Як почати відкладати гроші та заробляти на інвестиціях — гайд для початківців

Наші бабусі та дідусі горювали за грошима, що зникли з ощадкас після розпаду СРСР, і складали нові заощадження під матрац. Ми ж можемо інвестувати в щось, відкрити депозит онлайн кількома кліками чи свайпами. Якщо хочемо, щоби гроші «працювали» та примножувалися, слід розпочинати з основ фінансової грамотності.

Коли та як почати відкладати гроші

За ідеальним сценарієм — ще з дитинства. Базове розуміння філософії грошей мають давати батьки. Дорослішаючи, людина поглиблює ці знання, посилює навички відкладати та розумно розпоряджатися грошима. Це ніби ще один хард-скіл, який треба розвивати.

В Україні віднедавна ця ситуація значно покращується. У нас з’являється література для батьків про фінансове виховання дітей. Нещодавно вийшла книга «Малюк та бюджет». На неї є попит — а це вже хороший знак.

Коли людина усвідомила, що їй потрібно відкладати гроші, то вже пройшла половину шляху. Далі варто розібратися, що з переліченого дається найважче: заробляти гроші, заощаджувати чи інвестувати. І надалі працювати над цим.

Як не витрачати зайве? Перше, що спадає на думку, — треба навчитися відразу відкладати якусь частину коштів ще до того, як почали витрачати. Спеціалісти радять починати з 10% від доходу. Якщо буде легко, можна щомісяця збільшувати цю суму на 5%. Якщо навіть 10% даються важко — ви, ймовірно, на етапі «навчитися заробляти», а не «навчитися відкладати». Це сигнал того, що зараз вам краще інвестувати в себе.

Можна почати з банківського депозиту. Здебільшого ми одержуємо гроші на картку. Тому все, що потрібно, — переказати кошти зі звичайного рахунку на депозит. Найчастіше це можна зробити навіть без відвідування відділення. Отже, гроші зникнуть із нашого поля зору та будуть поступово накопичуватися.

Нести кошти в неперевірені банки, звісно, не варто. Але державним і тим, які мають іноземний капітал, довіряти можна.

Що робити з накопиченим капіталом?

Варто задуматися над тим, навіщо ви ці кошти заощаджуєте та який життєвий фінансовий сценарій хочете реалізувати завдяки їм. Якщо у вас є певний запас часу й достатньо заощаджень, наступний крок — купівля цінних паперів.

Це клас активів — капіталу в певному вигляді. Якщо ми купили рюкзак — це просто предмет нашого споживання. Натомість актив — це те, що ми купили як інвестицію та що приносить нам гроші.

Нам усім відомі такі активи, як нерухомість чи бізнес. Третя категорія — саме цінні папери. Це сертифікати про володіння певним активом в електронному вигляді (паперовий формат майже відійшов в історію). Найпоширеніші серед них — облігації й акції.

Облігації

Облігації — це борговий цінний папір. Юридична особа, компанія або країна, яка його випустила, зобов’язується повернути його власнику певну суму коштів і виплатити відсоток. Це ніби боргові розписки компаній чи урядів. Умовно кажучи, ти позичаєш кошти державі, щоби вона могла виконувати свої функції: забезпечувати медицину, поліцію, платити держслужбовцям тощо.

Заробити на цьому можна завдяки сплаченим відсоткам. Вони визначаються політикою Національного банку України та вартістю запозичень Міністерства фінансів України на первинних аукціонах. Залежно від ситуації на борговому ринку, інвестори пропонують, а міністерство погоджується залучити кошти від облігацій під певні відсотки. Останні змінюються залежно від коливань в економіці.

Первинними дилерами є 11 найбільших українських банків. Але роздрібному інвестору краще звернутися до професійних учасників ринку цінних паперів.

Спочатку треба відкрити рахунок цінних паперів, а потім можна переказати на нього кошти. За них брокери купують папери та зберігають їх на вашому рахунку.

Акції

Це цінні папери, які засвідчують наше право на певну долю в капіталі компанії. Він дає змогу отримувати частку прибутку та мати право голосу на зібранні акціонерів. У цьому випадку потрібен рахунок у міжнародного брокера, адже українських публічних компаній украй мало.

Я зазвичай роблю це через Interactive brokers — як на мене, найбільш оптимальний варіант серед доступних українцям. Однак там є комісія: якщо вам 25 або менше, то це $3 на місяць. Ті, кому понад 25, платять $10 на місяць.

Якщо українські облігації можна купувати на суму від 50 000 грн, то тут варто починати з $4000, адже потрібно враховувати комісію за переказ коштів.

Хто такі брокери та як їх обирати

Починати варто орієнтовно з 50 000 грн. Одна облігація коштує приблизно 1000 грн. Ціна може коливатися залежно від актуальної дохідності. Комісія брокера — до 10 грн за одну угоду. У банків, до речі, комісії суттєво вищі.

Ви просто відкриваєте в них рахунок, на якому зберігаєте кошти. Можу порадити ICU та Універ Капітал. Вони працюють на ринку понад 10 років і здійснюють найбільшу кількість операцій із цінними паперами в Україні.

В онлайн-кабінеті є вся інформація — деталі про облігацію, дати, коли й у якому розмірі виплачують відсотки. Тут також можна побачити, коли повна сума повернеться до нас і перетвориться на гроші. Потім вони з’являються в кабінеті, і ми вирішуємо, що робити далі: повернути собі через банк або знову інвестувати. Якщо обираєте другий варіант, то замість зниклих цінних паперів купуєте інші, які ще є в обігу.

