Напрямки руху фондового ринку

По-перше, існують щоденні коливання, їх перевагою намагається скористатися звичайний трейдер. Ці коливання можна порівняти з брижами на поверхні води затоки. Вони не можуть бути передбачені жодним чином і не мають ніякого відношення до дійсної вартості передбачуваної власності або до умов в цілому. Будь-яка людина, що прагне отримати прибуток з цих рухів, на мою думку, просто азартний гравець.

По-друге, існують широкі падіння і пожвавлення від п'яти до десяти пунктів, що тривають понад декілька тижнів і викликані тим, що ринок стає перепроданим або перекупленим. Ці більш широкі рухи можна порівняти з хвилями, викликаними вітрами, що дують над водами затоки. Ніхто не може сказати, куди подуют вітри, але, знаючи, як вони дмуть, порівняно легко передбачити, чи будуть води бурхливими або спокійними. Якби професійні трейдери залишили ринок у спокої, приплив повільно і постійно піднімався б або відступав без хвиль, що змінюються відповідно до фундаментальних умов. Але через своє нетерпіння і жадібність біржові спекулянти безперервно або підштовхують природний рух занадто далеко, або уповільнюють його. Якщо вважається, що тенденція ринку буде знижувальною, всі ці спекулянти стають на ведмежу сторону і продають акції коротко до тих пір, поки ринок не виявиться «перепроданим» і буде нижче, ніж виправдовують умови. Як тільки до біржових спекулянтів доходить, що вони накоїли, вони змінюють свої позиції і починають купувати, продовжуючи до тих пір, поки ринок не виявиться «перекупленим», або вище, ніж дозволяють умови. Таким чином, ринок дуже рідко знаходиться на своєму логічному місці, якщо виходити з фундаментальних умов, але майже завжди вище або нижче цієї точки, грунтуючись на цих технічних умовах.

А те, що ці спекулянти збираються робити, передбачити неможливо нікому, навіть їм самим. Але, виходячи з скрупульозного і систематичного вивчення тікерів, часто можна зрозуміти, що ці спекулянти намагаються зробити. Таким чином, часто можна розумно здогадатися, чи буде наступним падіння або пожвавлення, але в кращому випадку це буде тільки припущення. Звичайно, я нікому не раджу вивчати технічні умови ринку, щоб торгувати в такі моменти, та тим, хто зобов'язаний торгувати, я рішуче рекомендую підкріплювати свої наміри вивченням цих рухів і технічних умов, що викликають їх.

По-третє, існують довгі коливання, що тривають понад один рік і більше, викликані відповідними змінами у фундаментальних умовах. Ці довгі коливання можна порівняти з рухами припливу. Брижі неможливо передбачити; про рухи хвиль можна тільки здогадуватися, але рухи припливу і відпливу можна передбачити з абсолютною точністю. Точно також ті, хто вивчає фундаментальні умови, можуть сказати, чи знаходиться ринок на верхній або нижній точці припливу, або що зараз: відлив або прилив.

Вивчайте Фінансові Цикли

Вся фінансова і промислова історія поділена на окремі цикли, і кожен цикл складається з чотирьох окремих періодів від двох до чотирьох років. Існує період ділового процвітання, під час якого інсайдери розпродають і акції падають у ціні; період спаду в економіці, під час якого акції тащаться на вкрай низькому рівні; період депресії в економіці, коли інсайдери скуповують і акції ростуть в ціні, і період економічного зростання, в самому кінці якого акції досягають ненормально високих цін. Крім того, систематичним і ретельним вивченням як економічних, так і інвестиційних умов, і їх відносин один з одним, можна точно визначити де в даний час, з цих чотирьох періодів ми знаходимося, і розрахувати досить близько час, коли можна очікувати змін.

Раз можна настільки передбачити ці довгі коливання, які називають третім рухом, то ті, у кого є гроші і впевненість у своїх переконаннях, мають можливість зробити великі статки. Більш того, на відміну від майже всіх інших форм спекуляції, такі люди, дійсно використовують переваги цих рухів, надають певну послугу своїй країні, допомагаючи стабілізувати економічні умови. Власне кажучи, кожен додатковий інвестор, який прагне отримати прибуток за рахунок цих довгих коливань, сприяє тому, щоб майбутні періоди депресії ставали менш суворими, а майбутні періоди процвітання – менш безвідповідальними.

