Депопуляція України. Як вона впливає на економіку?

Війна в Україні призвела до ще більшого скорочення населення країни, що розпочалось в 1994 році. Станом на кінець січня 2023 року від 25% до 30% всього населення України було переміщено в межах та за межі України. Населення України швидко скорочувалося ще до війни через низьку народжуваність, високий рівень смертності та високий рівень еміграції. За оцінками вчених Об'єднаного дослідницького центру (JRC), до 2052 року країна може втратити понад третину свого населення.

Історично різні країни стикалися з демографічними проблемами, і їх вирішення дає цінну інформацію. Наприклад, під час промислової революції населення планети значно зросло. Це було пов'язано насамперед з розвитком технологій та охорони здоров'я, що призвело до зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя. Однак таке стрімке зростання населення викликало занепокоєння щодо перенаселення та дефіциту ресурсів.

Імміграція відіграє важливу роль в економічному зростанні. Дослідження показують, що збільшення рівня імміграції може сприяти зростанню ВВП країни на душу населення та підвищенню рівня життя її громадян. Наприклад, за прогнозами, помірне збільшення рівня імміграції в США збільшить річний ВВП на душу населення на 1300 доларів до 2050 року. Це пояснюється тим, що іммігранти не лише роблять внесок в економіку, але й збільшують кількість населення працездатного віку, що призводить до більш продуктивної та процвітаючої економіки.

Повоєнна відбудова України є унікальним викликом, який вимагає цілісного підходу до економічного розвитку. Масштаби руйнувань та ресурси, необхідні для відновлення, є безпрецедентними з часів Другої світової війни. Світовий банк оцінює витрати на відновлення у 350 мільярдів доларів США, тоді як у плані відновлення українського уряду згадується 750 мільярдів доларів США.

Було визначено три основні принципи відновлення України. По-перше, воно має бути цілісним відновленням економічного розвитку, зосереджуючись не лише на відновленні фізичних активів, а й на пожвавленні та перезапуску економіки та інтеграції України в міжнародний ланцюжок створення додаткової вартості. Це забезпечить стійкість і довготривалість відновлення, а вигоди від нього з часом відчує населення України.

По-друге, приватний капітал відіграватиме ключову роль не лише як критично важливе джерело фінансування, але й як здатність ефективно використовувати ці кошти в Україні. В історичному контексті максимальний чистий обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив трохи більше 10 мільярдів доларів на рік, але зараз ми говоримо про сотні мільярдів доларів. Тому дуже важливо, щоб приватні партнери принесли в Україну свої можливості у сфері закупівель, свої мережі постачальників і свій мережевий досвід, щоб ми могли ефективно використовувати ці кошти.

Нарешті, третій принцип — це координація. Вкрай важливо, щоб приватний капітал, донори та український уряд координували свої дії та працювали разом для досягнення максимальної синергії, щоб зробити планування відновлення ефективним.

Насамкінець, вирішення демографічної кризи в Україні потребуватиме багатогранного підходу, який включає в себе вивчення історичних прикладів, заохочення імміграції та впровадження політики, що сприяє економічному зростанню. Хоча це завдання, безсумнівно, складне, потенційні вигоди для економіки України та її населення роблять його вартим зусиль.

Зростання населення в країні з широкими можливостями працевлаштування та конкурентоспроможною заробітною платою може значно підвищити ВВП на душу населення. Це пояснюється тим, що коли більше людей мають оплачувану роботу, вони роблять внесок в економіку через збільшення споживання та податкових надходжень.

Згідно з дослідженням Світового банку, країни зі зростаючою робочою силою та високим рівнем зайнятості, як правило, мають вищий ВВП на душу населення. Це пояснюється тим, що більша кількість робочої сили призводить до виробництва і споживання більшої кількості товарів і послуг, що, в свою чергу, стимулює економічне зростання.

З іншого боку, відтік населення з країни може зменшити її конкурентні переваги на глобальному рівні. Коли кваліфіковані працівники емігрують у пошуках кращих можливостей, країна втрачає цінний людський капітал, що може негативно вплинути на її економічні показники.

Це явище, яке часто називають «відтоком мізків», може призвести до нестачі кваліфікованих кадрів у ключових галузях, сповільнити інновації та знизити темпи економічного зростання. Дослідження Міжнародного валютного фонду показало, що країни з високим рівнем відтоку мізків, як правило, мають нижчі показники економічного зростання та інновацій.

Отже, кількість і якість працівників у країні відіграють життєво важливу роль у її економічних показниках. У той час як зростання населення та автоматизація можуть стимулювати економічне зростання, відтік населення може мати протилежний ефект. Тому для політиків вкрай важливо впроваджувати стратегії, які залучають і утримують таланти, сприяють інноваціям і керують переходом до все більш автоматизованої економіки.