Обираючи брокера, насамперед треба перевірити, чи він має достатньо капіталу — щонайменше мільярди доларів. Варто також подивитися, у яких країнах працює компанія. Якщо це США, то довіри буде більше.

Перевірте, чи є брокер публічною компанією та чи торгується на біржі, а також загальну вартість усіх акцій. Цю інформацію можна подивитися навіть у програмі «Біржі» на телефоні (на iPhone вона є дефолтною). Там також можна перевірити, як ціна на акції змінювалася за рік. Якщо вона різко впала — варто пошукати іншого брокера. Якщо ціна має нормальну динаміку, то можна рухатися далі.

Що відбувається із грошима далі?

Ми міняємо гроші на акції чи фонди акцій компаній. Початківці завжди обирають ті, які їм подобаються, а в інвестиціях емоційних рішень краще уникати. Тому для новачків я би радив одразу купити ETF — кошик акцій. Наприклад, такий, де вже є 500 американських компаній. Фактично це найдорожчі американські бренди, які входять в індекс, — і Facebook, і Google, і Tesla. Там будуть і сотні інших компаній — менш відомі для нас, але надійніші. Це бізнеси, що працюють у комунальному секторі, харчовій промисловості — універсальніших і менш схильних до різких змін галузях.

Такий кошик буде коштувати приблизно $400. Є ще варіант з акціями компаній різного походження: Китай, Канада, європейські держави. Такий кошик акцій може коштувати ще менше — приблизно $90, однак частки в компаніях будуть меншими.

Менеджери фондів займаються акціями після купівлі. Вони слідкують, які компанії показують гарні результати, які — незадовільні, і оновлюють ці портфелі.

Якщо в компанії погана фінансова звітність, імовірно, її акції будуть падати в ціні. Відповідно, знизиться і їхня капіталізація. Акції іншої компанії можуть зрости, бо вона показуватиме кращу звітність. Відповідно, фонд оновить свою структуру — продасть акції бізнесу з гіршими результатами та купить у того, що має кращі показники. Це все роблять за нас у фоновому режимі.

Не треба переживати, якщо почуєте про скандали із CEO чи баги в системі. Це буде лише одна із 500 компаній, які є в пакеті. Навіть якщо вона матиме погані показники, ви цього не відчуєте.

Коли я зможу заробляти на цьому?

Історично світовий фондовий ринок приносить орієнтовно 10% у валюті. У депозитів в Україні цей показник становить приблизно 1,5%. У будь-який момент ми можемо забрати наші кошти, але такі інвестиції варто розглядати як довгострокові. Постійно докладаючи чи забираючи гроші, ми витрачаємо зайве на транзакції. Це лише зменшуватиме наш довгостроковий дохід.

Усе залежить від того, скільки коштів переказувати щоразу. Аби накопичити, наприклад, $1 млн, достатньо відкладати $500 на місяць протягом 30 років.

Коли акції почали приносити прибуток, можна спробувати зосередитися на конкретній країні або сфері. Якщо віриш у якусь галузь економіки, наприклад, кіберзахист чи відновлювальну енергетику, можна купувати акції відповідних компаній. Однак це вже потребує експертизи та розуміння ринку.

Як контролювати свої фінанси?

Варто тестувати різні варіанти — тільки так можна зрозуміти, що ефективне саме для вас. Сьогодні найбільш популярний інструмент — це мобільні застосунки. Їх можна синхронізувати з картками, і всі ваші витрати будуть автоматично показуватися у програмі. Винятком буде тільки купівля за готівку: тоді суму треба вносити вручну.

У Google Play i Apple Store можна побачити кількість завантажень і рейтинг. Якщо застосунком із високим рейтингом користуються сотні тисяч людей, можна спокійно завантажувати. Одні програми безоплатні, за інші треба платити. Але передплата зазвичай коштує недорого — орієнтовно 2–3 долари на місяць.

Я використовую Spendee. У програми цікавий і зручний інтерфейс. Щомісяця користувач отримує звіт витрат і заощаджень. Також тут можна подивитися, на якому місці ви в рейтингах у своїй країні серед тих, хто найбільше витрачає чи заощаджує. Це може мотивувати та змусити задуматися.

Ті, кому не сподобався жоден із застосунків, можуть спробувати вести таблицю в Excel. Створіть дроп-лист із різними категоріями витрат і записуйте все, на що витрачаєте гроші.

І насамкінець історичний метод — усе записувати у блокнот. Для декого це дійсно зручно, хоч і, очевидно, займає більше часу.

Ресурси для підвищення фінансової грамотності

• Роман Кошовський веде цікавий відеоблог і подкаст «Запали цілі». Там багато корисної інформації про фінанси, інвестиції та психологію грошей.
• Проєкт «Сімейний бюджет» — Telegram- і Youtube канали, де простими словами розповідають про заощадження й інвестиції.
• З літератури — «Любов та бюджет» Любомира Остапіва та «Шлях до фінансової незалежності Бодо Шефера. Ну і, звісно, фінансову Біблію — книгу «Найбагатша людина у Вавилоні» Джоржа Семюела Клейсона.

Дуже важливу роль відіграє оточення. Тому ми із друзями заснували український осередок молодіжного руху [FIRE] Financial Independence & Retire Early In Ukraine. Так ми об’єднуємо людей, які розділяють культуру заощаджень та інвестицій. Учасники цього руху прагнуть «вийти на пенсію» ще замолоду, маючи достатній рівень пасивних доходів.