Мінфін - Курси валют України

Встановити
ivantsebak
Іван Цебак Адвокатський блог
Зарегистрирован:
11 вересня 2012

Последний раз был на сайте:
17 жовтня 2024 о 04:47
Подписчики (8):
30971602
Vladimir Volosyanko
ballistic
ballistic
3 року
72yurets
72yurets
sashakam
Александр Каминский
43 року, Тульчин
Feygin
Юрий Фейгин
76 років, Керчь
stas6ka
stas6ka
pointOFview
pointOFview
Schagane
Schagane
Іван Цебак — Адвокатський блог
адвокат
4 червня 2015, 14:58

Зміни у правовому регулюванні франчайзингу (комерційної концесії)

Одним із способів ведення (розширення) бізнесу є продаж (розповсюдження) франшизи.

На даний час багато відомих бізнесів, у межах України чи її окремих регіонів, здійснюють продажу франшизи. (відомі автору — «Нова пошта», «Наш край», “Шипшина“ та інші)

Для осіб, що придбавають франшизу, це шанс та допомога розвинути самостійний бізнес у структурі існуючого, і багато інших переваг.


Необхідно відразу зрозуміти, що у законодавчому регулюванні України не має терміну “франчайзинг” (це поняття запозичене із закордону). Для вірного укладення договору та в майбутньому застосування законів України необхідно застосовувати поняття визначені законом України — термін “комерційна концесія” (Глава 76 Цивільного кодексу, зокрема стаття 1115).

При цьому необхідно зрозуміти, що норми Глави 40 Господарського кодексу «Концесії» лише частково співпадають по назві, але по змісту та суті це дуже різні речі, а тому не підлягають до застосування у цих правовідносинах франчайзингу (комерційної концесії).


У лютому 2015 року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» №191-19. Цим законом суттєво спрощено укладення договорів комерційної концесії, оскільки відмінено їх державну реєстрацію.

Якщо такі договори укладались із іноземцями, то як правило їх укладали за законами іншої держави (не України) або якщо і за законами України, то була можливість державної реєстрації договору в іноземній державі (оскільки за кордоном франчайзинг суттєво розвинений), а бюрократії мало.

Український франчайзинг не був розвинений, а формальна вимога державної реєстрації договору, при цьому, що жодний державний орган не мав повноважень на їх реєстрації, фактчино стримувала розвиток франчайзингу.

Юристи як правило складали декілька договорів (ліцензійний договір, договір купівлі продажу товарів, або послуг, договір про співпрацю, договір про нерозголошення комерційної таємниці) з метою встановлення фактично відносин франчайзингу, але із обходом формальних вимог закону. Оскільки не дотримання вимог закону ставило під сумнів укладений договір.

На даний момент потреба укладати декілька договорів відпала, але потреба у підготовці якісних, відповідних вимогам закону договорів комерційної концесії (франчайзингу) є актуальною.


Інші статті на цю тему:

Правові (юридичні) аспекти при укладенні договору франчайзингу (комерційної концесії)
Система договорів для франчайзингу

автор юрист

Іван Цебак




Просмотров: 726, сегодня — 1
Следить за новыми комментариями

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися