Мінфін - Курси валют України

Встановити
kornellio
Роман Корнилюк про банки та фінанси
Зареєстрований:
3 березня 2011

Останній раз був на сайті:
2 червня 2022 о 14:05
Підписчики (38):
Popez
Caocha François
42 року, Kievr
ballistic
ballistic
4 року
Tetian
Tetian
Aqaz123
Екатерина Виндерских
Киев
hannibal
hannibal
Kiev
27801643
27801643
Alkon
Alkon
Киев
olexch
Александр Чернов
42 року
VictorS
VictorS
Valent
Valent
Киев
Feygin
Юрий Фейгин
76 років, Керчь
Vasiliy91
Vasiliy91
всі підписчики
Роман Корнилюк — про банки та фінанси
Ph.D, фінансовий аналітик YouControl
2 березня 2015, 18:59

9 кризових уроків для банківського клієнта

На перший погляд нижче — перелік банальностей від «копітана очевидності». Однак, якщо згадати фінансові дискусії дворічної давнини, стає зрозуміло, що це дещо більше — ілюстрація hindsight bias — коли наші твердження «я так і думав!» насправді розбивається об протилежні факти минулого. Адже те, що є очевидним зараз під час паніки, у мирні дні було предметом буремних дискусій та контраверсійних течій суспільної свідомості. Буде смішно наступити на ці ж самі граблі під час наступної системної кризи.

1. Matсh your cash flows: не варто брати дешевий валютний кредит, якщо Ваші доходи номіновані в національній валюті. Істеричні крики валютних позичальників свідчать про безсилля перед девальвацією та економічною логікою. Важко заставити вкладників, банків і владу оплачувати індивідуальні помилки в фінансових рішеннях. І причина не в їхній жадібності чи відсутності альтруїзму — а банальному інстинкті самозбереження: коштів і без валютних позичальників нікому не вистачає.

Інший спосіб використання matching-принципу: не довіряти валютні депозити банкам, які не мають надійних каналів поповнення валютної ліквідності.

2. Не гнатися за вищою дохідністю депозитів. А якщо гнатися — то з розумом і диверсифікацією. Адже проблемними стали банки з високими депозитними ставками (якщо вилучити кептиви з вибірки дослідження). Можна було іти на ризик, якщо був ранній вхід (4-6 років тому) по 25% річних і вкладення розподілялися по мінімум 5 банках. У разі дефолту одного банку з 5 обраних — Ви все одно компенсували втрачені кошти сумарними процентами по решті успішних депозитів навіть без врахування виплат ФГВФО.

Але тут є не одне, а цілих два але:
— девальвація нацвалюти може з’їсти депозитний заробіток, якщо перевести його у доларах;
— ймовірність дефолту може виявитись вищою за 1/5, особливо в період системної кризи, такої як зараз.

3. Не віддавайте банкам увесь кеш. Тримайте частину коштів в надійному готівковому мультивалютному резерві. Готівковий резерв в ідеалі повинен задовольнити екстраординарні споживчі потреби у разі тимчасової втрати джерел доходів на запланований Вами «аварійний» період.

4. Не варто довіряти банкам правлячих політиків чи знайомих в головному офісі. Час мінливий. «Минає усе», як було написано на перстні царя Соломона. Півтори роки тому ніхто й подумати не міг про можливі проблеми в «сімейних» банках. Зв’язуватися з банками, що належать нинішній політичній еліті — може бути так само небезпечно. І справа не в якості дій тих чи інших можновладців, а в тому, що ми поки не доросли до розуміння шкідливості поєднання політики і бізнесу в одних руках.

5. Проводити розрахункові операції в ненадійних банках — також ризиковано. Зафіксовано численні випадки, коли у збанкрутілих банках кошти не-вкладників зависли в процесі виконання транзакцій і процес їхнього повернення через ФГВФО складніший, ніж повернення строкових вкладів.

6. Системність банку — не критерій надійності. Після проблем у банках Форум, Брокбізнесбанк, Надра та Дельта принцип «Too big to fail» в Україні, як бачимо, не виконується.

7. Банки з агресивною кредитною політикою не є надійними. Банк нарощує портфель кредитів? Масово відкриває відділення у кожному кварталі і супермаркеті? Скуповує кредити у проблемних колег? Хизується чудовим політичним лобі та колекторським потенціалом? Прикриває агресивність інноваційністю, скорингами, системністю бізнес-процесів та іншими бла-бла-бла гуру фінансового шарлатанізма і при цьому не має індивідуального кредитного рейтингу? Ми уже знаємо що це значить для вкладника…

8. Банки зі справжнім іноземним капіталом і справжні державні банки надійніші за приватні вітчизняні. Жоден банк з дійсним мажоритарним іноземним капіталом не зазнав дефолту протягом 2014 року. Державні банки зі 100% держкапіталом поки тримаються і мають джерела підтримки з боку уряду та нацбанку (виносимо за дужки банки з державним капіталом Київ та Родовід — рекапіталізовані рештки кризи 2009-го). Єдине, що слід пам’ятати: російські банки хоч і поки тримаються, гарна мішень для політичних ризиків неекономічного характеру.

9. Рейтинги мають імовірнісний характер. Хороші рейтинги. Тобто високий показник банку навіть в найкращому рейтингу не застрахує банк від дефолту. «Чорні лебеді» водяться скрізь і полюбляють AAA-банки. Просто в хороших рейтингах дефолти торкаються вищого відсотока ССС-банків, і менше трапляються серед AAA. А в поганих публічних рейтингах та агенціях інколи буває і навпаки. Благо, нинішній банкопад став прекрасним тестом для оцінки історичної точності рейтингів від усіх провайдерів аналітики.

Роман Корнилюк

Переглядів: 5191, сегодня — 0
Стежити за новими коментарями

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися