Банки не кредитують!

Крах економіки держави починається з неефективної банківської системи. Коли депозитів в банках більше, ніж кредитів. Бо кредити потрібні бізнесу на розвитку, вони збільшують попит на товари. А депозити, коли їх більше, вимивають гроші.

Станом на 2024 рік, депозитні вклади в українських банках займають значну частку фінансових активів. Банківська система України залучила велику кількість депозитів від населення та підприємств.

Наприклад, Raiffeisen Bank є найбільшим банком в Україні з активами на суму 844,41 млрд грн, що складає 21,58% ринку. ПриватБанк посідає друге місце з активами на суму 735,28 млрд грн, що становить 18,79% ринку, а Ощадбанк має активи на суму 607,45 млрд грн, що дорівнює 15,53% ринку.

Доречі, в лідерах два державних банки та один закордонний. А де українські комерційні банки? Відкрите питання, відповідь на яке знає Гонтарєва. Маю надію, що вона колись відповість. І на питання, і перед законом.
Високий рівень депозитів супроводжується недостатнім рівнем кредитування бізнесу, що може призвести до уповільнення економічного зростання та інвестиційної активності.

Банки надають перевагу зберіганню коштів у вигляді депозитних сертифікатів НБУ або інших низькоризикових інструментів, замість кредитування бізнесу, що стримує розвиток малого та середнього підприємництва.

Звичайно, щоби банк надав вам кредит, він має в когось взяти депозит. На цьому грунтується банківська діяльність як така. Але коли банки акцентують увагу на депозитах, заробляють на ОВГЗ та депозитних сертифікатах, то навіщо їм давати вам кредити?

Кредит — це ризик, а ОВГЗ в Україні — гроші з повітря, сплата яких гарантується державою. Схема працює чудово. Банк взяв ваш депозит — купив за нього ОВГЗ — заробив сам і виплатив вам відсоток.

Це своєрідна валютна спекуляція, вигідна виключно власникам великих капіталів, що прагнуть «заробляти» на них великі відсотки. В цей час бізнес, що має експортну перспективу та виробляє додану вартість, залишається без ліквідності. В умовах відсутності повноцінного фондового ринку та інструментів інвестицій (крім приватних) у виробників продуктів та послуг немає грошей на розвиток.

В умовах, коли в Україні залишається висока ключові ставки, це сукупно впливає на зниження темпів кредитування бізнесу в Україні.

Поясню в пунктах.

Висока облікова ставка: Облікова ставка НБУ, навіть після зниження до 13,5%, залишається значно вищою за рівень інфляції (3,2%). Це призводить до високих реальних процентних ставок, які банки використовують для кредитування бізнесу.

Високі ставки на інші інструменти НБУ: Ставки на депозитні сертифікати та кредити рефінансування також залишаються високими, що підвищує вартість запозичень для банків і, відповідно, для бізнесу.

Висока вартість кредитів: Бізнеси змушені брати кредити під високі відсотки, що збільшує вартість фінансування їхньої діяльності. Це робить нові проекти менш рентабельними і стримує інвестиції.

Зростання витрат на обслуговування боргу: Підприємства, які вже мають кредити, змушені витрачати більше коштів на обслуговування свого боргу, що зменшує їхні можливості для реінвестування та розвитку.

Зменшення попиту на кредити: Високі процентні ставки знижують попит на кредити серед бізнесу. Підприємства можуть відмовлятися від залучення кредитних коштів через їхню високу вартість.

Скорочення кредитування економіки: Згідно з даними, рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП. Це свідчить про загальне зниження активності на ринку кредитування.

Конфлікт цілей: НБУ намагається одночасно проводити політику приваблення гривневих активів та стимулювання кредитування, що є суперечливими цілями. Високі ставки приваблюють депозити, але стримують кредитування.

Відволікання коштів: Політика строкових депозитних сертифікатів НБУ відволікає кошти, які могли б бути використані для кредитування бізнесу, на інструменти з вищою доходністю для банків.

Нестабільність та ризики: В умовах економічної невизначеності, викликаної війною та іншими факторами, бізнеси стають менш схильними до ризику та неохоче залучають додаткові кредити.

Відтік коштів з економіки: Високі ставки стимулюють відтік коштів з реального сектору в банківську систему, що обмежує доступність фінансування для бізнесів.

Високі реальні процентні ставки, створені політикою НБУ, значно ускладнюють кредитування бізнесу. Висока вартість кредитів знижує попит на них, а підприємства змушені витрачати більше на обслуговування вже існуючого боргу. Водночас, політика приваблення гривневих активів відволікає кошти з економіки, що ще більше обмежує доступність фінансування для бізнесу. Для покращення ситуації необхідно продовжувати знижувати процентні ставки та забезпечувати більш сприятливі умови для кредитування бізнесу.