За один день позики НБУ здорожчали з 11% до 27%: що буде з кредитами

Додатковий удар по бізнесу

Таке рішення зробить потенційно багатшими тих, хто має зайву гривню, і — якщо задум Нацбанку спрацює — підштовхне когось із них використати її, а не тверду валюту, як засіб заощадження своїх коштів.

Та якщо для когось гривня залишається активом, і вони вітають її подорожчання, то багато хто з бізнесів може серйозно постраждати від неминучого збільшення ставок за їх гривневими зобов’язаннями. Рішення Нацбанку болюче вдарить по тих, хто протягом останніх років активно інвестував у свій розвиток, залучаючи банківські позики. І таким компаніям час сьогодні діяти на випередження.

Як ми знаємо з опитувань Нацбанку, половина українського бізнесу наразі страждає від зменшення обсягів виробництва на 30−100%. Причому бойові дії поблизу виробництва та порушення логістичних ланцюжків через війну, і блокування транспортної інфраструктури не є найбільшими чинниками падіння.

Найвагомішим фактором є втрата ринків збуту, на яку скаржиться половина постраждалих підприємств. Воно і не дивно, адже внутрішній попит, який завжди був ключовим драйвером економічного зростання, здувається в міру вимушеної еміграції та скорочення доходів внутрішніх споживачів.

Після дивного рішення НБУ, на бізнес, який до початку активних бойових дій в Україні вірив у майбутнє і розширявся, може чинитися додатковий тиск. До проблем із логістикою, бідою з внутрішнім попитом, що не дозволяє повністю перекласти подорожчання сировини на споживачів, додається ризик збільшення ставок за існуючими кредитами.

Адже банки, слідуючи за регулятором, вже починають збільшувати ставки за депозитами. Все почалося з різкого підвищення депозитних ставок у тих банків, що за рахунок вкладників хочуть замістити значні позики від НБУ, бо їх вартість підвищилася за один день з 11% до 27%.

У ці перегони, в конкуренцію за вкладників, поступово залучаються й інші банки. Окрім цього, маючи змогу без ризику розмістити свої вільні кошти в Нацбанку під 23%, що на 14 в.п. вище, порівнюючи з лютим-травнем, банки при першій нагоді цілком аргументовано вимагатимуть від позичальників суттєвого збільшення ставок за кредитами.

А в деяких випадках, де ставки за кредитами плаваючі, прив’язані до вартості грошей чи навіть напряму до ставки НБУ, подорожчання кредитів відбуватиметься автоматично.

Читайте також: Коли великі банки почнуть підвищувати ставки за депозитами

Цей додатковий тягар, очевидно, збільшить рівень неповернення позик у банківській системі. Зі свого боку, банкам доведеться додатково закладати зростаючі ризики неповернення у ще більші ставки за кредитами, що запустить порочне коло, з якого банкам та їх позичальникам важко буде вибратися.

Що робити позичальникам

Я переконаний, що позичальникам банків до цього порочного кола не можна застрибувати. Якщо бізнесмени вже зараз відчувають проблеми з ринками збуту та не впевнені в їх швидкому відновленні, вони не повинні у жодному разі погоджуватися на подальше збільшення ставок.

Якщо підвищення облікової ставки є приводом для банків підвищити ціну поточних кредитів, то для позичальників, бізнес яких зазнав проблем в останні місяці, такий крок Нацбанку є чудовою нагодою для серйозної розмови з банками про перегляд параметрів кредитування.

Звісно, перегляд на умовах позичальника. Як показує практика, зволікання з такою розмовою лише зашкодить позичальнику. Тож цією нагодою не можна не скористатися, якщо тільки до цього ви вже не домовилися з банками про кращі умови.

Прикладом для позичальників має стати позиція Міністерства фінансів, яке минулого тижня підкреслило, що не вважає останнє рішення НБУ приводом для підвищення ставок за ринковими ОВДП.

Це слушна заява, адже український бюджет, і без збільшення відсотків за боргами, тріщить по швах. Приватні позичальники повинні піти ще далі, бо вони не можуть, як Мінфін, сьогодні розраховувати на міжнародну фінансову підтримку.

Тож відверта розмова з теперішніми кредиторами про більш сприятливі, порівнюючи з довоєнними, умови фінансування — це чи не єдина на сьогодні опція для української компанії.

Тож готуйте свої аргументи для розмови з банками. Адже якщо вони орієнтовані на клієнтів, а не на спекулятивні вигоди, то повинні розуміти, що поліпшені умови для позичальників швидше виправлять економічну ситуацію в країні та допоможуть зберегти, в тому числі, її банківську систему.

Читайте також: Ставка за військовими ОВДП стала плаваючою: хто зможе заробити на цьому більше

Бо вся ця історія нагадує мені кризу 2014−1015 років, коли кредитний корпоративний портфель більшості банків здувся на 60−80%. Тому така розмова про реструктуризацію буде корисною як для позичальника так і для кредитора, щоб в майбутньому скоротити відсоток поганих боргів.