Що може дати ринку кредитування новий поштовх

Що буде з кредитуванням

Із війною ринок кредитування зіткнувся з численними викликами. Перший — збільшення частки непрацюючих кредитів.

За словами голови правління UnexBank Івана Світека, на сьогодні близько 50% кредитних портфелей банків неробочі.

«Ми опрацьовуємо кейси позичальників, у яких є прострочки. Є люди, які дійсно постраждали й не можуть сплачувати, але є позичальники, які користуються ситуацією, і таких чимало. Клієнти, у яких по три машини, чотири квартири не платять за кредитами, натомість, вимагають великих знижок», — каже банкір.

За його словами, впродовж останніх місяців банк нарощує кредитування, але говорити про його стрімкий розвиток наразі зарано.

Про справи з кредитним портфелем у сегменті малого та середнього бізнесу розповіла членкиня правління АТ «Ощадбанк» Наталя Буткова-Вітвицька. Вона повідомила, що у війну Ощад увійшов із портфелем кредитування МСБ 9 млрд грн, зараз він становить 20 млрд грн.

Щодо рівня заборгованості за кредитами, то він сильно залежить від регіону: на всіх «зелених» територіях, віддалених від воєнних дій, він становить не більше 1,5%; на окупованих територіях майже увесь портфель, а це близько 2 млрд грн, перейшов у категорію NPL (непрацюючих кредитів). Проте, Ощадбанк має намір продовжувати підтримувати бізнес, оскільки саме у цьому ключ до розвитку економіки.

«Є показник співвідношення кредитного портфелю до ВВП. Ще до війни він був втричі нижчим, ніж у будь-яких інших країнах. Єдиний шлях відновлення країни, податків, рівня життя — це збільшувати цей показник», — наголошує представниця Ощадбанку.

Сергій Кірюхін, керівник департаменту незабезпеченого кредитування Приватбанку, зауважив, що ринок кредитування зменшився десь на 40% і вийти на довоєнні показники зможе тільки після перемоги. При цьому ставку треба робити не на споживче кредитування, а саме на відновлення економіки.

«Щодо подальших перспектив, то тут треба робити акцент не на зростанню попиту на споживчі кредити, а саме — на відновлення економіки. Адже людина бере охочіше кредит, коли впевнена у здатності його погасити. Зараз багато беруть кредити на погашення попереднього кредиту. Тому це не органічне збільшення ринку, а перекладання з кишені в кишеню», — вважає банкір.

Складною є ситуація і на ринку мікрокредитування. За словами СЕО MyCredit Владислава Білана, обсяги видачі кредитів впали вдвічі, порівнюючи з довоєнними. Також є просідання за чеками — десь на 20%. Проте, і в таких умовах ринок працює.

«Ми продовжуємо кредитувати, вирішувати малі проблеми наших клієнтів. Відновлюємо кредитування на деокупованих територіях. Так, перший кредит у Херсоні ми видали у день його звільнення», — додає оптимізму Владислав Білан.

Читйте також: Ольга Білай: Якщо боржник не платить кредит, банк може забрати квартиру

У пошуках блакитного океану

Експерти мають сумніви, що у найближчій перспективі на ринку кредитування варто очікувати якихось революційних продуктів чи рішень. На думку Сергія Кірюхіна, перше, на що робитимуть ставку банки і фінтех, — це на поглиблення діджиталізації та дистанційного обслуговування.

Його колега з UnexBank Іван Світек подальший розвиток кредитування вбачає, насамперед, в удосконаленні уже існуючих продуктів.

«У нас завжди багато ідей, креативу. Ми запустили криптокарту, підготували продукт інвестування в цінні папери, покращуємо наші процеси. Зараз головна мета — покращити усі наші продукти і зробити життя наших клієнтів легшим», — підкреслює голова правління UnexBank.

В Ощадбанку, навпаки, вважають за краще шукати нові ніші у розвитку кредитування. Наталя Буткова-Вітвицька радить звернути увагу на державні та міжнародні програми надання грантів. Зокрема, минулого літа держава започаткувала гранти для стартапів, переробної промисловості, агро та ветеранів, які повернулися з війни і хочуть почати бізнес. Також запроваджено програму Ukrainian Facility, в рамках якої з 2024 до 2025 року ЄС надаватиме 50 млрд грн Україні під певні цілі. А саме: цифровізація економіки, інклюзивність економіки і зелена енергетика. І таких прикладів багато.

«Зараз для бізнесу з’явилися можливості, яких ніколи не було до війни. Проблема в тому, що досвід залучення такого фінансування в Україні вкрай низький, існує недовіра і нерозуміння, що це і як із цим працювати. Тому для банків і для фінтехів є можливість стати провідником українського населення і бізнесу до світу грантів», — зауважує членкиня правління АТ «Ощадбанк».

Вигоду отримають дві сторони: бізнес матиме змогу залучати дешеве фінансування. Інтерес банків — комісійні виплати за допомогу та супровід в оформленні всіх документів на отримання грантів. В Україні на поточний момент цей ринок практично незаповнений, а тому перші, хто туди зайдуть, мають шанс отримати найбільший профіт.

СЕО MyCredit Владислав Білан вважає, що в наш цифровий час придумати нішу, яка принесе прибуток і потім може стати блакитним океаном, взагалі не проблема. Він звернув увагу на такий сегмент клієнтів, як військові, яких зараз налічується близько 1 млн осіб.

«Що заважає зробити банк, який буде орієнтований на військових. Це не означає забирати клієнтів в Ощадбанку, чи Приватбанку, чи інших. Просто зробити продукт, який зрозуміє і закриє потреби людини, яка стоїть на захисті країни. Скажімо, організувати касу взаємодопомоги, прив’язати зарплатні проєкти військових до їхніх дружин, тощо. Блакитний океан може виникнути під ногами, якщо туди просто подивитися», — резюмував Владислав Білан.