Мінфін - Курси валют України

Встановити
nepran
Михаил Непран
Зарегистрирован:
13 липня 2011

Последний раз был на сайте:
18 серпня 2022 о 15:43
Подписчики (41):
naf422
naf422
GRAFOLEG
GRAFOLEG
Херсон
maestromaestro
maestromaestro
тернополь
rudaka
rudaka
infopotok
infopotok
54 року, Киев
indagame
IndaGame Games
34 року, Киев
ellenkaz
ellenkaz
24 року, Киев
voronov
voronov
inner
inner
veyricewatch
Любим Карпец
42 року
sorochan
sorochan
kornellio
Роман Корнилюк
39 років, Київ
все подписчики
бизнес-аналитик
10 грудня 2012, 19:17

Так нужно ли строить фондовый рынок?

«Нужно ли строить фондовый рынок?», — з таким питанням звертається до читачів, колега, журналіст Микола Максимчук. З питанням, як анекдот з бородою, майже, як традиційне, інтелігентсько-філософське – «Кто виноват? И что делать?».

Слушно описавши ситуацію, акцентувавши увагу на головній причині — відсутності якісних емітентів. Все ж я думаю проблема набагато ширша. І, на жаль, на першому місці все таки людський фактор. Наш фондовий ринок є яскравою ілюстрацією старої української мудрості – «там де два українця, там три гетьмани».

Здавалося б, цілком логічно та зрозумілим було б функціонування в державі однієї біржі, одного депозитарію, одного регулятора. При жорстких вимогах до торгівців, зберігачів, тощо.

А що в реалі-десяток карликових бірж з мізерними оборотами, такий собі «міждусобойчик» десятка торговців з непомірними амбіціями та інтригами.

А взагалі-то все розпочиналося досить цивілізовано. На початку 90-х, завдяки французькій технічній допомозі створили «Українську фондову біржу», як єдину фондову біржу країни. Але зразу ж почалися ігри та інтриги. Потім гроші дали американці на ПФТС та депозитарій. І знову боротьба та інтриги, знову чистої води амбіції, гризня між учасниками, як результат, все блокується, поки не приходить «молода команда» і робить все по своєму, під плач учасників ринку.

Це так би, мовити короткий екскурс, в те, що було.

Цілком закономірне питання-що робити? Включати «адмінресур». Жорстко та конкретно. Надії на свідомість та можливість самоорганізацію учасників ринку примарні. Виходити з того, що 10 бірж абсурдно, різко підвищити вимоги до діяльності бірж, незважаючи на крики та плач звести до однієї біржі.

В нинішній економічній ситуації хоча б на одну набрати якісних емітентів в лістинг. Завершити створення єдиного депозитарію. Збільшити вимоги до торгівців, підняти планку вимог до публічних акціонерних товариств. Як любила говорити, одна моя колега по Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, — «акціонерне товариство, це, як вечірня сукня, дороге задоволення для дрібного та середнього бізнесу». Цілком логічно, що в такій ситуації потрібно спростити правила реорганізації та ліквідації малих та середніх акціонерок.

І головне, щодо якісних емітентів. Я думаю, слід розпочати з банків. при нинішній їх організаційній формі публічного акціонерного товариства слід домовлятися з Нацбанком про обов’язкову котировку на біржі певного пакету акцій, та якщо з можливим подальшим використанням, скажімо, кредитування під заставу тих же акцій.

Значно складніше з олігархами. Практично всі цікаві підприємства не котуються, або в лістингу в невеликих обсягах. Як їх змусити вийти на українську біржу? Всі вони добре розуміють, як розміщати пакети своїх структур на Заході. А в себе дома повна недовіра. Змусити законодавчо? Нереально. Тут треба шукати варіанти.

А загалом, треба чи не треба будувати питання на мій погляд дещо схоластичне. проблема в іншому: або ринок стає локомотивом, який з новими інструментами впливає на економіку країни, або тихо жевріє, в інтригах та плачах про втрачені можливості.

Просмотров: 1837, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися