Три факти про український ринок нерухомості у період війни

Від початку повномасштабного вторгнення минуло понад 8 місяців, а ринок нерухомості досі оговтується від шоку. Економічні труднощі та психологічні блокери вже зараз змінюють багато процесів і у роботі компаній, і у поведінці споживачів. Ці тенденції в подальшому матимуть визначальний вплив на траєкторію розвитку ринку нерухомості.

Спад продажів у 10 разів

Після відкриття реєстру в травні і девелопери, і власники на вторинці трохи набрали повітря в легені і готувались розправити плечі. Очікування покращення ситуації на фронті, а можливо і перемоги, яку деякі пророкували вже на літо, викликало закономірний емоційний підйом. Вкупі з військовими перемогами це позначилось на поступовому відновленні попиту, який до кінця літа сягнув 25% від обсягів, що були до війни. Щоправда, левову частку в його структурі займав все ж таки відкладений попит. Люди цікавились потенційною купівлею, але гроші у відділи продажів масово не потекли.
По факту у київському регіоні рівень продажів, що був до війни, знизився у 10 разів: це в період затишшя, коли угоди все ж таки реєструвались. Проте вже в першій половині осені первинку чекало нове випробовування на міцність: фактично нульові продажі в умовах підвищення ядерної загрози та обстрілів енергетичної інфраструктури.

Цікавлять ЖК зі ступенем готовності від 60-70%

Це почасти взаємопов’язані речі з темпами будівництва. Адже девелопери, беруться за будівництво в першу чергу об’єктів з високим ступенем готовності. Тобто це додаткова підстраховка, що затягувать надто довго не стануть.
Наразі покупець уважно спостерігає за будівельними майданчиками щонайменше місяць-півтора, щоб оцінити темпи будівництва. Якщо крани лише рухають з місця на місце, то навряд можна говорити про зростання продажів у подальшому.
Планування квартир із окремими кімнатами і великими кухнями, об’єднаними із зоною для спілкування родиною/додатковим простором для життя, зараз викликають більший відгук, ніж класичні окремі невеликі кухні 9-12 кв.м. Справа в тому, що наразі родини багато часу проводять вдома в повному складі, а інколи й об’єднуються декілька поколінь (бать, діти, онуки) для спільного проживання. Потрібен простір, де відносно комфортно ці всі люди можуть взаємодіяти і розміститись. Цікавляться, за моїми даними, євродвушками передусім: велика кухня-гостьова, дві окремі спальні.

Купують лише у тих, кому довіряють

А вимірюють довіру двома принциповими речами: реальними темпами будівництва станом на зараз та досвідом компанії у минулому. Тільки вкупі вони працюють. Відомий бренд зараз нікого не рятує. Ба більше, як показала практика восьми місяців, далеко не всі лідери можуть тримати темп і виконувати взяті на себе зобов’язання по факту.
Якщо ми говоримо, що понад 60% проєктів, які розпочались до 24 лютого, відновились, то реальна кількість майданчиків, де крани працюють, а не імітують діяльність, менша щонайменше на чверть. Тому що декларувати не означає виконувати.
Якщо говорити про компанії, які дійсно будують в київському регіоні, то я б виділила в першу чергу трійку: KAN Development, Royal House, Alliance Novobud, які не збавляли, а подекуди й нарощували темпи. Це пов’язано із кількістю проектів в портфелі, коли не треба думати одночасно про багато майданчиків, а також підходом компанії, коли готові брати на себе відповідальність і будувати тут і зараз.
Загалом динаміка будівництва на майданчиках зараз має бути не менше 1 поверху в теплий період або 8-10% готовності. А коли компанії простоювали 5-6 місяців, соваючи техніку з місця на місце, то ні про які зрушення суттєві не йдеться.