Мінфін - Курси валют України

Встановити
kravets
Ростислав Кравец
Зарегистрирован:
17 лютого 2012

Последний раз был на сайте:
17 жовтня 2024 о 04:37
старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры»
9 квітня 2012, 12:32

Чиновники НБУ пытаются скрыть преступления, совершаемые сотрудниками банков

На прошлой неделе заместитель главы Национального банка Украины разослал письмо №18-312/1919-3492, в котором изложил свое мнение относительно обращений в правоохранительные органы.

В первую очередь это связано с постоянным увеличением количества уголовных дел открываемых против клиентов банков после введения депутатами, «отстаивающими» интересы потребителей финансовых услуг, в ноябре 2011 года уголовной ответственности за предоставление недостоверной информации при получении кредитов. Хотя в самом законе, которым была введена ответственность и указано, что его действия не распространяется на кредитные договора заключенные до вступления его в силу.

Основные цели, преследуемые документом, с одной стороны, связаны с очередной попыткой усиления давления на потребителей финансовых услуг, с целью возврата кредитов выданных финансовыми учреждениями без соответствующей проверки платежеспособности. А с другой стороны, с попыткой должностных лиц Национального банка прикрыть свою бездеятельность и противоправные действия банкиров по неправомерному раскрытию банковской тайны. К тому же данное письмо не является нормативно-правовым документом Национального банка Украины согласно ст. 56 Закона Украины «О Национальном банке», а выражает лишь мнение конкретного чиновника НБУ пытающегося снять ответственность с банкиров за нарушение банковской тайны.

Если банки будут придерживаться мнения чиновника НБУ изложенного в письме, то служебных лиц банков раскрывающих таким образом банковскую тайну будут привлекать к уголовной ответственности предусмотренной ст. 232 Уголовного кодекса Украины. И такие примеры уже есть, так возбуждено и сейчас расследуется уголовное дело в отношении сотрудников ПАО «АБ «Экспресс банк» за раскрытие банковской тайны.

Действующим процессуальным законодательством четко предусмотрена процедура и способы раскрытия банковской тайны. При этом в законодательстве этому вопросу посвящен целый раздел в гражданско-процессуальном кодексе. Поэтому толкование чиновником НБУ в письме норм законодательства, к тому же письмо в дальнейшем может быть отозвано, что уже бывало не раз, может привести к массовому нарушению прав граждан и привлечению должностных лиц финансовых учреждений к уголовной ответственности за раскрытие банковской тайны, что уже и происходит.

При этом чиновник НБУ умалчивает, что согласно ст. 62 Конституции Украины обвинение не может основываться на доказательствах, полученных незаконным путем, а также на предположениях. Все сомнения относительно доказанности вины лица истолковываются в его пользу. Поэтому, шансов в дальнейшем устоять подобным обвинениям в суде будет крайне тяжело и использоваться они могут лишь для психологического воздействия на заемщика.

Единственным положительным моментом этого письма можно считать признание Национальным банком Украины фактов нарушения законодательства сотрудниками банков, а также не надлежащего изучения платежеспособности клиентов и стоимости залогов при выдаче кредитов, которые имеют массовый характер.

Все что касается злоупотреблений сотрудников при выдаче кредитов, обслуживании клиентов и размещению депозитов банки пытаются скрыть. К тому же даже при выявлении таких фактов банки всячески пытаются уйти от ответственности, перекладывая ее на сотрудников. Ярким примером может служить кража депозитов в Укрсоцбанке и Райффайзенбанке Аваль, которые вместо возврата своим клиентам украденных депозитов всячески пытаются переложить вину на сотрудников и добиться того, чтобы суды взыскивали средства не с финансовых учреждений, а с сотрудников банков.

К тому же, даже возмещение сотрудником самостоятельно, украденных средств не будет является основанием для закрытия уголовного дела, а будет использоваться только для определения тяжести преступления и назначении соответствующего наказания.

Банки довольно часто обращаются в правоохранительные органы по фактам не своевременного возврата кредитов, которые в свою очередь все больше начинают напоминать вышибал и рэкетиров, нежели учреждения призванные защищать закон.

На мой взгляд с появлением данного мнения чиновника НБУ ситуация с обращениями в правоохранительные органы принципиально не измениться. И как я уже говорил в первую очередь оно направленно для прикрытия противоправной деятельности сотрудников финансовых учреждений связанной с незаконным раскрытием банковской тайны.

