У «Дельта Банку» - багатомільярдні дірки в балансі, у Фонду гарантування - чергова пустушка

Вимивання коштів з банку продовжувалися і під «наглядом» куратора НБУ після видачі стабкредиту регулятора і визнання установи проблемною.


З «Дельта Банку» виведені десятки мільярдів гривень


Наявні в розпорядженні DT.UA дані про поточний фінансовий стан «Дельта Банку», визнаний неплатоспроможним 2 березня, дають підстави зробити висновок, що у відання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в черговий раз передана «пустушка».

Про це в статті для DT.UA «Злодії поза законом» пише Юрій Сколотяний.

Станом на 2 березня 2015 р. кредитний портфель «Дельта Банку» оцінювався в 45,5 млрд грн, з яких на валютні позички припадало близько 20,5 млрд. При цьому за юрособами значилося 24,7 млрд грн зобов'язань перед банком, за фізосібами — 20,8 млрд.

За наявною у DT.UA інформацією, реально повністю «живими» і безпроблемними в корпоративному сегменті можна вважати лише позики малому і середньому бізнесу на суму… всього 300 млн грн.

Серед найбільших позичальників банку значаться підприємства, що належать таким відомим особистостям, як Юрій Іванющенко, Ігор Нусенкіс, Костянтин Жеваго, Вадим Новинський. Обслуговувалися до останнього часу тільки зобов'язання компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго, та й той у січні перестав платити за своїми зобов'язаннями.

На пов'язаних з власниками та менеджментом банку компаніях значилося інсайдерських кредитів, як мінімум на 6,98 млрд грн., частина з яких вже виведена з банку.

12 компаній, за якими числяться зобов'язання перед банком на суму 4,237 млрд грн, — це пустушки, від яких сама «Дельта», так і тимчасова адміністрація точно не дочекається ніяких грошей.

Серед них такі структури, як «Ті Ел Сі Системз», «Мерчант Хауз», « Антарес-Торгсервіс», «САБ-Р», «Еллада», «Грін Грейн», «Дельта Преміум Ресурс» і, нарешті, структура з найбільш виразною назвою — «Бонні і Клайд».

Вищеназвані структури об'єднує, згідно експертного висновку НБУ, ряд вельми примітних особливостей. Отже, всі вони: — не мають виробничих потужностей; — мають однакові юридичні адреси; — кошти на їхніх поточних рахунках — винятково кредитні; — мета кредитування — поповнення обігових коштів (під 16–20% у гривні, 8–12% у доларах США, оплата — щокварталу, кредитні лінії відкрито до 2016–2017 рр.); — застава — майнові права на виручку від реалізації товару, сам товар, цінні папери, депозити; — кредитні кошти у валюті спрямовувалися як передоплата за товар по контрактах із нерезидентами (Marford Finance LTD, Ronway Trading, Silisten Trading Ltd). Це — елемент схеми виведення валюти за кордон і/або курсових спекуляцій, що дуже часто практикується. Навіть якщо через 90 днів гроші повертаються через невиконання контракту, то після обов'язкового продажу йдуть на погашення гривневої частини заборгованості та відсотків за нею, але вже по зовсім іншому курсу; — за весь період кредитування товар не надходив жодного разу (!); — усі ці компанії проводили сумнівні операції, і їм видавалися, по суті, бланкові кредити, поручителями за якими виступали співробітники СК «Дельта-Життя», «Дельта-Капітал», «КУА „Примоколлект“, АТ „Дельта Банк“. Знімали гроші через касу в день внесення готівки М.Лагуном для збільшення статутного капіталу АТ „Дельта Банк“.


Але найцікавіше, як пише автор,-це інформація про стан низки кореспондентських рахунків „Дельта Банку“ в таких установах, як East-West United Bank S.A., Bank FRICK & Co AG, Meinl Bank AG, Bank Winter & Co AG, у яких зависло, не багато не мало, 479 млн 815 тис. 625,22 дол.! Тобто майже півмільярда найтвердішої валюти, повернення якої в Україну вистачило б на покриття зобов'язань „Дельти“ перед клієнтами на понад 10 млрд грн (навіть якщо рахувати, знову ж таки, за закладенм у бюджеті курсом 21,7 грн/дол.).

Однак, за даними джерел ZN.UA, практично за всіма цими рахунками залишки хоча номінально і числяться у звітності „Дельти“, але реально вже або списані (у тому числі в грудні 2014-го — лютому поточного року), або їх списання планується в найближчому осяжному майбутньому для „забезпечення заставних зобов'язань“.

Примарна поки що й доля 4,3 млрд грн, що перебувають на коррахунку „Дельти“ у Приватбанку. За наявною інформацією, ця сума виявилася списаною у два заходи: спочатку 3,8 млрд (2 березня 2015 р.), а потім ще 1,53 млрд (11 березня 2015 р.) згідно з повідомленням про передання прав вимоги. Відбулося це, виходить, або в день прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації в „Дельту“, або навіть після цього.

Примітно, що ці операції не були відображені в бухгалтерському обліку „Дельти“, що призвело до спотворення її статистичної звітності.

»Звичайно, згадані гроші вивели за кордон не вчора. Однак украй бентежить та обставина, що банк не зміг (не захотів?) ними скористатися в умовах кризи ліквідності. Викликає, як мінімум, подив і те, що банківський регулятор не вимагав їх повернення в країну, видаючи «Дельті» рефінансування та затверджуючи програму його фінансового оздоровлення при видачі стабкредиту. Адже це запросто допомогло б вирішити більшість тодішніх проблем установи! Дивна короткозорість чи злочинна недбалість, що змушує запідозрити чиновників, які підписували відповідні документи, у наявності найсправжнісінької злочинної змови", — зазначає автор статті.

Також вже після вступу в силу постанови НБУ про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних відбувалося активне дроблення вкладів для того, щоб вони підпадали під компенсацію ФГВФО. Зокрема, в «Дельті» здійснювались перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізосіб у сумах менше 200 тис. грн. Наприклад, у вигляді «поворотної фінансової допомоги», одержувачі якої значаться в базі вкладників. За даними фінансової звітності банку, яка є в розпорядженні ZN.UA, тільки з початку грудня минулого року сума вкладів в «Дельті», що підлягають відшкодуванню з ФГВФО, зросла з 13,4 млрд грн до заявлених у релізі фонду 16,7 млрд. тобто лише за три останні місяці перед введенням тимчасової адміністрації — більш ніж на 3 млрд грн.
За матеріалами:
DT.UA