У світлі вищесказаного повинні бути очевидними два твердження. Перше: не існує надійного способу робити гроші у внутрішньоденних спекуляціях, в яких не відмовляє собі звичайний трейдер. Дев'яносто вісім відсотків таких трейдерів зазнають невдачі, втрачаючи не тільки свої гроші, але і здоров'я, репутацію, і, що найгірше, свою сміливість, і самоповага. Гра є абсолютно «нечесною» по відношенню до них, так як сили, що керують усіма атрибутами та інструментами, не підкоряються ніяким законам і правилам. У Монте-Карло людина грає просто навмання і, виключаючи два з половиною відсотка на користь банку, разом з банком має рівні шанси на виграш, що не відповідає ситуації, коли він грає проти Уоллстріта. Не тільки комісії проти спекулянта – якщо він і буде вигравати половину раз, то все одно позбудеться комісійних, – але майже все «підлаштовано» так, щоб перемогти його.

Не слідуйте за натовпом

Більшість бюлетенів про стан ринку спонукає публіку купувати, коли їм слід продавати, і продавати, коли їм слід купувати. Банки знижують свої процентні ставки і полегшують людям покупку, коли акції слід насправді продавати, і навпаки, вони відкликають позики і ненавмисно роблять все, що можливо, щоб перешкодити публіці купувати, коли акції коштують дешево. Корпорації підвищують свої дивіденди і публікують блискучі звіти, роблячи свої акції привабливими, коли вони вже занадто дорогі, і знижують дивіденди і показують маленьку прибуток, коли акції насправді привабливі і є безпечною інвестицією, і так відбувається по всьому ланцюжку. Банки, корпорації, керівники і навіть багато брокерів, всі свідомо чи ні, об'єднані, щоб направити публіку в неправильну сторону. Тому тільки приблизно двом відсоткам трейдерів, що вступають на Уолл-стріт, вдається як небудь виграти в цій грі, незважаючи навіть на те, що більший відсоток тих, хто грає в Монте-Карло, зривають банк.

Звичайно, якби хтось знав, що уолл-стрітівська організація буде незмінно давати неправильні поради, він міг би, якщо мав би незвичайний самоконтроль і незалежність, виграти гру, завжди поступаючи з точністю до навпаки тому, що зазвичай радять деякі інформаційні листки, банки, офіційні особи корпорацій і брокери. Але це також неможливо, так як ця організація іноді радить правильно з тією ж метою подальшого збивання з пантелику інвесторів і публіки в цілому. Таким чином, перше, що я хочу довести до читачів, це те, що лише близько двох відсотків спекулянтів і трейдерів досягли успіху, пішовши з Уолл-стріт на спокій з хоч якимось прибутком, і велика частина цього малого відсотка досягає успіху в основному за рахунок удачі.

Друге твердження, яке я хочу підкреслити: хоча звичайний спекулянт має дуже маленький шанс отримати прибуток і майже неможливо зробити гроші на акціях способами, що зазвичай практикуються, все ж існує один метод, за допомогою якого цього можна добитися. Я маю на увазі метод використання довгих коливань, які тривають протягом періодів від одного до чотирьох років, що можливо систематичним вивченням фундаментальних умов.

А що буде робити фондовий ринок сьогодні або завтра, або навіть на наступному тижні, або, можливо, в наступному місяці, ніхто не знає, і тільки ті, хто повністю знайомий з технічними умовами ринку, зможуть зробити розумне припущення. Не рахуючи близько півдюжини членів організації на Уолл-стріт, всі інші, що грають в гру коротких коливань, просто інструменти. Ці шестеро людей добре всім відомі і досягають своєї сили за рахунок їх близьких відносин з пресою, корпораціями та брокерами. Більш того, хоча місця цих людей можуть бути відібрані у них іншими людьми, все ж число їх ніколи не буде набагато більше, бо, поки триває цикл, вони починають намагатися побити один одного, що і стримує їх число. Тому не можна тверезо розраховувати стати одним з них.

