Що розповів НБУ про фінансову стабільність: 5 головних висновків

1. Економіка відновлюється після коронакризи

Але повільніше, ніж ми очікували. ВВП у першому кварталі знизився на 2,2% у річному вимірі. Деякі сектори, такі як перевезення, туризм, готельний бізнес, сфера харчування, «здобули» під час коронакризи фундаментальні проблеми. І їм знадобиться значний час на відновлення.

Головні рушії відновлення економіки — без сюрпризів. Це сильний внутрішній попит та сприятлива для України ситуація на зовнішніх ринках.

Відновлюються доходи та зростають зарплати громадян. За чотири місяці 2021 року середня реальна зарплата зросла на 11,3% у річному вимірі. Споживчі настрої населення у результаті вже досягли докризового рівня.

Експорт був другим драйвером. У цьому напрямку «зірки для нас зійшлися».

Зберігався і сприятливий попит, адже основні торгівельні партнери України відновлювалися дуже стрімко.

Більшого хотілося би у питанні співпраці з МВФ. Наразі у цьому напрямку залишаються певні ризики. Адже продовження співпраці з міжнародними партнерами є фактично страховкою від можливих загроз фінансовій стабільності.

Читайте також: Держстат погіршив оцінку ВВП України у першому кварталі

2. Кредитування МСБ зростає, а іпотека бумить

Річні темпи приросту кредитів малого та мікробізнесу перевищують 25%. Причини очевидні. Невеликий бізнес значно менше закредитований, ніж великий. Тому банки зараз надають перевагу саме цьому сегменту. І банки, які кредитують МСБ, мають у підсумку дуже якісні та стійкі до криз портфелі.

Річні темпи зростання роздрібного кредитування населення — 15%. Так, це не плюс 30% щороку, як було до кризи. Але це достатньо хороші показники. Робимо висновок: банки готові кредитувати населення, і громадяни — готові брати кредити.

Дуже тішать темпи росту іпотеки. Плюс 27% у річному вимірі. Це значно вище, ніж темпи росту роздрібних незабезпечених кредитів. Але досі співвідношення іпотеки до ВВП — менше 1%. Щоб досягти середніх іпотечних показників Європи із поточними темпами росту — знадобляться десятиліття. Україна може ліпше. Я в цьому переконана. І до стелі дуже далеко.

3. Інвестиції банків в ОВДП не витіснили кредитування

Портфель ОВДП на балансах банків зріс практично на 60%, порівняно з кінцем 2019-го. Дійсно, почасти банки спрямовували вільну ліквідність саме в державні цінні папери. Тобто вони допомогали покрити дефіцит держбюджету.

Але дуже важливо, що підвищений інтерес до ОВДП не відбивав у банків бажання кредитувати. Для багатьох фінустанов темпи кредитування та росту портфелю ОВДП були співставними. Банки мали достатньо ліквідності і щоб кредитувати економіку, і щоб фінансувати дефіцит бюджету.

Читайте також: Топ-20 кращих книг для початківців і досвідчених трейдерів

4. Банки повинні звикнути до «короткого» фондування

Під час кризи частка строкових депозитів в загальних обсягах коштів бізнесу та населення скоротилася. І навпаки — зросла частка коштів «на вимогу» з докризових 40% до поточних 50%. Криза змінила структуру фондування. Це треба враховувати.

Причини дуже прості — ставки за депозитами знизилися до історично низьких. Також під час кризи громадяни та бізнес хотіли постійно мати доступ до своїх коштів. Тому віддавали перевагу коштам на поточних рахунках замість строкових депозитів.

Але ще один наш висновок (і він є дуже позитивним) — фондування від населення є стабільним. Відтоків не відбулося. Депозити та кошти на поточних рахунках у банках зростають темпами близько 20%. Навіть в період кризового року. Довіра поступово повертається. І це дуже важливо.

Читайте також: На червневому аукціоні банки взяли більше 9 мільярдів рефінансу. Запасаються наперед

5. Прибутки банків знизилися

Насамперед, через переоцінку індексованих ОВДП. Проте без урахування цього фактору операційний дохід банків навіть виріс. Тож, прибутки сектору залишаються високими та стабільними.

Чисті процентні доходи, чисті комісійні доходи зростали темпами понад 20% упродовж чотирьох місяців 2021-го. Це свідчить, що попит на банківські послуги є стабільним.

Актуальний ризик для банків, про який ми говорили ще у грудні 2020-го, — зниження процентної маржі. Цей ризик поступово реалізується. І причина тут проста — банки мають дуже обмежені можливості знижувати ставки за депозитами бізнесу та населення. Вони вже й так історично низькі. А от потенціал зниження кредитних ставок — чималий. І за роздрібними кредитами, і за іпотекою, і за кредитами бізнесу.

Читайте також: Хто підвищив дохідність депозитів найбільше

Резюме

Наостанок хочу наголосити. Сприятливі макроекономічні умови та позитивні висновки не мають нас вводити в оману. Пильність втрачати не можна. Адже ключові ризики для фінансової стабільності формуються саме в сприятливих макроекономічних умовах. Бо тоді вони менше помітні.

Тому ми як регулятор залишаємося послідовними. Послідовними повинні бути й банки. Вони повинні й надалі зберігати високі стандарти кредитування, працювати над скороченням портфелю непрацюючих кредитів, оновити плани відновлення діяльності, підготуватися до нових вимог до капіталу.

Автор:

перший заступник голови Нацбанку Рожкова Катерина

Нацбанк