Про монетраних зрадників, таргетування, самогон та відсоткові очікування

Спостерігаючи за «монетарними зрадниками» — противниками режиму інфляційного таргетування, за тим, як вони коментують інфляцію 9,8% за 2018 рік, бачу, що є забагато зради і спроб маніпуляцій.

По-перше, є пересмикування. Порівнювати споживчу інфляцію потрібно грудень до грудня а не середню за 2018 р. до середньої за 2017 р., роблять так, бо вона є трохи більшою ніж грудень до грудня. Але ж друзі, при річному плануванні, або (наприклад) при порівнянні інфляції із дохідністю депозитів важливою залишається інфляція грудень до грудня, а не середня температура по лікарні.

По-друге, фрази на зразок «а от як би НКРЕ або інші установи повисили тарифи не з 01.01.2019, а з 01.12.2018, то була б інфляція більше 10% або 11%» є цілковитою маячнею, оскільки у історії немає «як би». Підвищили з 01.01.2019 і крапка, хіба це перший рік таке? Крім того, на сайті Держстату є файл в екселі за 2016 рік, ви можете його завантажити і подивитись, скільки конкретно ці послуги займають в індексі споживчих цін, там не так багато, щоб про це говорити.

І, врешті-решт, третє. Подавати як новину, що НБУ не потрапив у свою інфляційну ціль (таргет), а потім ще і влаштовувати веселощі з цього приводу – це просто елементарне нерозуміння монетарного режиму. Спробую пояснити це простою мовою, щоб не довелось повертатись до цього ще раз.

Таргет Центрального банку по інфляції – це не прогноз, це його бажання, саме бажання як монетарної влади, на яку Конституцією покладено функцію підтримку цінової стабільності. У реальному житті так часто трапляється, що бажання центральних банків не завжди збігаються із реальністю, і саме тому крім таргету центральні банки публікують прогноз по інфляції.

Так і зробив НБУ, коли у січні 2018 року (12 місяців тому) у своєму інфляційному звіті НБУ позначив прогноз по інфляції на рівні 8,9% на 2018 рік. Зауважу, що прогноз 11-12 місяців тому вже був вищий за таргет. Помилка всього на 0,9 п.п. на 11-12 місяцях для українського ринку – це цілком нормальне явище. Тому те, що інфляція не потрапила у таргет (бажане значення) – це новина, якій вже 11-12 місяців, і ситуація, яка прогнозувалось заздалегідь.

Тепер, що стосується того, як правильно сприймати ситуацію, коли таргет невиконаний і про таке невиконання монетарна влада (НБУ) знала давно. Замість того, щоб влаштовувати «свята» і демонструвати своє нерозуміння ситуації, потрібно б було замислитись, а що ж буде робити монетарна ВЛАДА, якщо її бажання (таргет) невиконане?

Звісно, якщо бажане не виконане, то монетарна влада буде вживати заходів у межах своїх функцій, визначених законодавством, для того щоб досягнути бажаного. Тобто буде використовувати доступні інструменти для того, щоб досягти бажаної мети, що означає (як правило) проведення більш жорсткої монетарної політики. А з цього виходить, що кожен пересвідчений громадянин, спостерігаючи за таргетом, прогнозу по інфляції та фактичним значенням інфляції можете приблизно формувати очікування щодо руху процентної ставки центрального банку і, звісно, процентних ставок на ринку. Скажімо, якщо у першому кварталі інфляція буде зростати, то скоріше за все зростання процентної ставки продовжиться, як і зростання ставок на ринку.

І звісно, для закріплення матеріалу, хочу запропонувати шановним читачам старий радянський вульгарний анекдот.

Впіймала радянська міліція стареньку бабусю, яка торгувала самогоном на базарі. Але бабусі пощастило: коли її спіймали, самогон вона вже розпродала. Міліція розуміючи, що до суду йти немає з чим, прийшла до неї додому з обшуком, і звісно там знайшла самогонний апарат.

І от бабусю привели до суду, суддя її звинувачує у виробництві самогону, а бабуся не погоджується:

• Товариш суддя, не знайшли в мене самогону і не було його! стверджує бабця.
• Якщо знайшли в тебе самогонний апарат, значить вариш ти самогон, бо апарат – це інструмент для варіння самогону, стверджує суддя.
• Товариш суддя, тоді я вас звинувачую у зґвалтуванні, смілішає бабуся.
• Як це? дивується суддя.
• Ну а як якщо я винна в тому, що в мене є інструмент для варіння самогону, то ти винен у зґвалтуванні, бо в тебе також є ІНСТРУМЕНТ.

Тому таргет, прогноз по інфляції та фактичне значення інфляції дається учасниками ринку не для того, щоб влаштовувати шабаш проти режиму інфляційного таргетування, а як інструмент формування відсоткових очікувань населення, бізнесу та уряду щодо руху відсоткових ставок. Таргет – це не мішень, у яку повинен будь що обов’язково попасти НБУ, таргет у порівнянні з прогнозом НБУ та фактичним значенням інфляції – це індикативний інструмент комунікації з учасниками ринку, у тому числі, саме для формування відсоткових очікувань, які важливі для обрання часу зробити депозит, або взяти кредит, або зробити запозичення.

Нажаль, ми вже звикли до того, що інфляція є вищою за таргет, але у довгостроковому періоді так буде не обов’язково, запитайте про це у керівників Швейцарського національного банку, які мріють про інфляцію, бо в країні вже котрий рік (2011-2016) хронічна дефляція.

Віталій Шапран,

Головний експерт Ради НБУ