Експорт агропродукції у 2025 році: виклики та можливості для виробників і трейдерів

Український агросектор демонструє вражаючу стійкість, попри численні виклики. У 2024 році експорт агропродукції досяг $24,6 млрд, що становить значну частку від загального обсягу зовнішньої торгівлі в $41,6 млрд. Це ще раз підтверджує ключову роль України на світовому ринку продовольства.

Хоча Європейський Союз залишається одним із головних покупців української агропродукції, його частка скоротилася на 9%. Причиною цього стала переорієнтація агровиробників на ринки Африки, Близького Сходу та Китаю, які пропонують більш лояльні умови та не запроваджують квот.

Експорт до ЄС: умови та обмеження

Сьогодні Україна користується тимчасовими торговельними преференціями від Європейського Союзу, які діятимуть до 5 червня 2025 року. Вони передбачають скасування мит і квот для більшості українських товарів, за винятком семи категорій: яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи, мед і м’ясо птиці. Для цих продуктів встановлено обмеження – 5/12 середньорічних обсягів експорту за 2021–2023 роки. Якщо цей ліміт буде перевищено, Єврокомісія може швидко відновити базові квоти Угоди про асоціацію, що значно ускладнить доступ української продукції на ринок ЄС.

В Україні діють і внутрішні експортні обмеження. Щоб уникнути значних квот з боку ЄС, український уряд запровадив превентивні заходи. Зокрема, встановлено нульову квоту на експорт цукру та обмеження на експорт м’яса птиці. Для експорту пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику до деяких країн ЄС (Болгарія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Польща), необхідно отримувати ліцензію через Мінагрополітики, а також дозвіл від цих країн.

Після 5 червня 2025 року можливі два сценарії: продовження чинних обмежень одночасно з розширенням списку товарів, які обмежуються або перехід до довгострокової системи регулювання з більшими місячними квотами. Поки тривають переговори, українські аграрії мають можливість стабілізувати експорт до ЄС, одночасно активізуючи диверсифікацію ринків. Африка, Близький Схід та Азія вже демонструють значне зростання – понад 30% на рік. Зокрема, експорт до Африки досяг $2,6 млрд, і цей показник може зрости ще більше, якщо Україна реалізує план створення продовольчого хабу біля Суецького каналу.

Режим експортного забезпечення

Щоб підтримати надходження валюти в країну, уряд запровадив режим експортного забезпечення (РЕЗ) для ключових груп товарів. Експортери повинні бути платниками ПДВ і дотримуватися мінімальних експортних цін, які Мінагрополітики оновлює щомісяця до 10 числа. Перед митним оформленням експортер повинен зареєструвати забезпечувальну податкову накладну у Єдиному реєстрі, а митна декларація має відповідати її даним.

Ставка ПДВ залежить від повернення валютної виручки: при рівні 80% і вище — 0%, нижче — 14% або 20%, із можливістю коригування до 0% після надходження коштів. У грудні 2024 року було зареєстровано понад 8 310 забезпечувальних податкових накладних на загальну суму 196,6 млрд грн, що свідчить про ефективність цього механізму.

Офіційний контроль та сертифікація

Експорт агропродукції потребує дотримання фітосанітарного, ветеринарного та санітарного контролю. Ця процедура включає відбір зразків, лабораторні тести та видачу міжнародних сертифікатів через систему TRACES NT — платформу ЄС для цифровізації процесів. Експортери мають зареєструватися в системі та отримати CHED — офіційний сертифікат із даними про товар і маршрут.

Держпродспоживслужба України активно впроваджує систему еPhyto, що дозволяє обмінюватись електронними фітосанітарними сертифікатами з 124 країнами, включно з ЄС. У 2025 році очікується запуск єдиного веб-порталу ДПСС та оновлення стандартів відповідно до європейських норм.

Статус схваленого експортера та митні спрощення

Для використання пільгових умов експорту українських товарів необхідно підтвердити їхнє походження. Це можна зробити двома способами:

• Отримати сертифікат EUR.1 для кожної партії товару через Держмитслужбу.
• Отримати статус схваленого експортера, що дозволяє самостійно підтверджувати походження товарів.

Хоча другий варіант є більш зручним, станом на 2025 рік лише близько 400 компаній отримали цей статус.

Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) та митні спрощення надають підприємствам значні переваги, зокрема:

• Оформляти вантажі на власних об'єктах.
• Використовувати спільну фінансову гарантію.
• Отримувати пріоритет у пунктах пропуску.

Ця програма швидко набирає обертів. За 2023 рік 56 підприємств отримали авторизацію АЕО (проти 21 у попередньому році), а станом на сьогоднішній день їх налічується вже 80. В результаті частка АЕО у загальному товарообігу України зросла з 1% у 2023 році до 5% у 2024-му.

З травня 2025 року для трейдерів також стане доступною послуга непрямого митного представництва, що суттєво спростить роботу з європейськими партнерами.

У 2025 році українським агроекспортерам необхідно бути готовими до змін у регулюванні та активно використовувати наявні можливості для оптимізації бізнесу. Ключовими факторами успіху стануть моніторинг митних змін, отримання статусу схваленого експортера, використання митних спрощень і статусу АЕО, а також диверсифікація ринків збуту. Український агросектор продовжує адаптуватися до нових умов, що відкриває додаткові перспективи для зростання експорту та закріплення на міжнародних ринках. Гнучкість і стратегічне планування — ключові складові успіху. Важливо слідкувати за змінами в законодавстві та консультуватися з експертами, щоб зберігати конкурентоспроможність у динамічному глобальному середовищі.