25 червня 2018
Останній раз був на сайті:
4 листопада 2019 о 12:10
-
Тетяна Делл
52 року
- 11 вересня 2019, 13:24
Непростий вибір
Станом на сьогодні на сайті Верховної Ради зареєстровано одразу три законопроекти про СПЛІТ (№№ 1069, 1069-1 и 1069-2). В принципі, всі вони мають право на життя. Але яке життя? Довге чи коротке? Повноцінне чи обмежене? Спробуємо розібратися.
Так, законопроекти № 1069 та № 1069-2 — певною мірою схожі (обидва пропонують розділення (спліт) Нацкомфінпослуг та передачу функцій регулювання ринку небанківських фінансових послуг НБУ та НКЦПФР) і відрізняються між собою лише тим, що 1069-2 є більш переконливим, професійним і точно кращим за № 1069. Він як колишній чоловік, який хоче повернутися: став кращим, лагіднішим, уважнішим до твоїх потреб та особливостей, але… Не вірю, ну не вірю, все це вже було!
І ось тут, схоже, з’явилася альтернатива — новий законопроект № 1069-1, який пропонує такий самий спліт, що і попередні проекти, але вже іншим шляхом – шляхом консолідації нагляду за усім небанківським фінансовим ринком в одному державному органі шляхом злиття двох комісій — НКЦПФР та Нацкомфінпослуг у Національну комісію, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів.
Тобто, по суті, замість двох окремих регуляторів (НБУ та НКЦПФР), між якими вимушені будуть «бігати» страховики, пенсійники та управителі ФФБ, законопроект № 1069-1 пропонує консолідацію органів регулювання, створення одного «мегарегулятора», на який буде покладена як функція нагляду за ринком, так і функція захисту прав споживачів фінансових послуг (чого, по суті, і вимагає МВФ).
При цьому членів нового уповноваженого органу законопроект № 1069-1 пропонує призначати на відкритих конкурсних засадах, а не шляхом закритих призначень, що забезпечить незалежність в прийняті його рішень, а також відкритість та гласність процесу державного регулювання.
Фінансувати ж його роботу передбачається за рахунок внесків на регулювання, які будуть сплачувати учасники ринку, що дозволить значно знизити навантаження на державний бюджет.
Саме така консолідація виглядає куди більш логічнішою і зрозумілою не тільки для ринку. Вона відповідатиме українському законодавству і навіть Конституції України більше, ніж усі попередні СПЛІТи. Адже злиття двох комісій дозволяє розв’язати головне протиріччя, при якому той, хто визначає правила гри, не повинен контролювати їх дотримання.
Саме такої практики регулювання фінансових ринків дотримуються і в провідних європейських країнах — Великобританії, Німеччині та ін., чиї фінансові ринки, не зважаючи на світові фінансові кризи, продовжують активно рости та розвиватися.
Більше того, враховуючи заяви деяких депутатів, через 2-3 роки у НБУ заберуть функцію нагляду й утворять новий наглядовий орган. То навіщо такий складний шлях? Чому не передати ринок новому регулятору,
заощадивши гроші, професійні ресурси і залишивши за НБУ його основну функцію – забезпечення стабільності грошової одиниці?
Це ж більше схоже на СПЛІТ, консолідацію, а головне – відновлення довіри до фінансового ринку.
Усім нам відомо, що Президент України поставив завдання прийняти СПЛІТ до 1 жовтня. Так може справді прийняти СПЛІТ? До 1 жовтня. Тільки альтернативний, 1069-1, який не нашкодить ринку та економіці України в цілому.
|
0
|
- 20:00 Кредитний рейтинг України, прибутки банків, новий мінімум гривні й інфляція в США: головне за середу
- 18:56 MetaMask почала випуск карток Mastercard для розрахунків криптовалютою
- 18:10 Пенсійний фонд Норвегії отримав $138 млн прибутку
- 17:25 Курс валют на вечір 14 серпня: долар припинив зростання на міжбанку
- 17:10 Попит падає, ціни зростають. Що відбувається на ринку нерухомості (дослідження)
- 16:51 У ліпні споживчі настрої українців покращилися — дослідження
- 16:36 Офіційний курс гривні впав до нового історичного мінімуму щодо євро
- 15:51 У липні крипторинок зріс на 6% у загальній ринковій капіталізації — Binance Research
- 14:54 Криптобіржа OKX оголосила про лістинг токену DOGS
- 13:10 Новий сервіс для бізнесу: Приватбанк підключив цифрові чайові до смартфону
Коментарі