Будьте Великою Людиною

Однак є інше і набагато більше коло людей, що представляють Уолл-стріт в очах громадськості і постійно роблять і акумулюють величезні статки. Проте ці люди не трейдери і спекулянти, як згадані перші шість чоловік, хоча громадськість і не бачить різниці. Операції цих великих людей грунтуються цілком на фундаментальних умовах і довгих коливаннях. Коли акції коштують дешево і вони вважають, що фундаментальні умови щотижня стають все стійкіше, вони починають і продовжують акумулювати стільки часу, скільки фундаментальні умови продовжують поліпшуватися. Цей період зазвичай триває близько вісімнадцяти місяців, хоча вони можуть зробити вісімдесят відсотків своїх покупок протягом перших місяців періоду, коли преса, банки та офіційні особи корпорацій, всі здаються налаштованими песимістично, і публіка продає. В кінці цього періоду і починаючи з першої ознаки реального процвітання, ці люди починають продавати, хоча багато з них продовжують говорити оптимістично, щоб публіка продовжувала купувати. Іншими словами, починається процес розподілу, що триває один рік і більше, під час якого всі лідери кажуть оптимістично, банки позичають гроші під низький відсоток, а корпорації піднімають свої дивіденди. Незважаючи на це, фундаментальні умови більше не поліпшуються, і ці люди, які вивчають більшою мірою фундаментальні, ніж поверхневі умови, швидко продають всі свої акції; власне кажучи, навіть гроші, отримані від продажу цих акцій, позичають на Уолл-стріті, щоб дати можливість публіці легше купувати акції.

Потім, коли публіка поглинула всі можливі акції і поверхневі умови настільки блискучі, що звичайний спекулянт не очікує будь-яких неприємностей, хоча фундаментальні умови є, звичайно, незадовільними, проходить слух: «пора». Після цього акції починають падати, і майже кожен стає налаштований песимістично, банки починають відкликати позики, корпорації знижують дивіденди і робиться все, щоб підштовхнути продаж акцій і викликати низькі котирування. Цей метод придушення ринку триває один рік, або більше, до тих пір, поки фундаментальні умови не починають поліпшуватися, коли знову почався вищезгаданий процес накопичення, хоча економіка, як це показують поверхневі умови, все ще дуже пригнічена.

Коротше кажучи, ці люди, постійно вивчають фундаментальні умови, виходять на ринок раз на кілька років купити або продати, в залежності від того, що ці фундаментальні умови показують. Після придбання акцій вони тримають їх рік або близько того, продаючи тоді, коли публіка починає купувати, позичаючи публіці гроші на рік або більше, щоб відповідно полегшити вищесказані покупки. Продавши всі свої наявні акції, а також створивши великі короткі позиції на ринку – в той час, коли банки, комерсанти й інвестори надмірно кредитували і фундаментальні умови стають хворими, – вони раптово змінюють свій підхід, починають говорити песимістично і робити все можливе, щоб знизити акції, як описано вище, готуючись до наступного періоду накопичення.

А що відбувається на ринку з дня на день або з місяця в місяць, цих людей не хвилює. Вони не відслідковують ринок, як це роблять дев'яносто дев'ять відсотків спекулянтів, а вважають за краще просто грати на довгих коливаннях. Більш того, хоча я сильно налаштований проти багатьох методів, використовуваних деякими з цих людей, я все ж вважаю, кінцевий результат їх занять приносить країні користь, сприяючи створенню стабільних умов, а також опиняючись прибутковим для них.

Звичайно, це означає обмеження всіх покупок, ймовірно, одним місяцем за два роки або більше і володіння зазначеними акціями якийсь час; зведення всіх продажів, ймовірно, до одного місяця, і потім якийсь час покупка тільки векселів. Однак, роблячи так, можна врешті-решт без великого ризику накопичити величезні статки, особливо якщо обмежувати інвестиції високоякісними стандартними цінними паперами. Майже всі існуючі величезні статки створені вивченням фундаментальних умов, незалежною роботою методами, описаними вище. Більш того, лише вивчаючи фундаментальні умови, можна приєднатися до цих великих підприємців, чого не можна зробити, займаючись внутрішньоденною або внутрімісячною торгівлею, і зробити гроші, як це роблять вони.

Джерело — Історії Інвесторів