Фондовий ринок. Якщо зорі загоряються, значить це комусь потрібно

Спершу думав задати питання експертам, але воно виявилося задовге, тому розміщую його у вигляді блога.

На цьому сайті іноді спалахують дискусії з приводу чи потрібен Україні фондовий ринок чи не потрібен, для чого він існує та для чого його намагаються розвивати (чи не розвивати). Пояснення різних людей і власні спостереження склали в мене доволі неясне уявлення з цього предмету.

З одного боку, підприємство ніби отримує безкоштовний кредит під випущені акції. З іншого – воно його отримує при первинному розміщенні за номіналом. Те, що потім спекулянти ганяють ці акції між собою, для підприємства не має ніякої користі. Хіба що можна продати ще партію акцій, після чого на їх знову зароблятимуть люди, які до підприємства не мають жодного стосунку (звісно, крім запису в списку акціонерів). Таким чином, безкоштовний кредит – доволі неоднозначний аргумент корисності фондового ринку.

Гіпотеза адекватної оцінки ринкової вартості підприємства – теж сумнівна теза. Наприклад, приходить інвестор на завод і хоче його купити. Власники кажуть, що на основі комплексної оцінки результатів діяльності підприємства та перспектив галузі, воно коштує якусь суму. Інвестор відповідає, що на фондовому ринку ціна акції втричі менша. Але таку (і навіть більшу) розбіжність можна спостерігати між рекомендаціями аналітиків і ціною на акцій на біржі. Виходить, що трейдери, дехто з яких навіть не знає, де знаходиться підприємство, й не розуміється на технології даного виробництва (зустрічав у одній книзі про фондову торгівлю фразу «производитель сахара собрал урожай сахара») можуть краще оцінити його ринкову вартість?

Якщо купити акцію означає купити частину підприємства, то що ж означає торгівля фьючерсом? Як я розумію, це – просто ставка на те, куди піде індекс акцій. Хтось купує з розрахунку на його зростання, хтось – продає, щоб заробити на можливому падінні. Таким чином, це – просто букмекерська контора, чим вона відрізняється від ставок на результати матчів у єврокубках?

Але ж фондовий ринок – не український винахід. Фондові ринки існують давно в різних країнах. Для чого вони функціонують там?

Таким чином, основних питань два.

1) Яку, конкретно, вигоду отримують їх підприємства від того, що їх акції торгуються на різних площадках (крім описаного вище прикладу про залучення коштів інвесторів)? Невже це робиться лише для задоволення (забезпечення роботою) фондових спекулянтів? Яка користь українським підприємствам торгуватися на біржах інших країн, що теж пропонується.

2) Яка, конкретно, вигода від існування (розвитку) власного фондового ринку українській економіці?