Просмотров: 3432, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Коментарі - 7

+
0
BIG
BIG
9 квітня 2012, 12:38
#
Спасибо, интересная информация!
+
0
aquarius
aquarius
9 квітня 2012, 13:02
#
Ростислав, можете ли разместить полный текст письма НБУ?
+
0
Ростислав Кравец
Ростислав Кравец
9 квітня 2012, 13:06
#
Пожалуйста:

ЕЛЕКТРОННА ПОШТА

Національний банк України
Юридичний департамент Банкам України

Територіальні управління Національного банку України

02.04.2012 № 18-312/1919-3492

Про звернення до
правоохоронних органів

Національний банк України з метою забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів банків зазначає таке.
За отриманою від правоохоронних органів інформацією упродовж 2011 року порушено понад дві тисячі кримінальних справ за вчинення злочинів у банківській сфері.
Суб’єктами вчинення таких злочинів є як клієнти банків, так і службові особи банків.
Враховуючи зазначене, звертаємо увагу на наступне.
Згідно зі статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Статтею 222 Кримінального кодексу України (далі – КК України) передбачена кримінальна відповідальність за надання банкам завідомо неправдивої інформації з метою одержання кредитів, а також за вчинення таких дій із завданням великої матеріальної шкоди.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» завідомо неправдива інформація, надана, зокрема, банкам — це така інформація, яка могла бути або стала підставою для прийняття рішення про надання відповідному суб'єкту кредитів (коли не зазначено в документах, наданих банку для одержання кредиту, що є інший неповернений кредит, або завідомо неправдиво вказано мету використання коштів, які особа має намір одержати як кредит, тощо).
Також зазначено, що матеріальна шкода банку може бути заподіяна внаслідок використання кредитів не за їх цільовим призначенням, неповернення одержаного кредиту чи несплати відсотків по них.
Окрім вказаного злочину, поширеними злочинними діяннями, що мають місце у банківській сфері, є фіктивне підприємництво (стаття 205 КК України), тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також службове підроблення (стаття 366 КК України).

Слід зазначити, що незаконною діяльністю, прикрити яку прагнуть особи, винні у фіктивному підприємництві, зокрема, є одержання кредитів нібито для здійснення підприємницької діяльності; легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом тощо.
Водночас мають місце факти надання службовцями банків кредитів без належного вивчення платоспроможності боржника та відповідного забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчиненню зазначених та інших злочинів у сфері банківської діяльності, а також уникнення можливого завдання банкам матеріальної шкоди у зв’язку з вчиненням таких злочинів, зазначаємо про необхідність обов’язкового повідомлення правоохоронних органів про факти, що можуть свідчити про злочинну діяльність.
Такі повідомлення направляються до відповідних органів в порядку, встановленому статтею 95 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Окрім того, якщо в банку є підстави вважати, що внаслідок незаконних дій позичальника банку та відповідно вкладникам чи державі безпосередньо буде завдано істотної шкоди, він має право звернутися із заявою про злочин на підставі статті 39 Кримінального кодексу України (крайня необхідність). Зокрема такі випадки можуть бути пов’язані із реалізацією на момент звернення банку позичальником заставленого за одержаним кредитом майна, зняття кредитних коштів готівкою, вчинення боржником інших протиправних дій, що унеможливить без негайного реагування правоохоронних органів повернення кредиту.
При цьому, враховуючи, що такі повідомлення, як правило, містять інформацію, яка є банківською таємницею, надання правоохоронним органам такої інформації на підставі статті 95 КПК України не є протиправним розкриттям банківської таємниці.
Однак зауважуємо, що оформлення відповідних повідомлень, які містять банківську таємницю, має здійснюватися з дотриманням порядку, встановленого главою 2 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.
Згідно зі статтею 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти відповідне рішення та одночасно вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його.

Заступник Голови
Національного банку України І. В. Соркін

Діденко І.В. 2531930
18IURI@U0H0
+
+9
Maleficarum
Maleficarum
9 квітня 2012, 13:05
#
Да… Отличный блог… Всё изложено доступно и без всяческой юрказуистики…
+
+3
pointOFview
pointOFview
9 квітня 2012, 13:30
#
Ростислав! Спасибо!
+
0
Kurt
Kurt
9 квітня 2012, 19:05
#
Черт, в райфе до сих пор крадут бабло? :) Уже сколько лет назад, как у меня лично стырили примитивные воротилы с карточки, а до сих пор лавочку не прикрыли… Теперь крадут ужо с депо… Укробанковский лохотрон с кучей жулья. Хе. А вообще хохма то в том, что выходит тимонька с примитивными воротилами придумали схему как можно красть в укробанковском лохотроне… «Кража в квадрате»… :)
+
0
Kurt
Kurt
12 квітня 2012, 21:46
#
«Новообраний голова Рахункової палати Роман Магута минулого року отримував у державному банку зарплату 240 тисяч гривень на місяць.
Це випливає із декларації про доходи Магути, яка є в розпорядженні „Української правди“.
Протягом 2011 року Роман Магута працював на посаді першого заступника голови „Ощадбанку“, який на 100% належить державі.
За цей час заробітна плата Магути склала 2 мільйони 866 тисяч 797 гривень, або 239 тисяч на місяць.»

Ха, как жулики укробанковского лохотрона разводят лохов… Просто и банально.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися