Конституційний суд розширив перелік ухвал, що підлягають оскарженню в адміністративному судочинстві

Вже найближчим часом Верховна Рада України може збільшити перелік ухвал, які підлягають оскарженню та доповнити Кодекс адміністративного судочинства (статтю 294) пунктом щодо можливості оскарження ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ).

10 квітня народними депутатами зареєстровано проект Закону №9197 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом».

На підставі рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2023 від 01.03.2023 року, по справі №3-27/2022(54/22), з метою забезпечення у адміністративному судочинстві рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом, законотворці пропонують внести такі зміни до КАСУ:

1. Доповнити частину першу статті 294 (Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду), пунктом 28 такого змісту: «залишення без задоволення заяви, поданої у порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу»;
2. Частину шосту статті 383 (Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень — відповідачем на виконання рішення суду) викласти у такій редакції: «За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яку може бути оскаржено відповідно до статті 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу».

Законопроект №9197, станом на сьогоднішній день, перебуває на ознайомлені в Комітетах Верховної Ради, очікуючи їх висновків для винесення в подальшому на голосування. Очікується, що за результатом розгляду в Комітетах, законопроект буде схвалений та прийнятий, оскільки КСУ визнав діючі норми КАСУ неконституційними, а внесення вищезазначених змін урівняє громадян з державою в їх можливості апеляційного оскарження.

ПЕРЕДУМОВИ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КАСУ

10 лютого 2022 року, громадянин України Плескач В.Ю. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність положень частини 7 статті 249 (Окремі ухвали суду), частини 1 статті 294 та абзацу 2 частини 5, частини 6 статті 383 КАСУ – положенням Конституції України.

На думку автора клопотання, заборони на апеляційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАСУ порушує право на доступ до суду, що суперечить частині другій статті 55 Конституції України. Водночас скаржник зазначає, що оспорюваними положеннями держава створила собі кращі процесуальні права порівняно із громадянами в адміністративному судочинстві, що є проявом законодавчої дискримінації та порушенням частини першої статті 24 (Рівність прав та свобод громадян перед законом), частини п’ятої статті 125 (Принципи судоустрою), пунктів 1, 3 частини другої статті 129 (Засади судочинства) Конституції України.

Конституційний суд погодився з доводами скаржника та визнав, що чинними нормами статті 383 КАСУ держава ставиться в більш вигідне становище в порівнянні з громадянином, оскільки чинними нормами не передбачено можливість оскарження ухвали суду — про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень та дій органів влади. В той же час, в разі задоволення судом заяви скаржника про визнання протиправними рішень та дій органів влади, держава наділена правом оскаржити відповідну ухвалу в апеляційному суді.

Таким чином, своїм рішенням Конституційний суд усунув прогалину в законодавстві та прирівняв в правах державу та громадянина. В своєму рішенні суд зазначив, що законодавець визначив неоднаковий обсяг процесуальних можливостей (прав) сторін адміністративного процесу чим поставив особу-позивача в гірше процесуальне становище, порівняно з відповідачем – суб’єктом владних повноважень, знівелювавши мету діяльності адміністративних судів.

Суд також звернув увагу на те, що законодавець не встановив дієвого судового контролю за виконанням судового рішення, не забезпечив права особи на судовий захист та гарантії їх реалізації.

З метою приведення положень нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення адміністративного судочинства у відповідність до Конституції України, Уповноважений з прав людини в березні цього року направив до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики свої пропозиції щодо приведення норм КАС України у відповідність до рішення КСУ.

Так, з врахуванням пропозицій омбудсменів, 10 квітня було зареєстровано законопроект №9197.

ПІДСУМКИ

Такі законопроекти як №9197 є важливими для розвитку правової держави та забезпечення прав людини і громадянина. Зміни запропоновані депутатами сприятимуть забезпеченню ефективного судового захисту громадян в адміністративних справах Вони допоможуть створити рівні умови для всіх учасників судового процесу та сприяють зміцненню довіри громадян до судової системи України.