Про путіна та рідкоземельні метали

Про путіна та рідкоземельні метали

Зараз набуває популярності теза про те, що однією з основних причин війни стали поклади корисних копалин в надрах України. Не буду погоджуватись з цією «економічною ідеєю». Більше того, назву її гротескним перлом самих путіна-патрушева, які просто задурюють оточуючим голову.

Якщо пройтись по розвіданим покладам рідкоземельних металів в рф, то ви побачите, що десь на 75-85% вони не розробляються. Наприклад, один з найцінніших металів ніобій, поклади якого в Якутії добрий десяток років контролює приватна компанія, зацікавив диктатора тільки в листопаді 2024 року. Поклади літію в Мурманській області існують тільки на папері, і під них ще потрібно знайти для ДК «Полярний літій» 100 млрд рублів. В умовах дефіциту ресурсів і скорочення вже існуючих проектів в Газпромі, РЖД та навіть ОАК всі ці ресурсні забобони перетворюються на чемодан без ручки. То для чого ж ці рідкоземельні казки путіну?

Його тактична мета – розповісти рідкоземельні казки своєму оточенню та розпалити в ньому спрагу наживи та жадібність. Олігархат отримав доброго прочухана санкціями і втратив вже багато майна. У московських, пітерських і навіть тамбовських бандитів є законні питання до диктатора: Скільки це все буде продовжуватись? І хто їм повернене втрачене?

Саме з цією метою і придумали «рідкоземельні казки», які активно розповідає Патрушев оточенню диктатора, оздоблюючи їх подарунками награбованого в Донецьку, Луганську, Маріуполі.

Його стратегічна мета – це «двіжуха». Цей диктаторський режим навчився тримати владу в Москві та кількох містах мільйонниках європейської частини рф методом підпорядкування. Інші ж віддалені від федерального центру регіони потребують титаничних зусиль Кремля щоб їх тримати під контролем. Бідність, страх та тотальний контроль спецслужб, оздоблені корупцією, – це основний інструмент управління в рф, зокрема її економічною вертикаллю. Бідними і заляканими легше керувати. А щоб наглядачі за бідним натовпом не доїли федеральний центр – їм дозволили грабувати населення. Так корупція інтегрувалась в систему державного управління.

Війна в Україні одночасно:

а) живіть страх населення рф, що його мобілізують, якщо буде виступати проти влади;

б) звісно, стимулює реальну бідність;

в) безперечно, підсилює роль спецслужб в російському суспільстві.

Виходить що війна для путіна – це технологія утримування контролю над рф, яка передбачає тримання в «чорному тілі» населення, олігархату та кримінального світу. Слабке місце тут – олігархат, оскільки прикладів втечі великих бізнесменів з рф чи їхніх митарств між Лондоном, Ригою та Москвою – достатньо.

Саме тому браткам і розповідають казки про «економічну доцільність війни в Україні», щоб їх хоч якось економічними мотивами утримати від хитань.

Висновки з такої філософії прості:

1. Крім України, США та ЄС ці поклади на території України насправді нікому не потрібні. «Руський мір» все, що захопить, обробляти не буде, бо на це не вистачить ні ресурсів, ні технологій, ні людей. Вони впродовж десятків років не можуть проковтнути проекти в Якутії та Мурманську, західні компанії в рф більше не прийдуть. Тож ані інвестицій, ані технологій не буде, а з цими захопленими родовищами буде те ж саме, що і з туристичною квіткою СРСР – Абхазією (приклад на фото).

2. Нашим Західним партнерам потрібно зрозуміти, що путін просто посилив свій вплив на російське суспільство війною і зробив її частиною корумпованої системи управління бідним населенням та бізнесменами, які переважно мають кримінальне минуле. А це означає, що мир в нашому регіоні може бути недовгим, і для підтримки своєї влади над росіянами диктатору крім України (якою він по факту поперхнувся) з часом потрібна буде нова жертва, наприклад, країни Балтії.

Віталій Шапран