Випробування і врожай: економіка подвійного призначення України набуває форми

Україна опинилася на надзвичайному перехресті, де перетинаються історія та інженерія. Війна вирвала націю з її млявих промислових моделей і перенесла її у високошвидкісний коридор оборонних інновацій.

Там, де колись панували міністерські науково-дослідні інститути, мережа з сотень приватних компаній і тисяч команд тепер стискає цикл «від ідеї до поля бою до ітерації» до лічених тижнів.

Цей тигель кує щось унікальне: економіку подвійного призначення, де військові технології, з їх безжальною меритократією та швидкістю, вже взаємодіють з сільськогосподарськими та харчовими технологіями. Ця інноваційна економічна модель надає Україні значну можливість для економічного прориву в 2025-2026 роках.

Три історичні уроки для країни, що будується заново

Рим подарував світові бетон — а з ним і систему швидкого та економічно ефективного розгортання інфраструктури, що охоплювала акведуки, порти та дороги. Інновацією був не сам матеріал, а мультиплікатор сили, який він представляв, скорочуючи час і витрати в масштабі.

Нідерландці досягли успіху завдяки створенню глобальних ринків і логістичної інфраструктури, будуючи основу для самої торгівлі.

Після Другої світової війни Америка завдяки масштабним інвестиціям у військові дослідження та розробки стимулювала зростання цивільних галузей, від обчислювальної техніки до авіації, підкріплене політикою масового споживання.

Кожна з цих моделей досягла успіху завдяки системам, а не окремим винаходам. Українська версія вже з'являється: оборонні команди, університетські дослідження, приватний капітал, прискорені закупівлі і, що найважливіше, миттєвий зворотний зв'язок з полем бою.

Чому у нас є вікно можливостей?

Оборонна промисловість України за три роки розширила свої можливості в 35 разів. Реальний обсяг виробництва в 2024 році досяг приблизно 20 мільярдів доларів, а прогнози на 2025 рік — 35 мільярдів доларів. Виробництво критично важливих товарів — 155-мм самохідних гаубиць, броньованих транспортних засобів, боєприпасів та протитанкових систем — зросло в геометричній прогресії.

Дрони становлять окрему категорію: 96 % платформ на передовій є українськими, а галузь здатна виробляти мільйони FPV щороку. Створення Сил безпілотних систем та державної платформи Brave1 дозволило оптимізувати процес надання грантів, проведення випробувань та сертифікації.

Однак це виходить за межі військової справи. Бойове випробування стало знаком якості для експорту, а потенційний обсяг продажів оборонної продукції може досягти 8-9 мільярдів доларів на рік після скасування ліцензійних обмежень. Замовлення з-за кордону стоять у черзі, а перешкодою залишається регуляторне оформлення.

Сільське господарство, традиційний економічний двигун, також зазнає змін. Ланцюг створення вартості зміщується вгору: соняшникова олія знову лідирує (понад 5 млрд доларів), а експорт борошна, птиці, цукру та кондитерських виробів різко зростає. Це є раціональною реакцією на порушення логістики — переробка збільшує вартість за кілограм, роблячи наземний експорт до ЄС більш вигідним.

Паралельно прискорюється цифрова трансформація, від сільськогосподарських дронів до платформ управління фермами, оскільки нестача робочої сили та забруднення мінами унеможливлюють альтернативи.

Попереду десятирічна реконструкція, яка потребує не лише 524 мільярди доларів, а й внутрішній ринок технологій подвійного призначення, включаючи дрони для інспекції інфраструктури, безпілотні наземні транспортні засоби для розмінування та будівництва, а також мікромережі для енергонезалежних заводів. ЄС вже заклав фінансові основи (Механізм для України на суму 50 мільярдів євро) і частково відкрив регуляторні ворота (еквівалентність категорії насіння; ринки зеленого газу, які зараз приймають український біометан).

На початку війни сільськогосподарські дрони були поспішно переобладнані на зброю. Тепер військові розробки повертають борг: навігація без GPS, можливості протидії глушінню, координація роїв та безпечний зв'язок природно переходять у сферу точного землеробства, автономної техніки та підключення сенсорних мереж.

Платформи ситуаційної обізнаності, такі як Delta, стають ядром систем управління фермами нового покоління, безперешкодно інтегруючи супутникові та польові дані з логістикою та фінансами. Ключовим зв'язком подвійного призначення залишається розмінування — без робототехнічних рішень повернути сотні тисяч гектарів до обробітку неможливо.

Інституційні зв'язки вже функціонують. Brave1, ключовий гравець у галузі військових технологій, національна стратегія протимінної діяльності до 2033 року, інтеграція в структуру НАТО з доступом до випробувального центру та прозорі цифрові закупівлі створюють архітектуру, яка перетворює хаос на швидкість. Для агро- та харчових технологій ЄС забезпечує навігацію через процедури Novel Food для ізолятів білка соняшника або ріпаку, еквівалентності насіння та зелених сертифікатів для біометану. Важливою є кількість програм та їх взаємозв'язок, ефективність.

Прямі іноземні інвестиції на початку 2025 року скоротилися більш ніж утричі порівняно з рівнем 2024 року. Забруднення мінами заморозило величезні території. Приватний капітал страждає відповідно. Відповідь вимагає інструментів, які систематично знижують ризик: страхування інвестицій для конкретного виробництва подвійного призначення; прозорі рамки закупівель з чіткими KPI (надійність, локалізація) замість дискреційних угод; судова реформа як передумова.

Існує позитивний виняток. Військова технологія сприяє культурі, яка ставить результати вище за зв'язки. Система, в якій «непрацюючий дрон» означає чиюсь смерть, погано терпить рентоорієнтовану поведінку. Ця культура повинна поширюватися на відновлення за допомогою відкритих стандартів, прозорих тендерів та справжнього аудиту.

Програма дій — простими словами

Для уряду: Налагодити експорт військових технологій через міждержавні канали, перетворюючи бойову репутацію на валюту. Запустити «зони подвійного призначення» з спрощеними податковими та регуляторними режимами для компаній, що працюють у сферах БПЛА/БПТ, агроробототехніки та енергетики. Включити сучасні технології до вимог контрактів на реконструкцію — від обстеження дронами до мікромереж. Підняти судову реформу до статусу промислової політики: без захисту інвестицій капітал не буде реалізований.

Для партнерів G7/ЄС/НАТО: Перехід від допомоги до спільних інвестицій: спільні об'єкти, локалізація компонентів, спільні випробувальні центри. Інтеграція українських систем у ланцюги постачання оборонної продукції Альянсу. Створення комплексного механізму страхування, адаптованого до приватних інвестицій у виробництво подвійного призначення та інфраструктуру відновлення.

Для бізнесу та інвесторів: Зосередитися на екосистемах — компонентах, програмному забезпеченні, випробувальних майданчиках, інженерії. Налагоджувати партнерські відносини на місцевому рівні, перевіряючи якість за допомогою Brave1 та відкритих випробувальних об'єктів. Плануйте на роки: це означає ранній вхід у майбутній сегмент високих технологій ЄС, який формується в режимі реального часу.

Україна бере участь у трьох одночасних перегонах: військових перегонах проти виснаження, економічних перегонах проти дефіциту капіталу та перегонах у сфері управління проти корупції. Послідовна перемога неможлива — кожна з них підсилює інші. Це пояснює, чому стратегія подвійного використання працює: вона одночасно створює бойову перевагу, доходи в іноземній валюті та внутрішній попит на інновації.