Кому вигідні обмеження банків по видачі гарантій на послуги балансування газу?

Із 1 липня 2017 року набрала чинності постанова №615 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що внесла зміни до Кодексу газотранспортної системи в частині фінансового забезпечення щодо оплати послуг балансування (у формі банківської гарантії).

Документ передбачає визначення ряду критеріїв для банківських установ щодо фінансового забезпечення.

Зокрема кричущою вимогою до банків малої та середньої групи є наявність активів, що становлять не менш 0,5% банківської системи України.

По-перше, почнемо з того, що дана вимога суперечить діючому законодавству України. Банки отримують банківські та генеральні ліцензії на підставі умов визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність» та підзаконних актів нормативних актів, що приймаються Національним банком України. Відповідно, обмеження в здійсненні певного виду банківської операції (в тому числі щодо надання банківських гарантій) може застосовувати, як захід впливу, лише НБУ, а тому інші органи влади та управління, серед яких і НКРЕКП – не уповноваженні на здійснення таких дій.

По-друге, станом на 1 травня 2017 року розмір активів банківської системи (з фінансовим зобов’язанням) становив 2 087 665 млн. грн., з яких непрацюючих активів було – 601 635 млн. грн. Тобто четверта частина активів є негативно класифікованою по системі. Критерій 0,5% від цього показника складає – 10 438 млн. грн., що свідчить про те, що він не відображає показника кредитоспроможності банківської установи у відношенні до Оператора газотранспортної системи.

Наприклад, такі економічні нормативи банківських установ, як Н1 (норматив регулятивного капіталу, мінімальний показник якого станом на 11 липня 2017 року скландає 200 млн. грн.) та Н2 (норматив адекватності капіталу, мінімальний показник якого не може бути 10%) – більш інформативно відображають стан банку.

Таким чином, Постанова №615 штучно створила ситуацію при якій з ринку усунуто більшість банківських установ (склалась така собі «монополія великих банків»), що само по собі грубо порушує Конституцію України, законодавство України в частині захисту економічної конкуренції та законодавство про банки і банківську діяльність.

Сьогодні питання скасування обмежень та анулювання Постанови винесено в площину обговорення групи малих та середніх банків (понад 10 фінансових установ), Національного банку України, НКРЕКП, Антимонопольного комітету України та Незалежної асоціації банків України.

Однак комунікація традиційно відбувається в рамках бюрократичних процедур та листування. Вважаю, що відкритий діалог буде доречнішим у даному випадку.