня 2019 року) інфляція сповільнилася до 2,3% з 2,4% у лютому 2020 року. Це нижче цільового коридору Нацбанку — 4−6%. Тож у регулятора є підстава продовжити знижувати облікову ставку.
Так, президент ІГ «Універ» Тарас Козак прогнозує, що Нацбанк знизить облікову ставку на 0,5 в. п. до рівня 9,5% річних.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків не виключає, що НБУ буде діяти більш рішуче і опустить ставку на 1 в.п. до 9%. Він нагадує, що інші центральні банки використовують зниження облікової ставки як один із стимулів для економік країн, що зіткнулися з пандемією.
Так само вважають і в американському інвестбанку Goldman Sachs. Хоча в майбутньому, на думку аналітиків, темпи зниження облікової ставки сповільняться і навряд чи її значення впаде до запланованих 7%. Причина — невизначеність зі зовнішнім фінансуванням і різке зростання бюджетного дефіциту до 7−8% ВВП.
Читайте також: Які країни впораються із корона-кризою першими
Аналітик ІГ Універ Михайло Федоров нагадує, що в попередні кризи НБУ зазвичай підвищував ставку або тримав її на минулому рівні. Але цього разу через карантин і корона-кризу все інакше.
«Економіка потребує грощей і кредитування. Новому бюджету потрібне додаткове фінансування. Країні потрібно більше ліквідності, а для цього НБУ треба пом'якшувати свою політику», — вважає він.
За його словами, платіжний баланс і експорт країни не обвалилися, як це було під час минулих криз. Курс гривні виглядає досить впевненим. Тому ресурс для зниження ставки у НБУ є. Зниження облікової ставки з 10% до 9% було б цілком доречним.
Готового рецепту як діяти немає
Але є й інша думка. Голова правління Піреус Банку Сергій Наумов вважає, що ставка залишиться на поточному рівні, враховуючи невизначеність в економіці країни.
«З одного боку, інфляція в березні сповільнилася, з іншого — існують серйозні макроекономічні ризики. Напевно, правильніше було б нічого не змінювати і моніторити ситуацію далі. Показовим буде квітень місяць. Хоча в НБУ є можливість знизити облікову ставку, виходячи з поточного рівня інфляції та встановленого орієнтиру за обліковою ставкою на кінець року», — розмірковує Сергій Наумов.
Керівник відділу з роботи з інвесторами банку «Кредит Дніпро» Андрій Приходько також вважає найбільш вірогідним сценарій збереження діючої облікової ставки.
За словами Андрія Приходька, зниження облікової ставки несе в собі значні інвестиційні ризики. Банкір вважає: чим нижчими будуть ставки за гривневими інструментами, які залежать від облікової ставки НБУ, тим вищою буде мотивація учасників ринку купувати валюту. Це напевно тиснутиме на курс гривні та підігріє інфляцію.
«На тлі досить низької інфляції, порівняльної стабілізації курсу, зниження цін на сировинних ринках, більш імовірним буде варіант зниження ставки. Хоча цілком припускаю, що може бути прийнято рішення і про її збереження на минулому рівні, особливо якщо регулятор бачить інфляційні ризики в середньостроковій перспективі», — підтримав колег директор департаменту ризик — менеджменту ПАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.
Читайте також: Чотири міфи про закон про фінмоніторинг. Як буде насправді
Хто виграє від зниження ставки
Михайло Демків не очікує, що зниження облікової ставки відіб'ється на вартості кредитів для клієнтів. Враховуючи ситуацію в економіці, банки не ризикнуть активізувати видачу позик. Тим паче, в Нацбанку вже підрахували, що за час карантину частка прострочених кредитів в портфелях банків встигла зрости.
Депозити теж навряд чи подешевшають. «Їх динаміка зараз негативна практично за всією банківською системою. І навіть при зниженні облікової ставки, відсоткові ставки за депозитами у багатьох банках будуть збільшуватися для зменшення відтоків», — прогнозує Микола Войтків.
Читайте також: Коли НБУ знову запустить друкарський верстат
Натомість фінустанови можуть переглянути свою стратегію і наростити вкладення в цінні папери.
«Українські ОВДП стають для банків набагато більш привабливими, ніж депозитні сертифікати НБУ, за якими платять на рівні облікової ставки (усього в цих сертифікатах — більше 150 млрд грн)», — констатує керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Навіть якщо дохідність за ОВДП знизиться слідом за обліковою ставкою, вартість ресурсів для банків також впаде. «Вартість рефінансування для банків стане дешевше і вони можуть збільшити інвестиції в ОВДП, якщо вважати, що ризики є прийнятними», — додає Михайло Демків.
Такий поворот подій явно вигідний для Мінфіну, якому необхідно латати дірки в бюджеті. У березні план з наповнення дохідної частини не виконали на 10,4%, а в квітні ситуація може бути ще серйознішою.
Нагадаємо, що в квітні 2020 року Мінфін не провів ще жодного розміщення своїх облігацій.
Світлана Тартасюк
Автор:
Коментарі - 10