«Аеросвіт», як дзеркало можливої революції?

Тихі та ситі після новорічні дні для сотень українців, як за кордоном, а особливо за  кордоном, закінчилися неприємним сюрпризом в аеропортах, де так гарно та спокійно відпочивалося.
  
«Аеросвіт» непросто, в традиційному для нього стилі затримав рейси, до чого вже звикли його постійні пасажири, а на цей раз взагалі кинув їх напризволяще.

Проте, не буду повторюватися, всім і так відома ситуація, про це багато писали й продовжують писати. Однак, я спробую проаналізувати, що ж насправді проходить за цими подіями, глянути трохи глибше, ніж просто банкрутство авіакомпанії.

Те, що в «Аеросвіті» є проблеми давно не є секретом ні для кого, скарги та нарікання на систематичні запізнення, сервіс, «дороговизну» квитків є загальновідомими, як і корпоративні проблеми всередині компанії.

Борис Вікторович Колесников, в часи свого міністерства не один раз публічно обіцяв навести порядок, здешевити квитки, порушити монополію, пустити західні лоу-кости на український авіаринок, розібратися з ситуацією в «Аеросвіті».

Та час пройшов, і все лишилося без змін. Чи руки не дійшли в Бориса Вікторовича, чи Ігор Володимирович переконав чиновників в доцільності збереження існуючої ситуації.

То зараз маємо те, що маємо, як любив говорити наш перший Президент. А наступнику Колесникова, Вілкулу можна тільки поспівчувати, ситуація в нього патова, яке рішення не прийми, все одно «негатива не оберешся».

Та повернемося до авіакомпанії. Спробуємо проаналізувати ситуацію спокійно, виважено, з залученням професіоналів від авіації.

Відразу відкинемо таку улюблену тезу про чергове зазіхання Януковича молодшого на авіабізнес Коломойського, з якою виступили деякі відомі політологи. Мабуть вони трохи далекі від реалій бізнес-життя в Україні. Навіщо Януковичу-молодшому авіакомпанія з гігантськими боргами, купою проблем коли набагато простіше створити нову, а напрями Мінтранс може передати своїм наказом, тим більше, що формально підстави для цього є.

Фахівці — авіатори зі мною в приватних розмовах розказують, про креативність Ігоря Валерійовича, з якою він вирішив «розрулити» ситуацію з боргами компанії. Процедура банкротства планувалася, як часткова, тільки на збиткові внутрішні маршрути, де збиралися «похоронити» борги перед аеропортами та й заразом відмовитися від збиткових внутрішніх маршрутів, залишивши за собою магістральні на США, Таїланд, Ізраїль. Правда, українське законодавство не передбачає часткового банкрутства по окремим видам бізнесу, але українські суди й не такі рішення виносили, та на цей раз не вийшло. Ситуація стала публічною, вийшла з під контролю, в результаті чого на сьогодні ІАТА виключили «Аеросвіт» зі своїх членів, що автоматично виключило компанію з міжнародних перевізників.

Крім того, ніхто не відміняв фактор чергової хвилі світової кризи. Те, що «чуйка» в Ігоря Валерійовича завжди була на першому місці факт незаперечний. Це вже другий великий актив, після феросплавних заводів, де він виходить і виводить кошти. Передбачливо, враховуючи невтішні прогнози світової економіки.

І наостанок є ще один внутрішній чинник. З 2010 року Коломойський почувається досить таки некомфортно, нова команда, нові правила гри, хоча й прямої загрози бізнесу, наче б то немає, ніхто заводи не захоплює. Однак є багато інших засобів, коли партнери стають більш жорсткішими, вимоги збільшуються, монополізм втрачається.Тому виведення активів та небажання рятувати існуючі цілком закономірні. Чи піде Коломойський тихо, чи влаштує прощальне шоу, час покаже. А можливості в нього для цього є. Ось тут вже любима теза наших політологів про бунт олігархів стане суворою реальністю. Проблеми однієї авіакомпанії викликали незадоволення декількох тисяч, а якщо завтра «Приватбанк» припинить свою роботу? Я опитав своїх колег, банкірів, чиновників, економістів-вчених, що буде з країною коли найбільший банк припинить свою роботу? Відповідь одна — колапс. Ось тоді на вулицю вийдуть мільйони людей, вийдуть не за Вітю і Юлю, а за свої кровні гроші. А один з колег взагалі намалював «радісну» картину — закривається банк, АЗС, не літають літаки. Все це може здійснити заповітну мрію нашої опозиції про народну революцію. Правда без них. З іншими вождями.

Але то картина більш фантастична, ніж реальна, хоча наша українська дійсність завжди яскравіша ніж американські фільми жахів та фантастичні блокбастери.

А поки що шановні читачі, не літайте літаками «Аеросвіту»!