Альтернативи фінансування розвитку територіальних громад

Тривалий час в Україні існує тенденція, коли більшість місцевих органів самоврядування демонструють діяльність, пов’язану із перерозподілом наданих державою міжбюджетних трансфертів, та виявляють абсолютну безпорадність й безініціативність щодо пошуку нових джерел і механізмів фінансування потреб місцевих громад. Така позиція негативно впливає не лише на розвиток територій, вирішення соціально-економічних завдань, але й дозволяє місцевим керівниками виправдовуватися тим, що у бюджеті немає коштів, та спонукає місцевих жителів «шукати правду» у Києві, перекривати дороги загальнодержавного та міжнародного значення тощо.

Централізація перерозподілу ВВП через державний та місцеві бюджети негативно впливає на фінансовий потенціал окремих територій та формує різні види залежності місцевих органів влади від центрального уряду. Науковці тривалий час звертають увагу на необхідність бюджетних та податкових реформ (попередні не вирішили нагальних питань), затвердження поточного бюджету та бюджету розвитку, що дозволяє застосовувати різні методи їх формування та механізми управління. Це певним чином дозволяє зняти питання «бюджетів проїдання», обмежити боротьбу за бюджетне фінансування та корупцію у даній сфері.

Зосередження уваги на відповідальності лише центрального уряду повертає нас до минулого досвіду, коли місцеве керівництво чекало вказівок «зверху» та фінансування окремих програм та заходів.

Досвід м. Славутича, м. Чернівців та інших, а також окремих країн свідчить, що існують різні підходи, механізми та шляхи забезпечення розвитку місцевих громад, спільного вирішення питань відновлення інфраструктури, житлово-комунального господарства, залучення недержавних джерел фінансування пріоритетних напрямів розвитку. Але для цього місцеві громади мають визначити, обговорити та затвердити стратегію та пріоритети розвитку власних територій, розробити шляхи залучення ресурсів, як самих громад, так інвесторів. Важливу роль в цьому можуть відіграти міжнародні грантові проекти, можливості яких ми не використовуємо, та облігаційні запозичення місцевих органів влади, які теж майже не використовуються. Багато національних та міжнародних проектів передбачають комплексність їх фінансування. Для цього обов’язкове використання ресурсів з різних джерел фінансування та зацікавленість місцевих громад у реалізації таких проектів, яка юридично визначається в Стратегії розвитку території.

Актуальним може стати використання такого інструменту для запозичення ресурсів на рівні місцевих громад як прибуткові облігації місцевих позик. Їх особливість передбачає довгострокові терміни застосування, що дозволяє забезпечувати реалізацію довгострокових прибуткових проектів (наприклад, розвиток місцевої інфраструктури). Забезпеченням виступає комунальна власність, а вигоди інвесторам формуються як за рахунок відсотків до номінальної вартості паперів (вони, як правило, нижче ринкових), так і дивідендів від діяльності об’єктів, під які випускаються дані папери.